live

Ми його втрачаємо: Навіщо обшукали кіноархів Довженко-Центр, який держава "забула" профінансувати

Топ-новина
Топ-новина
Будівля Довженко-центру Фото з відкритих джерел

Довженко-Центр опинився під реальною загрозою закриття та подальшого зникнення

Вчора українську кіноспільноту шокувала заява голови кіноархіву Довженко-Центру Івана Козленка про звільнення та повідомлення про неплатоспроможність самого центру через відсутність держфінансування. Того ж дня феноменально оперативно до Довженко-центру приходить СБУ з обшуками.

Кінопрофесіонали були здивовані й обурені такою реакцією та поведінкою державних органів та силових структур. Чимось схожим була минулорічна історія з конкурсом на посаду голови Держкіно, що став відвертою фікцією.  

Розповідаємо, з чого почався скандал у кіноархіві, навіщо там влаштували обшуки та чому у Довженко-Центру немає держфінансування.

Передісторія скандалу з Довженко-Центром: неплатоспроможність

Вранці 28 травня всеукраїнський кіноархів Національний центр Олександра Довженка заявив, що став неплатоспроможним. Фактично це – повідомлення про банкрутство і неможливість продовження роботи без подальшого фінансування.

"Від початку 2020 року Центр не отримав плановане державне фінансування за бюджетною програмою 1806030 "Державна підтримка кінематографії", що пов’язано з незатвердженням Міністерством фінансів поданого Міністерством культури й інформаційної політики (МКіП) проєкту паспорту програми. Однією з причин незатвердження паспорту є саботаж керівництвом Державного агентства України з питань кіно своїх обов’язків у частині організації бюджетного процесу й подання в Мінфін занижених показників фінансування Центру всупереч затвердженому МКіП річному плану підприємства і Порядку використання коштів, затвердженого Постановою КМУ від 18 квітня 2018 р. № 339", – йдеться в офіційній заяві.   

Також у заяві колектив Центру зазначив, що у травні є невиплаченою заробітна плата працівників за січень та лютий. Наразі заборгованість держбюджету перед Довженко-Центром по зарплаті складає понад 2 млн грн. До того ж Центр має понад 1 млн грн невиконаних кредитних зобов’язань. Незважаючи на те, що весь дохід від діяльності Центру за березень-квітень було спрямовано на виплати заборгованості по зарплаті, Центр все ж міг власним коштом платити податки, оплачувати комунальні послуги, таким чином зберігаючи фільмофонд, архівний і музейний фонди. 

Проте карантин став останньою краплею у спробах Центру вижити. Основний дохід установи, який фактично є доходом від оренди нерухомості та проведення заходів, у березні-квітні був нульовим. Це наблизило банкрутство. Тому з кінця травня Центр нездатен сплачувати податки та зобов'язання за договорами.

Новини за темою: Колектив "Укркінохроніки" звинуватив Ткаченка в спробі рейдерського захоплення

Насправді така ситуація не виникла на рівному місці і не стала випадковою. Це було прогнозовано. Якраз для того, аби уникнути такого стану речей, Центр Довженка звертався до Міністерства культури та Комітету Верховної Ради з питань культури з проханням поновити гарантоване законом бюджетне фінансування інституції. Проте це було безрезультатно. Паспорт бюджетної програми не затвердили, а тому бюджетне фінансування не відновилося.

Повне ігнорування потреб державної культурної установи і ситуація, коли Центр має вирішувати проблемні питання самостійно, аж ніяк не схоже на підтримку культурної галузі. Виходить, що у Мінкульті останні місяці робили вигляд, що Центру не існує, він не має потреб та проблем. На практиці це політика нехтування інтересами галузі. Схоже, що ця ситуація є продовженням епопеї з урізанням фінансування усієї культурної галузі України, коли уряд поставив культурних діячів перед фактом – грошей не буде.

Того ж дня керівник Центру Довженка Іван Козленко заявив, що вирішив звільнитися за власним бажанням і з 4 червня розриває свій контракт із Міністерством культури України.

"Керувати ліквідацією Національного центру Олександра Довженка, розвитку та встановленню міжнародної репутації котрого я присвятив 8 років свого життя, я відмовляюсь", - написав Іван Козленко.

Обшуки у Центрі Довженка та коментар прокуратури

Того ж дня – 28 травня – за кілька годин після повідомлення про фінансову неспроможність Довженко-Центру у будівлі  установи починаються обшуки. Обшукувати будівлю на Васильківській, 1, та вилучати документи взялися поліція та СБУ.

Вже після того, як обшуки завершилися, громадськості стало відомо, що із заявою про неплатоспроможність Центру та звільненням Козленка вони не пов’язані. 

Прокуратура Києва повідомила, що обшукували Довженко-Центр на основі постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 21 травня, і обшуки стосувалися розслідування можливих зловживань з боку посадових осіб підприємства, Міністерства культури та регіонального відділу Фонду держмайна у Києві при розрахунках плати за оренду держмайна, що призвело до недоотримання надходжень на суму 6 млн грн.

У прокуратурі також заявили, що у процесі ревізії фіндіяльності Довженко-Центру у ІІ кварталі 2019 року були виявлені фінансові порушення. За фактами саме цих порушень Голосіївське управління Нацполіції у Києві відкрило кримінальне провадження за статтею про розтрату майна шляхом зловживань службовим становищем.

У прокуратурі стверджують, що під час досудового розслідування слідчі надсилали до Центру Довженка запити з проханням надати певну інформацію і документи, однак Центр нічого не надав. Також слідчі викликали посадовців Центру для участі у слідчих діях, проте ті не з’явилися. Мовляв, саме тому правоохоронцям нічого не залишалося, як прийти самим – з обшуками.

Сам Козленко розповів, що його фактично звинувачують у тому, що він нараховував собі премії "в обхід контракту".

"Вони вважаються порушенням, хоча ми керувалися колективним договором. За ним не лише мені, а і всім співробітникам Центру нараховувалися надбавки", - зазначив він.

Новини за темою: В Україні вручили кінопремію "Золота Дзиґа": Хто з акторів та режисерів отримав нагороду

Думка Мінкульту, Держкіно та кінопрофесіоналів щодо відсутності фінансування

Іван Козленко певен, що у відсутності фінансування Центру винні "некомпетентність та саботаж" голови Держкіно Марини Кудерчук та начальника управління економічного розвитку і фінансів Мінкульту Володимира Якубівського. Причиною відсутності держфінансування може бути незатвердження Мінфіном представленого Мінкультом проєкту паспорту бюджетної програми.

У свою чергу т.в.о. міністра культури Світлана Фоменко заявила, що фінансування Центру погіршилося через карантин.

А голова Державного агентства України з питань кіно Марина Кудерчук сказала, що фінансування відбувається за рекомендаціями Мінфіну, до того ж скорочуються всі бюджети, а не лише Довженко-Центру. "Центр Довженко підпорядковується не Держкіно, а  Мінкульту, тому питання не до мене", - висловилася Кудерчук.

Тим часом колишній голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко припускає, що обшуки і заява Козленка в один день не можуть бути збігом.

Найцікавіше, що одразу після неабиякого резонансу ситуації у ЗМІ та соцмережах Міністерство культури та інформаційної політики заявило, що наполегливо працює над вирішенням проблеми з фінансуванням Центру.

До того ж у Мінкульті заявили, що наразі співпрацюють з Міністерством фінансів, аби забезпечити Центр належним фінансуванням з державного бюджету, що сприятиме відновленню повноцінної діяльності інституції. Обіцяють найближчим часом надіслати Мінфіну доопрацьований паспорт бюджетної програми 3806030 "Державна підтримка кінематографії".

Новини за темою: Збереження видатків на культуру: Комітет ухвалив відповідні пропозиції Мінкульту

Історія Довженко-Центру

Довженко-Центр є найбільшим кіноархівом України, де зберігається понад 6000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських і закордонних фільмів та кілька тисяч архівних документів, що стосуються історії українського кіно. Центр було засновано у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики.

Нині Центр об’єднує сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіатеку та власне видавництво й зберігає, а також поширює українську кіноспадщину як в Україні, так і за кордоном. Довженко-Центр є єдиним членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні.

З 2015 року, після трансформації будівель, Центр є майданчиком для проведення концертів та перформансів.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...