Воскресіння Ісуса Христа: Історія та традиції відзначення Великодня в Україні

На Великдень не варто займатися хатньою роботою та сумувати

Топ-новина
Топ-новина
Воскресіння Ісуса Христа фото з відкритих джерел

Великдень — це найдавніше християнське свято, головне свято богослужебного року. Цей день символізує перемогу над смертю Ісуса Христа, котрий прийняв смерть за гріхи людей і спасіння людського роду від страшних бід.

Розповідаємо детальніше про традиції відзначення Великодня в Україні, а також суворі заборони цього дня.

Історія походження свята

За біблійним сюжетом Ісус Христос воскрес рано-вранці, і Воскресіння супроводжувалося великим землетрусом — янгол небесний відвалив камінь від дверей гробу Господнього.

На світанку жінки-мироносиці Марія Магдалина, Діва Марія, мати Якова та Соломія прийшли до гробу з пахучими оліями, аби за звичаєм намастити ними тіло Ісуса. Вони побачили відвалений камінь і порожню труну. Тоді схвильованим жінкам з'явився янгол і сповістив про Воскресіння Господнє.

Як визначається дата Великодня

Дата Великодня не стала — кожного року вона змінюється. Це пов’язано з тим, що згідно із церковним уставом, дата святкування Великодня визначається за кількома критеріями:

- обов’язково має святкуватись у недільний день;
- відзначається після юдейської Пасхи.
- святкується після першого повного місяця, який настає після весняного рівнодення.

Загалом число визначається на підставі сонячного і місячного календарів, а спеціальні календарі, в яких дати Великодня вказані на кілька років уперед, називаються пасхаліями.

Правила підготовки до Великодня

Перед днем світлого воскресіння Христового віряни протягом 7 тижнів тримають суворий піст — саме стільки часу провів Ісус Христос у пустелі. У ці дні душа вірянина має співчувати стражданням Господа, котрі пережив Ісус Христос у людській подобі в останні дні. Останній тиждень перед Великоднем називається Страсним.

Особливими днями цього тижня є Великий четвер — день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної Вечері розділив останню трапезу. У Страсну п'ятницю з церкви виносять плащаницю — шматок тканини, в яку було загорнуте тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні.

Господині до Великодня готують особливі страви — паски та крашанки чи писанки. Також запікають домашні ковбаси, сало, м'ясо. А в суботу до нічного богослужіння збирають великодні кошики.

Як відзначають Великдень в Україні

З суботи на неділю проводяться богослужіння, які тривають усю ніч. Найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає "Христос воскрес!", а всі присутні відповідають "Воістину воскрес!" Після служби процесія тричі обходить навколо церкви — хресний хід, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв.

Освячення великодніх кошиків Pixabay

Після віряни повертаються додому та розговляються. Спершу потрібно прочитати молитву та з'їсти яйце, як символ життя, а потім можна куштувати інші страви.

Раніше після молодь йшла під церкву, де розпочиналися великодні забави. У житті молоді великодні забави були початком так званої "вулиці", що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені.

Нині українці також не завжди залишаються вдома — відвідують родичів чи знайомих. Проте цього року вірянам рекомендують залишатися вдома через загрозу поширення коронавірусу.

Наступний день після Великодня — Обливаний понеділок. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Традиція обливання в Україні збереглася і нині.
Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви.

Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий врожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам згаснути.

Вірування та заборони на Великдень

З величним святом Воскресіння Христового пов'язані певні вірування.

Приміром, на Великдень можна просити у Бога все. Так, люди похилого віку розчісували своє волосся з думкою про онуків, щоб їх було стільки, скільки волосся на голові. Бажаючи розбагатіти, вмивалися зі срібного посуду. Дівчата просили нареченого.

Чекали першого удару дзвонів, і якщо з першим ударом перехреститися зі словами: "Христос воскрес, а рабу (ім’я) здоров’я", то одужає навіть важко хвора людина.

Вставали до світанку, щоб не проспати щастя. Дівчата вмивалися водою з червоного яйця, щоб бути рум’яними.

І головне — на Великдень усі мають веселитися, інакше сумувати доведеться весь рік.

Pixabay

Також існують і суворі заборони.

У Великдень не можна займатися домашньою роботою – з клопотами піде щастя.

Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з’їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним.

Подружжя не повинно христосатися на людях – до розлуки.

Гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога.

Не можна викидати шкаралупу за вікно, щоб не потрапити в Ісуса і апостолів, які весь тиждень ходять по землі у жебрацькому одязі.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...