Обезголовлений Нацбанк: Чому відставка Смолія знищить інвестиції в Україну

Топ-новина
Топ-новина
Яків Смолій НБУ

Поки ніхто достеменно не може сказати, залишить Смолій своє крісло чи ні

Ввечері 1 липня Голова Національного банку Яків Смолій написав та подав на ім’я президента Володимира Зеленського заяву про відставку. Головною причиною він назвав "систематичний політичний тиск". Інакше кажучи, очільнику фінансового регулятора країни, високому професіоналу та досвідченому керівникові стало несила терпіти, боротися або миритися з фактами пресингу на роботі. Якщо це так, то пресинг тоді має бути дійсно сильний, аби очільник державної установи першої величини вирішив умити руки.

Так що ж сталося? Хто і навіщо впливав та тиснув на фінрегулятор України та зокрема на його керівника? Ми вирішили проаналізувати, що могло спричинити бажання Якова Смолія невідкладно звільнитися та який сценарій розвитку фінансової галузі чекає на Україну, якщо голову НБУ все ж змінять.  

Раптова заява про звільнення

Заява Якова Смолія стала без перебільшень неочікуваною новиною як для політикуму та представників фінансового сектору України, так і для міжнародних партнерів України. З огляду на реакцію останніх, саме вони найбільше занепокоїлися через імовірну зміну верхівки Нацбанку.

"Протягом тривалого часу на Національний банк України здійснюється систематичний політичний тиск. Це унеможливлює ефективне виконання мною обов’язків... Своєю відставкою я прагну застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку в Україні", – написав Смолій у своїй заяві.

Разом з тим на сайті регулятора з’явилася заява від імені членів Правління Нацбанку, у якій вони підтвердили, що розділяють його перестороги стосовно систематичного політичного тиску.

У той же час правління закликає президента, уряд та український політикум ефективно взаємодіяти з НБУ, давши йому можливість виконувати функції, покладені на Конституцією та законом про Нацбанк.

Найголовніше питання – що саме Смолій має на увазі під "політичним тиском"? Що це? Погрози, вимоги, "відкати", шантаж, ультиматуми, "наїзди" чи невмотивовані аудити?

Новини за темою: Політику, яку вів Нацбанк, треба було міняти, – Шевченко про відставку Смолія

Що спровокувало заяву Смолія

Цікаво, що лише півтора місяці тому Смолій казав, що планує залишитися на посаді голови центробанку до кінця своєї семирічної каденції – 2025 року. Проте щось сталося саме протягом цього часу. Що?

Відомо, що навесні 2019 року Дмитро Разумков заявив про необхідність проведення аудиту діяльності НБУ, "на підставі яких можуть бути прийняті кадрові рішення". За кілька днів Володимир Зеленський зустрівся з банкірами і сказав між іншим, що "у Смолія контракт на 7 років. Його просто так не можна звільнити".

Епізод 1. Далі – більше. Ще з осені 2019 року Правління Нацбанку періодично чуло з боку уряду та парламенту, повністю зітканих зі "слуг народу", прохання про більшу поступливість. Тоді керівництво Нацбанку все ж знизило облікову ставку та запустило канал емісії під час коронавірусної кризи. Саме про це неодноразово просили і президент, і нардепи, і уряд.

Епізод 2. Низка ЗМІ свого часу писала про те, що тиснуть на Нацбанк нардепи з так званої "групи Коломойського", ймовірно, через "образу" після націоналізації ПриватБанку. 

Епізод 3. У квітні цього року 18 народних депутатів висловили бажання "заслухати" Якова Смолія та оцінити його роботу в умовах карантину.

"Всіх нас цікавить стратегічне бачення і план дій НБУ під час карантину, коли національні банки інших держав відіграють чи не найбільш провідну роль у локалізації і подоланні економічної кризи", – зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. 

Зрештою у середині травня Смолій таки відзвітував про роботу регулятора над стабілізацією фінансової системи під час коронавірусу. 

Епізод 4. На початку червня у комітеті з питань фінансів розглянули постанову про визнання роботи Нацбанку незадовільною та створення тимчасової слідчої комісії щодо дій керівництва НБУ та Фонду гарантування вкладів.

У постанові йшлося про те, що "правління НБУ, проводячи жорстку монетарну політику, ... не забезпечило в межах своїх повноважень підтримання стійких темпів економічного зростання та відновлення кредитування економіки". 

Нардепи зазначали, що темпи зниження облікової ставки були "невиправдано повільними", а штучне укріплення курсу гривні на ринку держоблігацій спричинило виникнення ситуації з ознаками "фінансової піраміди". Фінансовий комітет парламенту таки підтримав проєкт постанови про оцінку діяльності Смолія, рекомендувавши Раді прийняти її. 

Наступного "епізоду" тиску, ймовірно не буде, бо Яків Смолій зрештою написав заяву про звільнення.

Новини за темою: Політтехнолог назвав, хто найбільш зацікавлений у зміні керівництва НБУ

Реакція міжнародних партнерів та перші наслідки заяви Смолія

У середині червня Смолія та правління Нацбанку підтримали країни "Великої сімки". Посли цих країн заявили, що послаблення незалежності Нацбанку призведе до різкого падіння міжнародної підтримки українського уряду. Це був фактично ультиматум – щось на кшталт цього: "Залиште у спокої Нацбанк, інакше ми не дамо грошей і не підтримаємо ініціативи українського уряду".

"Підрив незалежності НБУ вплине на українців, зашкодить довірі інвесторів та поставить під загрозу міжнародну підтримку зусиль українського уряду щодо побудови безпечної, успішної та демократичної країни", – заявили тоді посли G7.

Прокоментували ситуацію і в МВФ. У Фонді заявили, що незалежність Нацбанку потрібно зберегти навіть після відставки Смолія. 

"Під його керівництвом Україна досягла важливих успіхів у досягненні стабільності цін, наглядно демонструючи, що незалежний центральний банк є ключовим елементом сучасної макроекономічної політики… Ось чому незалежність НБУ знаходиться у центрі програми для України, підтримувана Фондом, і чому вона має підтримуватися при новому голові", - зазначили у МВФ.  

1 липня, одразу після заяви Якова Смолія, посли країн "Великої сімки" поспішили прокоментувати її. Вони певні – незалежність українського фінрегулятора є основоположним досягненням України, яке посприяло росту збанкрутілого раніше банківського сектору а тому чіпати Нацбанк не варто. Посли попередили – якщо НБУ та його незалежність будуть підірвані, Україні не бачити підтримки реформ, як своїх вух.  

Вже 2 липня стало відомо про перше відлуння на заяву Смолія з Європи. Було скасовано угоду про розміщення Україною нових 12-річних євробондів з ініціативи українського уряду. Нові євробонди України мали дати нам можливість отримати 1,75 мільярда доларів, з яких 750 мільйонів доларів – для погашення боргів за євробондами, а 1 мільярд – для покриття дефіциту держбюджету.

Скасування ж угоди значить, що Україна не отримає цих грошей і не зможе використати їх для погашення боргів.

Новини за темою: Чи є загроза дефолту з огляду на відставку голови НБУ, – думка економіста

Як звільнення Смолія вплине на Україну

Нацбанк є індикатором швидкості реформ в Україні. Його репутація, свобода і політична незаангажованість є своєрідним дзеркалом, що демонструє європейським партнерам незалежність фінансової галузі від політичних баталій в Україні.  

Тобто незалежний Нацбанк фактично гарантує європейські інвестиції. Звільнення ж Смолія автоматично ставить під загрозу подальшу співпрацю України з Міжнародним валютним фондом.

Хто може очолити Нацбанк

Подейкують, що на посаду голови Нацбанку можуть претендувати троє осіб: Володимир Лавренчук – ексголова правління "Райффайзен банку Аваль", Кирило Шевченко, керівник "Укргазбанку" та Тимофій Милованов, ексміністр економіки, торгівлі та сільського господарства в уряді Олексія Гончарука.

Правда, не можна виключати, що Яків Смолій все ж допрацює свою каденцію. Можливо, його вчорашня заява – це лише протест, спроба гучно заявити про некомфортність роботи і вимога від команди президента певних поступок. А якщо ще й непохитною буде позиція міжнародних партнерів України, то може статися так, що Смолій залишиться на своїй посаді, а "політичний тиск" на нього повністю припиниться.

Ким був Смолій до роботи у Нацбанку

Якову Смолію 59 років, він економіст, банкір, кандидат економічних наук. З 1991 року працює у банківській системі України, зокрема, у Тернопільському обласному відділенні НБУ, у банку "Аваль", у ТОВ "Престиж-груп" та зрештою, у Нацбанку. У 2014 році він стає заступником голови НБУ, далі – першим заступником, в.о. голови НБУ. Головою Нацбанку він став 15 березня 2018 року після того, як парламент підтримав звільнення Валерії Гонтаревої з цієї посади.   

*************

Тим часом 2 липня стало відомо, що Володимир Зеленський таки зареєстрував у Верховній Раді проєкт постанови про звільнення Смолія з посади голови Національного банку України. Далі рішення за парламентом. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...