Річниця смерті В’ячеслава Чорновола: Що ми знаємо про аварію, яка забрала його життя

Топ-новина
Топ-новина
В'ячеслав Чорновіл Фото з відкритих джерел

Про В'ячеслава Чорновола Україна і світ знають багато та схиляють голову перед його відданістю національній ідеї

25 березня – річниця смерті українського політика, громадського діяча, патріота та борця за незалежність В’ячеслава Чорновола. 21 рік тому 25 березня 1999 року голова "Народного руху" України В’ячеслав Чорновіл загинув в автокатастрофі. Цього дня ми вирішили нагадати про життя та невтомну громадську, політичну і журналістську роботу цього видатного чоловіка для майбутнього українського суспільства.

Ким став для України В’ячеслав Чорновіл

Історики та й пересічні українці знають Чорновола-старшого перш за все як дисидента, який трагічно загинув під Києвом, як політв’язня СРСР, діяча руху опору проти радянської влади, борця за національну єдність та проти дискримінації українства, зрештою як Героя України.  

В’ячеслав Чорновіл народився 24 грудня 1937 у селищі на Черкащині (тоді це була Київська область) у вчительській родині.

У радянські часи сім'я Чорновола зазнала переслідувань – арештували батькового брата, переслідували батька. Аби вберегтися від цього, родина часто переїжджала.

В’ячеслав закінчив школу з золотою медаллю та вступив до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на філологічний факультет. З другого курсу він перевівся на факультет журналістики, де і розпочалися неприємності через його громадянську позицію, проте закінчив виш з відзнакою. Протягом трьох років з 1960 року Чорновіл працював на Львівській студії телебачення редактором, а далі почав працювати як літературний критик.

З 1963 року жив у Києві. А коли наступного року спробував вступити до аспірантури Київського педагогічного інституту, був допущений через політичні погляди.

В’ячеслав Чорновіл був тією людиною, з якої фактично розпочався рух шістдесятників в Україні, до якого долучилися Іван Світличний, Іван Дзюба, Євген Сверстюк, Василь Стус, Алла Горська, Лесь Танюк. Активісти протягом 1960—1970-х років протистояли радянському режиму.

4 вересня 1965 року стало переламним у житті Чорновола. Тоді разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом він виступив у кінотеатрі "Україна" на прем'єрі кінофільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" з жорстким протестом проти арештів українських інтелігентів. Звісно, після виступу його звільнили з роботи, розпочинають проти нього справу, проводять обшуки у помешканні.

Чорновіл заснував підпільне українське видання "Український вісник", був членом Української Гельсінської групи. Тричі його ув'язнювали за так звану "антирадянську пропаганду": у 1967–1969, 1972–1979 та 1980–1988 роках перебував у таборах суворого режиму і на засланні. У КДБ його прозвали "невгамовним", проте на жодному з сотні допитів він не свідчив проти друзів чи однодумців.

"Важко назвати іншу націю, яку б так нещадно шматували, і яка б, як фенікс з попелу, народжувала нову еліту, знаходили сили для самоствердження", - казав Чорновіл про Україну і робив все, що від нього залежало, для її справжнього відродження.

У 1990-1992 роках був головою Львівської обласної ради, а з 1990 року – народним депутатом України. На перших президентських виборах незалежної України Чорновіл виступив кандидатом, посівши друге місце. А з 1992 року і до смерті був головою Народного Руху України.  

Обставини загибелі В’ячеслава Чорновола

Автомобільна катастрофа сталася на трасі біля Борисполя за досі нез'ясованих обставин.

25 березня 1999 року автівка марки Toyota, у якій сиділи В'ячеслав Чорновіл, його водій Євген Павлов та прессекретар Дмитро Понамарчук, прямувала з Кіровограду. На 5-му кілометрі автомобільної траси Бориспіль – Золотоноша зіштовхнулася з КамАЗом, що розвертався серед шосе.

62-річний В'ячеслав Чорновіл та його водій загинули миттєво. А прес-секретар сидів на задньому сидінні і тому залишився живий.

Чорновола поховали на центральній алеї Байкового кладовища у Києві у присутності майже 200 тисяч людей, і розпочалося "розслідування", яке досі не дало жодних чітких відповідей. Протягом 20-ти років справу про смерть Чорновола то відкривали, то призупиняли, то архівували. Та багато хто досі певен, що В'ячеслава Чорновола вбили як сильного конкурента на президентських виборах. Справа у тім, що у 1999 році в Україні обирали президента, а аварія не надто нагадує нещасний випадок.

Дмитро Понамарчук каже, що це був замах, і Чорновіл помер не одразу, а після того, як виконавці вбивства "добили" його.

"Є один період після катастрофи, де я не міг контролювати ситуацію, – 5-7 хвилин. Цього було б достатньо, аби вбивці вбили тих, хто був на передньому сидінні. Чому мене не добили? Бо я впав з заднього сидіння на підлогу", – казав Дмитро Понамарчук у 2018 році.

До того ж знайомі Чорновола кажуть, що у нього на голові були сліди від ударів, не схожих на травми після автокатастрофи. Це значить, що Чороновола могли "добити" кастетами.

Під час президентства Леоніда Кучми розслідування загибелі Чорновола велося у ключі нещасного випадку, а версія про замах не розглядалася взагалі. А при президентстві Віктора Януковича, у 2011 році було проведено ексгумацію тіла Чорновола – після цього прокурор Києва Анатолій Мельник казав, що череп загиблого не має слідів кастету. У січні 2014 року Бориспільський міжрайонний суд Київської області закрив справу про загибель В'ячеслава Чорновола, визнавши її нещасним випадком. Правда, після Революції Гідності справу про смерть Чорновола поновили, але нових рішень у ній немає. У свою чергу син політика Тарас Чорновіл певен – це було вбивство, замовлене тодішнім президентом Леонідом Кучмою.

Хай там як, але у справі дійсно залишається низка неточностей та дивних збігів. Приміром, після аварії від серцевого нападу помер один з трьох пасажирів "КамАЗу" Іван Шолом, а водій Володимир Куделя, який нібито був за кермом під час аварії, був амністований... 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...