Прощання із загиблими та ймовірні причини катастрофи: Що відомо про падіння Ан-26 на Харківщині на четвертий день після трагедії

Сьогодні попрощались з одним із загиблих курсантів Віталієм Вільховим

Топ-новина
Топ-новина
Церемонія прощання з курсантом Вільховим, м. Харків Укрінформ

Минулого тижня Україну сколихнула трагедія, яка трапилась в Харківський області — там в результаті авіакатастрофи загинуло 26 людей, з них 19 — курсанти війського університету.

Розповідаємо детальніше про трагедію та розслідування причин падіння літака.

Прощання із загиблими

Сьогодні, 29 вересня, в Харкові прощалися з одним з курсантів, загиблих в авіакатастрофі, яка сталася 25 вересня під Чугуєвом.

Так, церемонія розпочалася о 09:00 біля Меморіалу Слави. Прощалися, зокрема, з  Віталієм Вільховим.

Церемонія тривала близько 40 хвилин. Опісля цього кортеж із тілом хлопця відправився до аеропорту.

Завтра, 30 вересня, його мають поховати на одному із кладовищ Львова.

З іншими загиблими у авіакатастрофі попрощаються лише після того, як буде завершено ідентифікацію тіл.

Що трапилося

У п'ятницю, 25 вересня, близько 20:45 поблизу міста Чугуїв у Харківській області трапилася авіакатастрофа – впав військовий літак Ан-26, на борту якого перебували курсанти Харківського національного університету Повітряних сил. На місце відразу вилетіла пошукова група на гелікоптері.

Як розповіли очевидці трагедії, з літака дістали двох живих людей. Пізніше цю інформацію підтвердили офіційно.

Камера відеоспостереження на одній із висотних будівель Чугуєва зафіксувала момент падіння військового літака Ан-26.

На місце трагедії наступного дня прибуло керівництво ДБР, Офісу Генпрокурора, Міноборони, Генштабу Збройних Сил, Нацполіції, СБУ, ДП "Антонов" та інші. Харківщину відвідав і президент України Володимир Зеленський.

Також було створено слідчі комісій із розслідування трагедії авіакатастрофи. До їх складу ввійшли представники Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань.

Жертви авіакатастрофи

В суботу вранці повідомили, що на борту перебували 27 людей, з них 25 осіб загинули. Двоє курсантів врятувались. Однак один із них того ж дня помер в лікарні.

У це же день рятувальники, які працювали на місці трагедії, знайшли тіла всіх загиблих у катастрофі. Згодом Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба опублікував список загиблих.

У результаті трагедії літака на Харківщині загинули 7 представників офіцерського складу:

- майор КИШЕНЯ Богдан Вячеславович, 10.02.1990 р.н.;
- капітан ОСТАПЕНКО Олексій Георгійович, 15.11.1991 р.н.;
- капітан ДОБРЕЛЯ Дмитро Денисович, 13.11.1991 р.н.;
- старший лейтенант МСУЯ Ашраф Азізович, 08.08.1991 р.н.;
- старший лейтенант КОЗАЧЕНКО Олег Михайлович, 11.07.1980 р.н.;
- прапорщик ІВАНОВ Євгеній Сергійович, 20.08.1978 р.н.;
- прапорщик ШИРОЧУК Олег Миколайович, 10.11.1979 р.н.

Також унаслідок авіакатастрофи загинули 19 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил:

- молодший сержант АНДРУЩЕНКО Дмитро Романович, 08.09.2000 р.н.;
- солдат БОЙКО Олександр Анатолійович, 14.12.2000 р.н.;
- солдат БУЛІЙ Ростислав Володимирович, 03.08.1998 р.н.;
- солдат військової служби за контрактом ВІЛЬХОВИЙ Віталій Богданович, 27.06.2000 р.н.;
- солдат ДОНЕЦЬ Дмитро Євгенійович, 16.07.2001 р.н.;
- солдат ЗИБЮК Костянтин Олегович, 15.07.2001 р.н.;
- солдат КЛЕВЕЦЬ Олександр Олександрович, 23.05.2001 р.н.;
- солдат МАТВІЙЧУК Богдан Миколайович, 23.04.2001 р.н.;
- сержант військової служби за контрактом МИКИТЧЕНКО Микола Анатолійович, 22.01.1998 р.н.;
- солдат військової служби за контрактом СКОЧКОВ Олександр Ігорович, 05.04.2000 р.н.;
- солдат військової служби за контрактом ШЕРЕМЕТ Руслан Едуардович, 26.10.1997 р.н.;
- старший солдат військової служби за контрактом СКОРОБОГАТЬКО Євген Іванович, 27.11.1993 р.н.;
- солдат ДУДЛА Артем Михайлович, 06.02.1999 р.н.;
- солдат військової служби за контрактом ПОМЕРАНЦЕВ Андрій Андрійович, 12.12.1994 р.н.;
- солдат РОСПОТНЮК Андрій Юрійович, 15.08.1999 р.н.;
- солдат СТУДІНСЬКИЙ Дмитро Віталійович, 15.11.1999 р.н.;
- солдат ХОМ`ЯЧУК Максим Володимирович, 19.02.1999 р.н.;
- старший сержант КОРЧОВСЬКИЙ Роман Олександрович, 15.05.1999 р.н.;
- солдат ОЛАБІН Володимир Вадимович, 09.11.1999 р.н.

Кому вдалося врятуватися

Вижив у авіакатастрофі один курсант-третьокурсник В'ячеслав Золочевський. Станом на 26 вересня він вийшов із шокового стану. "Загрози життю немає, ліків вистачає. Стан його стабільний... Думаю, в найближчі дні, наступного тижня вже ставити питання про виписку з подальшою відпусткою за станом здоров'я", - розповів начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (Харківського військового госпіталю) Едуард Хорошун. 

ЗМІ повідомили, що курсант має множинні забої та струс мозку. Вночі його помістили в реанімацію, але 26 вересня вже перевели у звичайне відділення, стан хлопця оцінюють як середньої важкості.

Курсант В'ячеслав Золочевський, який вижив під час катастрофи АН-26 біля Чугуєва Офіс президента

Того ж дня в лікарні курсанта відвідав президент України Володимир Зеленський. "20-річний В'ячеслав Золочевський народився в сорочці. Сьогодні він фактично святкує другий день народження. Вночі В'ячеслав отямився біля уламків літака Ан-26, в якому летіла вся команда, друзі, побратими. Вогонь, знищений літак, темрява й тіла навколо. Один з хлопців поруч горів, і Слава кинувся його гасити. Йому вдалося дати ще один шанс іншому курсанту, який однак, на жаль, помер від опіків сьогодні вранці. Це героїзм посеред поля смерті", - зазначив Зеленський.

Лікарі повідомили, шо стан курсанта середньої тяжкості "з позитивною динамікою, ближче до задовільного".

"Хлопець почувається добре, спілкується з лікарями й рідними, найближчим часом його зможуть навідати друзі з університету", - повідомили в лікарні.

Розслідування авіакатастрофи

Активні пошукові та дії щодо розслідування причин трагедії розпочали на ранок 26 вересня.

Так, цього дня серед уламків літака Ан-26 знайшли бортові самописці. "Бортові самописці (чорні скриньки) знайдені. Вони вціліли. Їх стан задовільний. Інформація на самописцях збережена. Вони вилучені та 27 вересня авіаційними експертами під контролем ДБР розпочато процес їх дешифрування, який триватиме орієнтовно 3-5 днів", - повідомив голова урядової слідчої комісії, віцепрем’єр Олег Уруський.

Уламки літака АН-26 на Харківщині Влад Абрамов / УНІАН

Було також відкрито кримінальне провадження передбаченого ст. 416 КК України - порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Станом на понеділок, 28 вересня, слідчими ДБР було проведено низку слідчих дій:

- огляд місця події, під час якого виявлено значну кількість речових доказів та 2 бортові самописці (чорні скриньки);
- огляд останків 25 загиблих за участю судово-медичних експертів;
- призначено 26 судово-медичних експертиз;
- вилучено зразки паливо-мастильних матеріалів літака та зразки ґрунту на місці події;
- у військовій частини проведено виїмку документів щодо організації та проведення польотів;
отримано інформацію та документи з Українського гідрометеорологічного центру, державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Державного підприємства "Антонов", командування Повітряних Сил ЗС України;
- допитано як свідків понад 40 осіб;
- забезпечено відібрання біологічних зразків для подальшого проведення ДНК-експертизи від 18-ти родичів загиблих курсантів та 7-ти родичів членів екіпажу;
- призначено 25 генетико-молекулярних експертиз;
- витребувано документи щодо проведення ремонту та продовження ресурсу двигунів, які використовувалися на літаку;
- подано 7 клопотань про накладення арешту на речі та документи, вилучені в ході оглядів, з метою подальшого забезпечення проведення генетично-молекулярних експертиз.

Окрім цього, у ДБР наголосили, що після проведення всіх експертиз з ідентифікації загиблих, їхні тіла повернуть їхнім родичам в найкоротші терміни.

Раніше голова Харківської ОДА Олексій Кучер заявив, що експертизи можуть бути проведені у скороченому режимі – до двох тижнів. Станом на 28 вересня усі родичі загиблих здали матеріали для ДНК-експертиз.

За словами голови урядової комісії з розслідування причин катастрофи, віцепрем'єр-міністра України Олега Уруського, літак спробують зібрати в початковий стан.

Ймовірні причини трагедії

Відразу після трагедії, міністр оборони України Андрій Таран заявив, що, скоріш за все, причиною падіння військового літака Ан-26 стало те, що він зачепився крилом за землю.

"Усе йшло за планом, літак виконував тренувальні польоти для навчання курсантів. За штурвалом перебував пілот-інструктор, курсанти по черзі сідали у праве крісло поруч з ним для отримання навичок пілотування та керування літаком", - розповів Таран.

За його словами, попередній аналіз дає підстави вважати, що скоріш за все літак зачепився крилом за землю.

Окрім цього, Таран зазначив, що за попередньою оцінкою фахівців з льотної безпеки, сталась відмова одного з датчиків у лівому двигуні повітряного судна. Тобто, відмовив не сам двигун, а один з його датчиків.

Міністр розповів, що двигун літака мав в запасі більше п'яти тисяч льотних годин до чергового ремонту. Літак 1977 року виробництва, тобто йому 43 роки, але машина могла здійснювати польоти ще три роки без поновлення ресурсу. Йдеться і про двигуни, і про сам борт.

Таран зауважив, що упродовж 25 вересня літак здійснив шість злетів та п'ять посадок, і мав ще працювати до 23:00. Тобто усе йшло за планом.

Пізніше військовий та політичний експерт Юрій Дудкін розповів, що є дві найбільш прийнятні версії щодо падання літака: технічно жахливий стан військового судна та службова недбалість.

"Хто пише ось такі ось розпорядження на використання такої мізерії? Це просто безвідповідальне ставлення. Наші командири і високі начальники в Міністерстві оборони і ВПС не думають ні про що, як зберегти життя молодих хлопців. Тому друга версія, про яку я хотів сказати, це дійсно та, що тут присутня не просто недбалість, а посадові злочини. Якщо все відслідковувати, всі технічні журнали, як проходив технічний огляд літака, які ставилися підписи, в якому стані перебував цей літак, а це все повинно бути записано в цьому журналі!" – акцентував Дудкін.

Окрім цього він додав, що предметом для розслідування правоохоронців має стати і заява матері одного із офіцерів, яка неодноразово зізнавалася журналістам, що і раніше на цьому літаку були відмови двигунів у повітрі.

А журналіст видання "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов повідомив, лівий двигун літака перепрацював 589 льотних годин понаднормово.

Бутусов зазначив, ресурс двигуна було продовжено, проте перед катастрофою командир літака Богдан Кишеня повідомив, що вимірювач крутного моменту лівого двигуна вийшов із ладу.

В документах, які опублікував журналіст, зазначається, що двигун виготовили 30 грудня 1977 року.

Згодом, у 1990 році він пройшов капітальний ремонт, і терміном його служби встановили 13 років і 1750 льотних годин. Після цього двигун мали замінити або відремонтувати в 2003 році, але до червня 2020 року він напрацював 2339 льотних годин, що на 589 годин більше, ніж термін служби після ремонту.

Також відомо, що в червні 2020 року відбувся плановий огляд двигуна і фахівці підприємства "Мотор Січ" продовжили ресурс до 5 червня 2021 року й на 2550 льотних годин.

Що далі

Відразу після катастрофи Ан-26 президент України Володимир Зеленський заявив, що хоче отримати інформацію про склад і технічний стан всієї військової техніки, яка перебуває на озброєнні в Україні.

Заступник міністра оборони Ігор Старобінський заявив, що сім'ям загиблих військовослужбовців у катастрофі Ан-26 біля Чугуєва виплатять по 1,57 мільйона гривень одноразової допомоги.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль також доручив з'ясувати, чи був застрахований екіпаж, а також чи передбачені виплати з Фонду соцстрахування на випадок нещасних випадків для військовослужбовців.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...