Підвищення зарплати та фінансування медзакладів: Які зміни у медицині впровадили з 1 липня

Топ-новина
Топ-новина
Ілюстроване фото Фото з відкритих джерел

Другий етап медичної реформи потребує значних змін

З 1 липня набули чинності зміни до реформи медицини. Урядовці переглянули державні тарифи на лікування деяких хвороб. Це збереже українські лікарні від тотального закриття.

Про "роботу над помилками" в сфері реформування медицини розповідаємо детальніше.

Чому потрібні зміни в медреформі

З 1 квітня 2020 року в Україні впровадили другий етап реформування медичної галузі, проте уже за місяць ситуація з лікарнями стала загрозливою. Через брак фінансування на межі закриття опинилося декілька сотень медзакладів, без зарплати залишилися десятки тисяч лікарів.

Тож у надшвидкому темпі урядовці вирішили вносити зміни до реформи, проте не припиняти її проведення.

Проблема полягала в тому, що через зміну системи фінансування в лікарнях виник дефіцит коштів, що зробило неможливим надання безоплатних медичних послуг, гарантованих державою, у повному обсязі.

Станом на травень очільник МОЗ Максим Степанов заявив, що у 2020 році 984 лікарні матимуть дефіцит фінансування. Приміром, Центр екстреної меддопомоги Запорізької області — служба "103". "Недофінансування у цьому році буде складати 67 мільйонів гривень у порівнянні з 2019-м роком. Наслідки такого недофінансування - це скорочення бригад швидкої зі 154 до 110-ти. Тобто будуть звільнені люди", - сказав Степанов.

Новини за темою: Лікар Комаровський: Найбільше внаслідок медичних страйків ризикують звичайні люди

Тоді про недолугість реформи говорила і юрист та колишня міністерка юстиції України Олена Лукаш. Вона зазначала, що другий етап медреформи поставив під загрозу 100 тисяч лікарів і 1700 лікарень.

Урядовці вирішили впровадити низку змін, деякі з них ввели невідкладно, починаючи з травня. Інші впроваджували поступово.

У червні Степанов прокоментував ситуацію з тим, що Західноукраїнський медичний дитячий центр недоотримав 28 млн гривень фінансування, і заявив, що це є прикладом наслідків "експерименту, який влаштувало попереднє керівництво МОЗ і чомусь дало цьому назву "медична реформа".

Що змінили з 1 липня

Відсьогодні повинні вступити в силу нормативні документи щодо перегляду тарифів та недопущення звільнення медпрацівників. За словами міністра охорони здоров'я Максима Степанова, не має бути допущено фінансування менше, ніж було у минулому році. "Ці зміни, думаю, що вступлять у силу з 1 липня. І, відповідно, медичні заклади отримають фінансовий ресурс, який дозволить платити зарплати і не закритися", - сказав Степанов.

Він зазначив, що цих заходів у МОЗ будуть вживати до кінця 2020 року. "Паралельно ми відпрацьовуємо механізми, яким чином з 2021 року буде функціонувати система медичної допомоги", - додав глава МОЗ.

Так, згідно з постановою Кабміну, з 1 липня 2020 року діє новий тариф на медичні послуги з надання екстреної медичної допомоги, лікування інсульту та інфаркту, а також передбачене додаткове фінансування для установ охорони здоров'я, які за договорами з НСЗУ в 2020 році отримують фінансування менше, ніж в 2019 році.

Підвищили на 28% тариф на медпослуги з надання екстреної медичної допомоги - до 16393,7 грн (в даний час 11661,24 грн). Даний тариф розраховується на основі капітаційної ставки за готовність надати медичні послуги, пов'язані з екстреною медичною допомогою, для 100 осіб.

Новини за темою: Степанов назвав медреформу Супрун "вбивством медичної системи"

Крім того, з 1 липня практично вдвічі підвищили тариф на медичну допомогу при гострому мозковому інсульті в умовах стаціонару до 30108 грн за пролікований випадок.

Також з 1 червня до 31 грудня 2020 року буде встановлене перехідне фінансове забезпечення закладів охорони здоров'я, які уклали договори з НСЗУ на надання вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.
До того ж за рахунок державного бюджету з 1 липня мають підвищити зарплати 435 тисячам медиків. На це потрібно виділити 11 млрд грн.

Що далі

Щоб знайти необхідні кошти для фінансування медзакладів, було зменшено обсяг фінансування програми медичних гарантій на 906 млн грн і передано їх в якості медичної субвенції для підтримки установ охорони здоров'я, які мають недостатнє фінансування.

Новини за темою: У Нацслужбі здоров’я розповіли, як працюватиме "Медична допомога при пологах"

Наразі не повідомляється, звідки будуть отримувати кошти на виправлення "помилок" в реформуванні медичної галузі.

Хоча загалом українці негативно ставляться до проведення реформи медицини. За результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 20 по 23 червня, 40% українців не підтримують продовження медичної реформи, 32% зізналися, що не мають думки про це, адже погано розбираються у темі, і лише 25% респондентів відповіли, що підтримують продовження другого етапу медичної реформи.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...