Шило на мило: Навіщо уряд перекроїв карту України і чому люди проти

Топ-новина
Топ-новина
В Україні тепер новий поділ на райони Фото з відкритих джерел

В Україні втілено ключовий етап реформи децентралізації – обриси регіонів кардинально змінилися

17 липня парламент нарешті дійшов до голосування стосовно нових адміністративних одиниць по всій Україні. До цього Україна йшла майже чотири роки – ще з моменту анонсування адміністративно-територіальної реформи.

Загалом Верховна Рада прийняла постанову № 3650 "Про утворення та ліквідацію районів", таким чином знищивши 490 старих районів та утворивши 136 районів.  

А трохи раніше – 15 липня – парламентарі проголосували за законопроєкт № 3614 – документ приводить у відповідність бюджетне законодавство у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи. Проєкт закону передбачає, що сільські, селищні, міські бюджети більше ніяк не залежатимуть від району. 

Далі розповідаємо про суть реформи децентралізації, профіт державного бюджету від зменшення кількості районів та, власне, публікуємо повністю оновлений список адміністративних одиниць нашої країни.

Передісторія реформи децентралізації

Про децентралізацію в Україні заговорили ще на початку президентства Петра Порошенка і прем’єрства Володимира Гройсмана – а саме у 2015-16 роках. А наприкінці 2018 року урядовці розробили програму, що передбачала поетапну реалізацію реформи, – від покращення стану територіальних громад до можливості проведення місцевих референдумів.  

23 січня 2019 року тодішній очільник уряду Володимир Гройсман презентував оновлений план дій продовження децентралізації на п’ять років. Він анонсував, що за цей період мають бути внесені зміни до Конституції щодо децентралізації місцевого самоврядування, підвищення спроможності територіальних громад, покращення їх економічного розвитку, розвитку місцевої демократії та законодавчого врегулювання питання проведення місцевих референдумів.

Фактично це дробить державу на кількасот малих адміністративних одиниць, які матимуть в своєму арсеналі всі засоби, що і держава в глобальному розумінні: бюджет, можливість проводити референдуми, свої правила вибору управлінців. Такій "одиниці" не потрібно пильної уваги з боку офіційного Києва – вона стає достатньо автономною, аби самостійно облаштовувати свій місцевий "побут".

Загалом це має сприяти покращенню місцевого самоврядування, а система управління державою має концентруватися на місцях. До того ж послуги, які раніше громадяни отримували в районних центрах, надаватимуться на рівні об’єднаних громад та у Центрах надання адміністративних послуг.

У травні 2019 року змінився президент, а у вересні – парламент і уряд. І тепер протягом року вже чинна влада лобіює негайну реформу децентралізації в Україні. Як колись йшлося про необхідність введення ринку землі, так само останнім часом говорили і про невідкладну децентралізацію, зокрема, про зменшення кількості районів в областях майже у чотири рази.

Влада апелює до того, що старі райони є неефективними з точки зору управління та з’їдають кошти платників податків.

Районний поділ вирішили змінити з низки причин: 

  • Значні диспропорції параметрів існуючих районів – вони не відповідають сучасним вимогам для організації ефективної місцевої влади. Приміром, найменше людей проживає у Поліському районі Київської області (5622 особи), а найбільше – у Харківському (182 100 осіб).
  • Витрата чималих коштів на утримання державної виконавчої влади окремо у кожному районі. 

Новини за темою: Реформа децентралізації: Як новий адміністративно-територіальний устрій змінить Україну

Як по-новому переділили Україну

Донедавна в Україні існувало 490 районів, а значить, стільки ж і районних рад та районних державних адміністрацій. На практиці і у рад, і у держадміністрацій ідентичний функціонал, але розміри районів різняться, а тому обсяг роботи і якість її виконання різні. А значить, система не збалансована.

Тоді як реформа децентралізації має реорганізувати владу на районному рівні, прибрати непотрібну роботу у держадміністраціях, знизити порожні витрати державних коштів на забезпечення таких органів та зменшити бюрократію.

Саме для цього Верховна Рада і затвердила нові межі районів в Україні, зменшивши кількість районів майже у чотири рази – з 490 до 136.

Вінницька область

  • Вінницький район
  • Гайсинський район
  • Жмеринський район
  • Могилів-Подільський район
  • Тульчинський район
  • Хмільницький район

Волинська область

  • Володимир-Волинський район
  • Камінь-Каширський район
  • Ковельський район
  • Луцький район

Дніпропетровська область

  • Дніпровський район
  • Кам'янський район
  • Криворізький район
  • Нікопольський район
  • Новомосковський район
  • Павлоградський район
  • Синельниківський район

Донецька область

  • Бахмутський район
  • Волноваський район
  • Горлівський район
  • Донецький район
  • Кальміуський район
  • Краматорський район
  • Маріупольський район
  • Покровський район

Житомирській область

  • Бердичівський район
  • Житомирський район
  • Коростенський район
  • Новоград-Волинський район

Закарпатська область

  • Берегівський район
  • Мукачівський район
  • Рахівський район
  • Тячівський район
  • Ужгородський район
  • Хустський район

Запорізька область

  • Бердянський район
  • Василівський район
  • Запорізький район
  • Мелітопольський район
  • Пологівський район

Івано-Франківська область

  • Верховинський район
  • Івано-Франківський район
  • Калуський район
  • Коломийський район
  • Косівський район
  • Надвірнянський район

Київська область

  • Білоцерківський район
  • Бориспільський район
  • Броварський район
  • Бучанський район
  • Вишгородський район
  • Обухівський район
  • Фастівський район

Кіровоградська область

  • Голованівський район
  • Кропивницький район
  • Новоукраїнський район
  • Олександрійський район

Луганська область

  • Алчевський район
  • Довжанський район
  • Луганський район
  • Ровеньківський район
  • Сватівський район
  • Сєвєродонецький район
  • Старобільський район
  • Щастинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу Новоайдар)

Львівська область

  • Дрогобицький район
  • Золочівський район
  • Львівський район
  • Самбірський район
  • Стрийський район
  • Червоноградський район
  • Яворівський район

Миколаївська область

  • Баштанський район
  • Вознесенський район
  • Миколаївський район
  • Первомайський район

Одеська область

  • Березівський район
  • Білгород-Дністровський район
  • Болградський район
  • Ізмаїльський район
  • Одеський район
  • Подільський район
  • Роздільнянський район

Полтавська область

  • Кременчуцький район
  • Лубенський район
  • Миргородський район
  • Полтавський район

Рівненська область

  • Вараський район
  • Дубенський район
  • Рівненський район
  • Сарненський район

Сумська область

  • Конотопський район
  • Охтирський район
  • Роменський район
  • Сумський район
  • Шосткинський район

Тернопільська область

  • Кременецький район
  • Тернопільський район
  • Чортківський район

Харківська область

  • Богодухівський район
  • Ізюмський район
  • Красноградський район
  • Куп'янський район
  • Лозівський район
  • Харківський район
  • Чугуївський район

Херсонська область

  • Бериславський район
  • Генічеський район
  • Каховський район
  • Скадовський район
  • Херсонський район

Хмельницька область

  • Кам'янець-Подільський район
  • Хмельницький район
  • Шепетівський район

Черкаська область

  • Звенигородський район
  • Золотоніський район
  • Уманський район
  • Черкаський район

Чернівецька область

  • Вижницький район
  • Дністровський район
  • Чернівецький район

Чернігівська область

  • Корюківський район
  • Ніжинський район
  • Новгород-Сіверський район
  • Прилуцький район
  • Чернігівський район

Автономна республіка Крим

  • Бахчисарайський район
  • Білогірський район
  • Джанкойський район
  • Євпаторійський район
  • Керченський район
  • Курманський район
  • Перекопський район
  • Сімферопольський район
  • Феодосійський район
  • Ялтинський район.

Максимально детально з поділом районів на селищні територіальні громади можна ознайомитися на сайті, присвяченому реформі децентралізації, за цим посиланням

Новини за темою: Створення "угорського" району на Закарпатті: Заохочення сепаратизму чи поліетнічна стратегія?

У чому проблема нового поділу на райони

Примітно, що найбільше районів ліквідували у вісьмох західних регіонах – там залишили всього по 3-7 районів.  

Львівська область отримала 7 укрупнених районів замість 20-ти старих: Львівський, Дрогобицький, Золочівський, Самбірський, Стрийський, Червоноградський та Яворівський.

Волинська область матиме 4 райони: Володимир-Волинський, Ковельський, Камінь-Каширський і Луцький.

Рівненська область отримала 4 райони: Вараський, Дубенський, Рівненський та Сарненський.

Закарпатська область матиме 6 укрупнених районів: Берегівський, Мукачівський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський та Хустський.

Хмельницька область отримала 3 райони замість 20-ти: Кам’янець-Подільський, Хмельницький та Шепетівський райони.

Івано-Франківська область матиме 6 районів: Івано-Франківський, Калуський, Коломийський, Надвірнянський, Косівський та Верховинський.

Тернопільська область матиме 3 райони замість 17-ти: Тернопільський, Кременецький та Чортківський.

Чернівецька область отримала 3 райони: Чернівецький, Дністровський та Вижницький.

Низка експертів та чимало мешканців регіонів категорично не погоджуються з новим поділом України на райони. Вони певні – таке розділення здатне лише поглибити проблеми від хаотичного утворення об’єднаних територіальних громад.

У той же час уряд аргументував поділ тим, що, мовляв, раніше існували чималі диспропорції між районами, де проживає від 5 тис. до 180 тис. осіб. А зменшення кількості районів буцімто прибирає ці диспропорції. Проте насправді новий поділ ніяк не вирішив цієї проблеми – в межах області тепер є райони як зі 120–130 тис., так і з 500–600 тис. жителів. До того ж маємо кілька прикладів, коли в одному районі житиме понад половина мешканців області. Приміром, у Тернопільській області передбачено створення трьох районів, тоді як майже половина населення області житиме у Тернопільському районі (495 тис. осіб), решта – у Чортківському (395 тис.), а у Кременецькому лише 156 тис. осіб.

Так само і у Рівненській області – майже 60% населення регіону проживатиме у Рівненському районі. Аналогічна ситуація склалася і на Івано-Франківщині – у однойменному районі житиме 560 тисяч осіб, а у Верховинському – 30,5 тисяч.

Схожа ситуація і у Чернівецькій області – тут райони диспропорційні за кількістю населення. Утворилися великий Чернівецький район з 600 тисячами жителів, невеликий гірський Вижницький район з 95 тисячами жителів та Дністровський – з 160 тисячами.  

Мешканці практично всіх західних регіонів України виступають проти нового поділу на райони. Приміром, 14 липня вони вже висловлювали своє незадоволення некоректним, на їхній погляд, поділом. Кілька сотень людей з регіонів, зокрема, із західних, приїхали до Києва, аби висловити свій протест під стінами Верховної Ради.

А ще раніше – у червні – активісти з Городоччини та Ярмолинеччини перекривали ділянку автодороги Житомир-Чернівці на знак протесту проти нового поділу на райони. При цьому вони навіть зареєстрували петицію президенту з проханням зберегти цілісність територіального устрою.

У середині червня і жителі Маневицького району Волинської області також влаштували акцію протесту на перетині шляхів Київ - Варшава і Луцьк - Любешів. Люди категорично не погоджувалися з об'єднанням їхнього району з іншим.

Протестували і у Хотині Чернівецької області. Місцеві мешканці перекривали дороги та вимагали залишити райцентром місто Хотин, а не селище Кельменці.

  

Не погоджуються з новим поділом і члени Правління Асоціації міст України, запевняючи, що об’єднання районів загрожує недоступністю публічних послуг для громадян, двовладдям і безвідповідальністю за стан справ на місцях. В Асоціації стверджують, що процес формування спроможних громад не завершився і поки не можна переходити до формування нового районного поділу. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...