Постріли, вибухи і гучні заяви: Як змінилася ситуація у Нагірному Карабасі на п'ятий день загострення конфлікту

Тепер сторони уже не виключають перемовин

Всього п’ять днів тому почалося раптове загострення ситуацію у регіоні Нагірний Карабах, що на території Азербайджану. Зовсім нещодавно – 27 вересня – Вірменія та Азербайджан відкрили вогонь одне проти одного через цю спірну землю, а сьогодні, за неофіційними даними, відомо вже про тисячу загиблих військових. До того ж сторони заявляють, що готові до справжньої війни за так звану Карабаську республіку.

Далі розповідаємо, який вигляд зараз має військовий конфлікт у Нагірному Карабасі, що змінилося з початку бойових дій, про що заявляють лідери Азербайджану і Вірменії та як коментують ситуацію у світі.

Як все починалося (лише п’ять днів тому!)

У неділю, 27 вересня, між Вірменією та Азербайджаном несподівано розпочалися активні бої в межах регіону Нагірний Карабах. Цей конфлікт не новий, правда, час від часу від відкочується у бік "заморожених", проте незмінно поновлюється з пострілами, вибухами та жертвами.

Майже двадцять п’ять років триває вірмено-азербайджанський конфлікт. Обидві країни звинувачують одна одну у провокаціях та смертях мирних жителів і ніяк не можуть домовитися за вплив на території Нагірного Карабаху.

Станом на 28 вересня Вірменія повідомила, що Азербайджан наніс ракетні удари по мирних населених пунктах. У свою чергу Азербайджан відкинув це звинувачення і заявив, що Вірменія активно обстрілює азербайджанські прикордонні населені пункти, а тому азербайджанські військові почали контрнаступальну операцію по всьому фронту. Вже тоді було відомо, що обидві країни оголосили про мобілізацію та ввели військовий стан.  

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян офіційно заявив, що загострення біля Карабаху – це війна, оголошена вірменському народу Азербайджаном, війна проти незалежності, свободи і гідності Вірменії.

А президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що операція у Карабаху проходить успішно, і збройним силам ворога завдали серйозної шкоди. 

У перші дні атак почали з’являтися офіційні заяви країн світу щодо цієї ситуації. Висловилися у НАТО, в ООН, у Франції, Канаді, США. Загалом вектор повідомлень був схожий – припинити бої, спробувати домовитися мирно, принаймні хоча б розпочати переговори.

І лише Туреччина виявилася категоричнішою та відкритішою у висловленні своєї позиції. Президент Реджеп Ердоган чітко заявив – його країна на боці Азербайджану, а Вірменія є найбільшою загрозою миру та спокою у регіоні. Відтоді у Вірменії розпочалася конфронтація ще й з Туреччиною – Єреван звинуватив Анкару у втручанні в конфлікт.  

Детальніше дізнатися про перебіг ситуації у перші дні можна у нашому ексклюзивному матеріалі за цим посиланням.

Що відомо про конфлікт Азербайджан-Вірменія станом на 2 жовтня

У п’ятницю, 2 жовтня, ситуація трохи змінилася, її вектор дещо зсунувся, і тепер можна навіть припустити, що намітилося певне послаблення агресивності сторін. Та все ж Азербайджан і Вірменія продовжують воювати, обстрілювати та бомбити одне одного. Тим часом у світі не на жарт занепокоєні неконтрольованою, а головне – неочікуваною ескалацією конфлікту. Тож, щодня виходить по кілька офіційних заяв від лідерів держав світу щодо непростої ситуації на Закавказзі.

Щодо бойових втрат сторін та кількості знищеної техніки – важко надати точні дані. Тут маємо складність через те, що і Азербайджан, і Вірменія спростовують дані одне одного. Приміром, 2 жовтня армія оборони Нагірного Карабаху повідомила, що за 1 жовтня втратила вбитими 54 людини. А напередодні у "Міноборони" Карабаху заявили, що загинуло 103 їхніх військовики. Тож, вважається, що всього загинуло 157 осіб. Також у відомстві повідомили, що вбито понад тисячу військових з боку Азербайджану, знищено 90 безпілотників, 12 вертольотів, 181 танк Збройних сил Азербайджану.

З огляду на усі ці непідтверджені дані, єдине, про що можна казати з упевненістю – це заяви світових лідерів.

Так, новини здебільшого стосуються реакції міжнародної спільноти на події у гірському регіоні та офіційні заяви урядів різних країн стосовно конфлікту між Єреваном та Баку.

29 вересня. Прем'єр Вірменії Нікол Пашинян заявив про активну роль Туреччини у карабаському конфлікті на стороні Азербайджану. У телефонній розмові він закликав канцлера Німеччини Ангелу Меркель та президента Франції Емманюеля Макрона докласти всі зусилля, щоб стримати країну.  

Меркель та Макрон висловили заклопотаність у зв'язку із ситуацією в зоні карабаського конфлікту та наголосили на необхідності активізації зусиль співголів Мінської групи ОБСЄ для встановлення миру в регіоні. 

Цікаво, що Пашинян пізніше заявив, що його країна розглядає можливість визнання незалежності Нагірного Карабаху і її дії спрямовані на встановлення тривалої стабільності у Нагірному Карабасі. До того ж розглядається і можливість підписання договору про стратегічне співробітництво між Вірменією і Карабахом у сфері безпеки та оборони.  

30 вересня. Вірменія заявила про готовність до мирного врегулювання карабаського конфлікту – прем’єр країни Нікол Пашинян назвав умову переговорів з Азербайджаном. За його словами, це – умови і атмосфера. У той же час він виключив можливість проведення саміту Єреван-Москва-Баку та підкреслив, що Вірменія і Карабах не готові до вирішення питання на шкоду своїм національним інтересам і власній безпеці.

Тим часом президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що бойові дії в Нагірному Карабасі закінчаться після того, як Вірменія виведе свої збройні сили.

"Вірменія повинна відмовитися від окупаційної політики. Замість цього прем'єр-міністр Вірменії ставить перед нами умови, він поставив перед нами сім умов. Я не так давно заявив, що ми відкидаємо ці умови. У нас тільки одна умова – ВС Вірменії безумовно, в повному складі та негайно повинні покинути наші землі. Це умова в силі і якщо уряд Вірменії її виконає, бої припиняться, кров перестане проливатися і встановиться мир в регіоні. Ми хочемо миру і хочемо вирішення конфлікту", - сказав Алієв.

Якщо переговори не дадуть результату, - заявив президент, - Азербайджан вирішить питання військовим шляхом, бо має відновити свою територіальну цілісність і теперішні бойові дії спрямовані на це.

1 жовтня. У ході конфлікту в Нагірному Карабасі під обстріл потрапили два журналісти з Франції. За інформацією керівника Центру інформації і громадських зв'язків уряду Вірменії Оганеса Мовсісяна, під обстріл потрапили журналісти французької газети Le Monde, двоє з них поранені.  

Того ж дня президенти США, Франції і Росії виступили зі спільною заявою щодо ескалації бойових дій у Нагірному Карабасі.

У заяві йдеться про те, що президент Росії Володимир Путін, президент США Дональд Трамп і президент Франції Емманюель Макрон, котрі представляють країни-співголови Мінської групи ОБСЄ, рішуче засуджують ескалацію насилля на лінії зіткнення у зоні нагірно-карабаського конфлікту.

"Ми закликаємо керівників Вірменії та Азербайджану терміново взяти на себе зобов’язання доброчесно відновити переговори з урегулювання, при співучасті співголів Мінської групи ОБСЄ", - йдеться у заяві.

Одразу після цього Туреччина заявила, що США, Франція і Росія не мають відігравати жодної ролі у мирному врегулюванні ситуації у Нагірному Карабасі, враховуючи, що саме ці країни нехтували цієї проблемою протягом 30-ти років.

До того ж 1 жовтня стало відомо, що Вірменія відкликала свого посла в Ізраїлі для консультацій з питань поставок ізраїльської зброї Азербайджану.

"Для нас неприйнятним є факт поставок Ізраїлем зброї Азербайджану. Цей факт є особливо неприйнятним, коли Азербайджан з допомогою Туреччини здійснює масштабну військову агресію по відношенню до Вірменії та Нагірно-Карабаської республіки. МЗС вирішив відкликати посла Вірменії з Ізраїлю для консультацій", - заявили у вірменському закордонному відомстві.

2 жовтня. Сьогодні стало відомо, що Міністерство закордонних справ Вірменії готове почати переговори з Азербайджаном щодо припинення вогню в Нагірному Карабасі.  

"Вірменія залишається прихильною мирному врегулюванню нагірно-карабахського конфлікту. Ми продовжимо рішуче протидіяти цій агресії проти Карабаху, в той же час будучи готовими працювати з країнами-співголовами Мінської групи ОБСЄ в 1994-1995 роках, щоб відновити режим припинення вогню на основі домовленостей", - йдеться у заяві.

У свою чергу Міністерство оборони Вірменії заявило, що всі підрозділи збройних сил чергують на оборонних позиціях. 

Тим часом Україна заявила, що не надаватиме військову допомогу жодній із сторін конфлікту у Нагірному Карабасі. 

*************

Ситуація поки залишається відкритою, бої тривають, перемовини ще не почалися. Інформація постійно оновлюється.