Скасування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення: Чому суд прибрав покарання за корупцію і тіньові доходи

Топ-новина
Топ-новина
КСУ визнав неконституційною відповідальність за недостовірне декларування Фото з відкритих джерел

Це рішення суду стало доволі суперечливим

У вівторок, 27 жовтня, Конституційний суд України, скасував статтю Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування. Інакше кажучи, покарання тим, хто не вноситиме у декларацію всі свої доходи, а значить – приховуватиме їхню частину (більшу чи меншу), більше не існує.

Далі розповідаємо про рішення суду, реакції на нього з боку громадських діячів та президента і, звісно, нагадуємо історію цього резонансного питання.

Деталі рішення КСУ

Конституційний суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України та контрольні повноваження НАЗК. Це рішення суду було ухвалене на закритому засіданні у справі за поданням 47-ми народних депутатів від серпня цього року.

Окрім цього, суд також скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, електронне декларування та повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Стаття 366-1 ККУ передбачала відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто якщо політик або чиновник, заповнюючи обов’язкову декларацію, з якихось причини вирішив не вказувати те чи інше своє майно, він може це робити.

Чиновникам заборонялося купувати необґрунтовані активи, вартість яких перевищує їхні доходи більш ніж на 6,2 мільйона гривень. За це передбачалося покарання у вигляді позбавлення волі терміном від 5 до 10 років. Також таких посадовців позбавляють права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

З коментарем вчорашнього судового рішення виступив екснардеп, а тепер член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко. Він заявив, що суд ухвалив рішення за клопотанням низки депутатів, чого не було навіть при Януковичі, бо проти виступили тільки четверо суддів. Загалом Лещенко зробив висновок, що Конституційний суд цим рішенням фактично скасував антикорупційну реформу.

Своєю чергою представник Верховної Ради у Конституційному суді Ольга Совгиря заявила, що рішення КСУ було прийнято з кричущими процесуальними порушеннями та є сумнівним за змістом. До того ж вона додала, що у зв'язку з цим Україна ризикує бути втягнутою в грандіозний міжнародний скандал у контексті "руйнування" антикорупційного законодавства. 

Новини за темою: Антикорупційна вертикаль в Україні будувалася як інструмент зовнішнього впливу, - Мосійчук

Що кажуть в НАЗК з приводу рішення КСУ

У Національному агентстві з питань запобігання корупції заявили, що судді Конституційного суду Україні прийняли рішення в "справі про незаконне збагачення" у власних інтересах.

До того ж НАЗК виявило ознаки декларування недостовірної інформації у двох суддів Конституційного суду – Ірини Завгородньої та Сергія Головатого.

"Це порушення статті 366–1 Кримінального кодексу України. Сьогодні судді голосували за визнання цієї статті неконституційною. Це свідчить про наявність в Ірини Завгородньої та Сергія Головатого конфлікту інтересів під час участі в прийнятті рішення. Закон забороняє суддям брати участь у справі за таких умов", - зазначили у НАЗК.

Також у НАЗК підкреслили, що у декларації судді Сергія Головатого за 2019 рік виявлено 3,6 мільйона гривень недостовірних відомостей, тоді як в Ірини Завгородньої за 2018 рік виявлено недостовірних відомостей на 615 тисяч гривень, а у декларації за 2019 рік – на 754 тисячі гривень.

За словами голови НАЗК Олександра Новікова, розгляд справи цими суддями ставить під питання об’єктивність рішення Конституційного суду.

Реакція президента

В Офісі президента очікують на повний текст рішення Конституційного суду щодо кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.

"Сьогодні (27 жовтня) Конституційний суд ухвалив рішення, яке має безпосередній стосунок до створення в країні системи максимальної прозорості державного управління та місцевого самоврядування. Повний текст рішення Конституційного суду поки не оприлюднений, але суспільство вже почуло чимало спекулятивних політичних заяв, які суттєво спотворюють позицію держави та президента. […] Усвідомлюємо, що рішення Конституційного суду остаточні та не підлягають оскарженню. Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил", - йдеться в офіційній заяві Офіса президента.

Також у Зеленського наголосили, що донині система електронного декларування і контролю статків посадовців працювала ефективно, показуючи українському народу, чим насправді володіють політики, та дозволивши притягти до відповідальності порушників антикорупційного законодавства.

Історія питання

Ще 26 лютого 2019 року, за президентства Петра Порошенка, Конституційний Суд України визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Судді аргументували своє рішення тим, що така стаття Кримінального кодексу порушує презумпцію невинуватості. Мовляв, замість того, щоб високопосадовець доводив незаконність придбання активів, він сам має пояснити законність своїх доходів.

Пізніше, 31 жовтня 2019 року парламент ухвалив закон, поданий уже новим президентом Володимиром Зеленським, про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення.

Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення передбачена у разі, якщо придбані чиновником активи більше ніж на 6,2 мільйона гривень перевищують його законні доходи. У цьому разі чиновнику загрожує звільнення та ув'язнення на термін від п'яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади на термін до трьох років.

Водночас у разі меншої суми (але від 1 мільйона гривень) встановлених незаконних доходів пропонується застосовувати механізм так званої цивільної конфіскації. Це можливість стягнути у дохід держави незаконно набуті статки та звільнити посадовця з посади без притягнення його до кримінальної відповідальності.

Саме цей закон, ініційований президентом Зеленським, вчора і скасував Конституційний Суд  України. 47 нардепів оскаржили конституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення та кільканадцяти положень законів "антикорупційної платформи", зокрема законів "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру", "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про Державне бюро розслідувань", "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". 

Положення, з якими не погоджувалися нардепи, стосувалися електронного декларування, "цивільної" конфіскації та статті 368-5 ККУ, що передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...