Телефонуйте 112: Як "криворізькі хлопці" хочуть привласнити гроші на екстрену допомогу для українців

Ігор Смолов
Ігор Смолов

Журналіст, економіст

Юлій Гере Фото з відкритих джерел

Президент Володимир Зеленський любить повторювати тезу про те, що чинна нині влада має нульову толерантність до корупції. Однак нечисті на руку чиновники продовжують спростовувати це твердження. Особливо - в частині закупівель.

17 вересня нарешті був оголошений тендер на закупівлю машин з обробки даних для впровадження тестової системи екстреної допомоги. Планується, що в столиці постраждалим від надзвичайних ситуацій і дорожньо-транспортних пригод буде простіше викликати необхідну службу.

Те, що реалізацією важливої системи нарешті перейнялися, без перебільшення важливо. Але швидкість і справедливість реалізації виділених коштів знову пішли "в клин". Судячи з того, як проходять торги, цілком ймовірно, що компанії з малої батьківщини президента "під шумок" мають намір роздерибанити 65 мільйонів гривень. До "розпилу" держбюджету може бути причетна фірма батька заступника міністра оборони Юлія Гере.

Навіщо Україні єдиний номер порятунку

За даними патрульної поліції, з початку року в результаті ДТП загинуло 500 осіб, травми отримали 4 633. Система звернень за допомогою на сьогодні далека від ідеалу: наші пожежна і газова служби, служба швидкої допомоги і поліція не взаємодіють. У них потрібно дзвонити окремо, що є нонсенсом практично у всьому світі. В умовах, коли кожен третій українець не може за 10 секунд назвати номер телефону тієї чи іншої екстреної служби, відсутність єдиної системи допомоги може коштувати людині життя.

Причому в Україні не синхронізовані не тільки окремі служби, а й робота всередині однієї служби в різних містах. Тому викликати карету швидкої зі столиці на випадок в іншому місті неможливо.

Чиновники вже не перший рік намагаються вирішити цю проблему, створивши єдину службу допомоги з одним номером для звернень - 112. Уряд хотів зробити це ще до чемпіонату з футболу "Євро-2012", але реалізація програми підкачала. Потім Україна взяла на себе зобов'язання щодо створення такої служби, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. Малося на увазі її впровадження і держпрограмою з безпеки доріг. У підсумку дедлайн розтягнувся до 2021 року.

Чиновники планують, що після прийняття виклику програма буде моментально збирати геолокацію події, дані про те, виїзд якої зі служб необхідний, і де знаходиться найближча бригада, щоб перенаправити її з менш термінового виклику. Причому виклик можна буде відправляти не тільки вручну. Планується, що інформація буде передаватися автоматично, за допомогою підключених до "112" камер відеоспостереження на вулицях або від сприйняття сигналу аварійної системи в автомобілі. Досвідом створення такої системи з нашою країною вже діляться фахівці з Естонії.

Втілення планів на контролі у Укрінфрапроєкту. Це один з п'яти органів виконавчої влади, нарівні з Укравтодором і Укртрансбезпекою, Держслужбою морського і річкового транспорту та іншими. Від Кабміну, якому підпорядковується це відомство, через міністра інфраструктури було поставлено завдання цього року виконати програму з безпеки доріг на 100%. І ось тендер під пілотний проєкт у столиці нарешті був оголошений.

Слизький тендер з безліччю питань

Вже незабаром після оголошення процедури закупівель стало зрозуміло, що брати участь в ній буде непросто. Учасники торгів скаржаться, що по кожній номенклатурі був лише один виробник, який відповідає всім вимогам. Самі вимоги викликали в учасників тендеру здивування: представники Укрінфрапроєкту вказали, що нова платформа повинна бути побудована виключно на технології Microsoft. Чому була обрана саме вона - незрозуміло, адже це далеко не найпопулярніший варіант для даних рішень. Та й в цілому виділення замовником якоїсь окремої технології дивувало, адже на процес використання вона не вплинула б: функціональні можливості системи б не змінилися.

Деякі вимоги до виконавця і зовсім нагадували учасникам торгів машинний переклад технічних характеристик якогось конкретного рішення на українську мову. А оскільки деякі пункти суперечили один одному або ж могли трактуватися по-різному, Укрінфрапроєкт без особливих зусиль міг відхиляти окремі пропозиції, фактично, на власний розсуд.

Даний тендер чудово характеризує та кількість питань на сайті Prozorro, які він викликав. Крім того, з 10 зауважень від учасників торгів замовник не задовольнив жодного. Учасники торгів скаржилися на порушення в Антимонопольний комітет. Це чи не єдиний дієвий інструмент, що дозволяє оскаржити дискримінаційні тендерні вимоги та досягти справедливості у виборі переможця. Однак з даною закупівлею він не спрацював.

ТОВ "АЙЕСЕМ" вдалося домогтися від замовника лише незначних змін. Повною мірою рішення комітету виконано не було. Схожу скаргу подало і ТОВ "ЮНІВЕРСАЛ СНП", але колегія АМКУ на прохання замовника чомусь розглянула її в скороченому порядку і задовольняти не стала. Цей випадок повністю йде врозріз з європейською практикою врегулювання подібних спорів.

У підсумку свої пропозиції подали 5 компаній. Три з них замовник відхилив, так що в боротьбу вступили ТОВ "ІНЖИНІРИНГ-КОМПАНІ" і "Укрбудпроєкт Плюс". Чому Укрінфрапроєкт зосередився саме на цих двох компаніях – з точки зору законодавства незрозуміло. Адже навіть найбільш поверхневий аналіз їхніх пропозицій показує, що заявки повинні були відхилити.

Фото з відкритих джерел

В "Інжиніринг-Компані" не спромоглися надати довідки про наявність необхідного обладнання, а переклад їхніх англомовних документів, м'яко кажучи, не відповідав вимогам. Однак замовник її пропозицію схвалив.

"Інжиніринг-Компані" вузькопрофільною не назвеш. Вона займається всім, від знесення будівель і будівництва автодоріг до електромонтажних робіт і вебпрограмування. Найбільший куш (11,117 млн грн) компанія урвала в 2017 році, поставляючи камери відеоспостереження на виконання цільової програми "Безпечне місто Запоріжжя". Журналістське дослідження ринку показало, що вартість подібного товару на той час була відчутно нижчою. Сумарно місто могло б заощадити близько 2 мільйонів гривень. Учасники закупівель переконані: тендерна документація була виписана таким чином, щоб надати конкурентні переваги одній конкретній компанії, тобто "Інжиніринг-Компані". Ці скарги замовник залишив без розгляду.

Фото з відкритих джерел

Ситуація з "Укрбудпроєктом" ще гірша: документи, які підтверджують досвід виконання таких договорів, взагалі не відповідають предмету закупівлі. Тобто компанію, яка подібні системи ніколи не збирала, чомусь допускають до участі в тендері.

За даними clarity-project, єдиний тендер, який виграла ця компанія, стосувався модернізації системи відеонагляду для філії "УЗ" "Українська залізнична швидкісна компанія". Пройшов він, м'яко кажучи, не дуже гладко. Один з учасників тих торгів намагався домогтися справедливості, скаржачись на дискримінаційні умови тендеру. Представники компанії детально пройшлися по умовах тендеру і підкреслили, що вказані вимоги виписані під конкретну модель техніки, що порушує принципи здійснення публічних закупівель і заважає сумлінній конкуренції. Як можна здогадатися, це звернення залишилося без задоволення.

Фото з відкритих джерел

Загалом же за тендером на впровадження тестової системи екстреної допомоги є понад 30 невідповідностей обладнання, яке пропонують ці дві скандальні компанії, умовам замовника.

Заради справедливості варто відзначити, що документація компаній, яким відмовили в участі, теж була виписана з помилками. А фірма "Айті-Солюшнс", крім цього, і взагалі є фігурантом розслідування ДБР про розтрату коштів Держспецзв'язку. Крім того, раніше засвітилася в підозрілому тендері НАБУ на 9,6 млн грн.

Але, виходячи з усіх порушень, рішення Укрінфрапроєкту допустити до тендеру тільки криворізькі фірми, а іншим відмовити, все одно сумнівне. І ось чому.

Криворізькі друзі Кабміну

Примітно, що власники обох компаній проживають в Кривому Розі. "Інжиніринг-компані" на 40% належить Гере Павлу Юліусовичу, на 30% - Соловйову Сергію Миколайовичу, на 30% - Романько Олегу Адамовичу.

Фото з відкритих джерел


 
На Павла Гере компанія переписана всього за 5 місяців до тендеру – лише 8 квітня. Раніше нею володів його син Юлій, який сьогодні є ні багато ні мало заступником міністра оборони України з питань цифрового розвитку. Схема стандартна, адже, перебуваючи на держпосаді, чиновник не може вести бізнес. Так що він знаходить нового власника суто номінально, на практиці продовжуючи управляти компанією.

Гере став одним з 8 нових заступників міністра оборони Тарана (хоча у попередників міністра зазвичай було близько 4 заступників). Згідно з розслідуванням "СтопКор", глава оборонного відомства призначає оточення виходячи з особистих контактів. Наприклад, одним із заступників став Андрій Бойко, з яким Таран разом служив. У розслідуванні також йдеться про те, що Юлію Гере не звикати використовувати адмінресурс: нібито він планував завести "своїх" людей і під другий етап створення Єдиного Центру безпеки Збройних сил. Йшлося приблизно про 400 мільйонів гривень з держбюджету.

Юлій Гере не приховує своїх зв'язків у колі чиновників, зокрема в Мінцифри. Після зміни вертикалі влади в країні його компанія, здається, зловила удачу за хвіст: у 2019-2020 роках вона виграла вдвічі більший тендер, ніж за всі попередні роки її діяльності.

Фото з відкритих джерел

Чим тільки не займалася "Інжиніринг-Компані" останнім часом: монтувала в Кривому Розі системи пожежної сигналізації, шукала підслуховуючі "жучки" в "Укрзалізниці", поставляла комп'ютери для інклюзивного центру Святошинського району Києва і навіть безконтактні термометри для "Укрпошти" по 1,7 тисячі гривень за штуку. Ціна дивує навіть з урахуванням дати закупівлі (квітень-2020), коли попит на таке обладнання був особливо високим.

Фото з відкритих джерел

Фото з відкритих джерел

До слова, підозрілою виглядає і поставка техніки для криворізької міськради. Предмет закупівлі був виписаний гранично чітко, і за якимось неймовірним збігом виявилося, що "Інжиніринг-компані" в силах поставити саме такі ноутбуки, ПК, принтери і маршрутизатори, як було потрібно владі рідного міста Юлія Гере.

Фото з відкритих джерел

Майже третина тендерів, в яких брала участь компанія, були неконкурентними. І саме в тендерах без конкуренції вона перемагає найбільш часто. Особливо - в той час, як Юлій Гере став топчиновником.

Фото з відкритих джерел

Фото з відкритих джерел

І якщо "Інжиніринг-Компані" Юлій Гере потрудився переписати на батька, то кіпрська GSC HI-TECH INVEST LTD продовжує "висіти" на чиновнику. Але самого доларового мільйонера настільки неприкрита наявність офшорів, здається, зовсім не бентежить.

Фото з відкритих джерел

Фото з відкритих джерел

На рахунках в банках у Гере пристойні суми. Крім цього, він володіє 53 біткоїнами (а це, на хвилиночку, на сьогодні майже 27,4 мільйона гривень). "Під матрацом" у валюті чиновник зберігає понад 4,2 мільйонів гривень. Згідно з його декларацією, поданою на місце в Міноборони 14 травня, у нього і дружини є три квартири в Кривому Розі (на 43,8, 58, 36,2 м2), і будується ще одна в Одесі.

Гере любить хороші аксесуари: годинник Ulysse Nardin, середня ціна на які становить близько мільйона гривень. При цьому у нього немає власної машини. Дружина їздить на Volkswagen Tiguan, який є власністю "Інжиніринг Компані". Дружина володіє ще й Toyota SEQUOIA 2013 року, яку він, правда, має право водити, а Shkoda superb 2011 року записана на його батька.

Фото з відкритих джерел

Враховуючи той факт, що власниця другої компанії - учасника цього тендеру Ксенія Миколаївна Гамідова теж проживає в Кривому Розі, такий збіг наштовхує на певні думки про тендерну змову "криворізьких хлопців".

Відстань між місцем проживання учасників тендеру Фото з відкритих джерел

На даний момент закупівля знаходиться на етапі оскарження в Антимонопольному комітеті. Хоча перспективи у цих скарг туманні. Справа в тому, що голова вкрай лояльного до "Інжиніринг-Компані" Антимонопольного комітету Ольга Станіславівна Піщанська – теж виходець з Кривого Рогу. До того, як 16 липня стати главою відомства, вона закінчила Криворізький технічний університет, була інженером "Криворіжсталі" і начальником в різних департаментах "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Тобто чиновники не просто незаслужено віддають перевагу деяким виконавцям, а й прямо, щоб уникнути встановлених процедур, "протягують" ці дві компанії в процедурі закупівель. Таке собі земляцтво на чолі з цілим заступником міністра і головою АМКУ.

Втім, Україна далеко не вперше стикається з ситуацією, коли компанії з малої батьківщини президента освоюють бюджет, переслідуючи, в першу чергу, власні бізнес-інтереси.

Гроші для Укрінфрапроєкту і репутація країни

Те, що замовник настільки відкрито йде назустріч двом криворізьким компаніям, кидає тінь на відомство і без того з не найкращою репутацією. У 2016 році проти Укрінфрапроєкту було відкрито виконавче провадження, а в 2018 році вдалося підписати договорів менше, ніж на 10 мільйонів гривень. Після зміни влади в країні відомство нарешті почало активну роботу, але корупційні скандали знову не оминули його.

За те, наскільки насправді ефективно будуть використані понад 2 мільйони доларів коштів платників податків під таке без перебільшення життєво необхідне завдання, несе відповідальність голова Укрінфрапроєкту Кирило Хом'яков. Судячи з його сторінки в соцмережі, зараз він зосереджений на найбільшому авіаційному проєкті за часи незалежності України – будівництві нового аеропорту в Дніпрі. Однак це не означає, що дрібніші тендери можуть випадати з поля його уваги.

На посаді голови Укрінфрапроєкту Хом'яков відносно недавно: у своєму кріслі він просидів рівно рік. Судячи з його декларації, живе він безбідно: сума грошових активів (його і сім'ї) в готівці перевищує 5 мільйонів гривень. Глава агентства задекларував, що у нього "на чорний день" лежить майже 6 мільйонів готівкою, а на тещі – ще 2,4 мільйона.

У Хом'якова у спільній власності з дружиною є дві квартири в Києві на 66,7 і 59,7 м2, а в Козині – ще й будинок на 150 квадратів. За рік його роботи на чолі відомства він накопичив на дачу в Козині на 70 м2, а Хюндай дружини перетворився на Ауді A3 2017 року у власності самого Кирила Олексійовича. У тещі в лізингу - Q7 того ж року.

Audi A3 2017 року

Фото з відкритих джерел

Втім, відповідальність за цю закупівлю лежить не тільки на Хом'якові, а й на главі держави. Володимир Зеленський заявляв, що взяв діяльність відомства під особистий контроль. Так що ті махінації, які зараз проводить Укрінфрапроєкт, накладають відбиток і на самого президента. Тим більше на тлі інших закупівельних скандалів, з "Великим будівництвом" зокрема. Ексрадник глави ОП Ігор Уманський вже заявляв, що у вимоги до тендерної документації час від часу вносилися зміни, і новим правилам могли відповідати тільки одні й ті ж шість компаній.

У чиновників залишилося не так багато часу, щоб скасувати сумнівний тендер. Адже якщо порушення процедур у життєво важливих для українців закупівлях і надалі будуть допускатися в правовій державі Україна, з нею заречуться мати справу не тільки іноземні інвестори, а й підприємці всередині країни.

Ігор Смолов

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...