Місцеві вибори на Львівщині: Які шанси у кандидатів на посаду мера Львова

Топ-новина
Топ-новина
Львівська міська рада Фото з відкритих джерел

Якщо Садовий залишиться у кріслі мера Львова, це буде його четверта каденція

25 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори та перші вибори депутатів місцевих рад. У Львові з цього приводу вже розгорнули передвиборну кампанію - відомі перші кандидати на крісло мера. Партії висувають своїх представників у депутати місцевих рад, а кілька політиків остаточно заявили про наміри іти у мери Львова.

Далі розповідаємо про ситуацію з місцевими виборами на Галичині, про потенційних кандидатів у мери Львова та шанси Андрія Садового залишитися у цьому кріслі ще на одну каденцію, до речі, четверту. 

Кандидати на посаду мера Львова

Найпершим і найочевиднішим кандидатом на крісло міського голови є чинний мер Львова Андрій Садовий. Незважаючи на кілька скандалів та очевидних "промахів" на посаді за останні майже п’ятнадцять років, що він керує містом, Садовий залишається лідером електоральних симпатій львів’ян.

Незважаючи на те, що виборча кампанія ще не стартувала, про намір балотуватися у мери Львова заявили, окрім Садового, Руслан Кошулинський, Олег Синютка, Ігор Зінкевич, Володимир Гірняк, Ігор Васюник, Ярослав Рущишин, Назарій Брезіцький, Оксана Юринець, Тарас Батенко та Дмитро Добродомов.

Андрій Садовий (52 роки) – мер Львова з 25 квітня 2006 року. У 1987 році закінчив Львівський технікум радіоелектроніки, Львівську політехніку за спеціальністю "інженер електронної техніки" та "економіст" і Академію державного управління при Президентові України, отримавши кваліфікацію магістра державного управління. 

Мер Львова Андрій Садовий Фото з відкритих джерел

Працював регулювальником радіоелектронної апаратури виробничого об'єднання "Львівприлад", заступником директора Львівського відділення Фонду соціальної адаптації молоді при Кабінеті міністрів, був членом наглядової ради ЗАТ ІК "Галицькі інвестиції", головою правління ВАТ "Південьзахіделектромережбуд", головою ради ЗАТ "ТРК "Люкс", а у 2006 році запустив телепроєкт - канал новин "24". Також є засновником громадської організації "Самопоміч", що переросла у партію, та співзасновником ТРК "Люкс".

Цікаво, що у жовтні 2018 року Садовий заявляв, що більше не йтиме на вибори мера Львова, бо, мовляв, хоче працювати на рівні держави. Правда, на державному не вийшло – у 2019 році Садовий балотувався на посаду президента, але зняв свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка.

Руслан Кошулинський (50 років) – народний депутат VII скликання, заступник голови Верховної Ради (VII скликання), заступник голови партії, голова Секретаріату Всеукраїнського об'єднання "Свобода".

Руслан Кошулинський. Фото: Микола Тис/ZIK

Закінчив технологічний факультет Кооперативного технікуму у Львові та Тернопільський державний економічний університет за напрямом "Право". Займався бізнесом, був помічником-консультантом нардепа Олега Тягнибока, з 1996 року – член СНПУ (зараз — Всеукраїнське об'єднання "Свобода").

Олег Синютка (50 років) – голова Львівської ОДА з 2014 до 2019 року, народний депутат IX скликання від партії "Європейська солідарність". Закінчив Прикарпатський університет за фахом "вчитель історії" та Прикарпатський університет за спеціальністю "Економіка та управління". 

Олег Синютка Фото з відкритих джерел

Працював керівником Івано-Франківського відділу Фонду соціальної адаптації молоді України, був головою СТ "Маслосоюз", заступником мера Івано-Франківська з питань діяльності виконавчих органів ради, заступником мера Львова з питань економіки та соціальної політики, директором департаменту економічної політики Львівської міськради, першим заступником мера Львова та головою Львівської облдержадміністрації.  

Ігор Зінкевич (37 років) – депутат Львівської міської ради VII скликання, висунутий міською організацією партії "УКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ – "УКРОП", член громадської організації, ГО "Варта 1".

Ігор Зінкевич Фото з відкритих джерел

Закінчив Львівську комерційну академію за спеціальністю "економічна кібернетика", був помічником генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г.Возницького, працював у ЛМУ ГУМВС України в Львівській області, ТзОВ "УзАвто Львів", ТзОВ "Компанія "Лізинговий Дім" та ТзОВ "Вандем".

Володимир Гірняк (43 роки) – заступник голови Львівської обласної ради, член політичної партії "Громадянська позиція".

Володимир Гірняк Фото з відкритих джерел

На минулих виборах львівського мера він посів третє місце – після Садового та Кошулинського.

Ігор Васюник (51 рік) – депутат Верховної Ради VII та VIIІ скликання за списком "Народного фронту". Закінчив економічний факультет Львівського національного університету ім. І.Франка, навчався у Львівському інституті менеджменту та в Академії державного управління при Президентові України. 

Ігор Васюник Фото з відкритих джерел

Працював на Львівській кондитерській фабриці "Світоч", був генеральним директором ТОВ "СКВ", директором ТОВ "Лігурт", директором Львівського виноробного заводу Міністерства сільського господарства Молдови, заснував благодійний фонд "Гуманітарні ініціативи". У 2006-2010 роках – депутат Львівської обласної ради, голова наглядової ради ТОВ "Укркорпінвест".  

Ярослав Рущишин (52 роки) – народний депутат України, обраний у 117 мажоритарному окрузі (Галицький, Франківський та частина Шевченківського району Львова), лідер партії "Голос" у Львівській області, секретар комітету з питань економічного розвитку у Верховній Раді. 

Ярослав Рущишин Фото з відкритих джерел

До депутатства він був підприємцем, заснував мережу швейних фабрик АТ "Тротолла". Також є співзасновником мистецького об'єднання "Дзиґа", Львівської бізнес-школи УКУ, Комітету підприємців Львівщини, Бієнале Довіри. Ярослав Рущишин зазначив, що головне для Львова – залучення інвестицій, які допоможуть місту розвиватися.

Назарій Брезіцький (36 років) – безпартійний, громадський діяч. Закінчив Львівську політехніку, здобувши кваліфікацію магістра комп’ютерних технологій та систем видавничо-поліграфічних виробництв і ЛНУ ім. І. Франка за спеціальністю "правознавство". Наразі навчається у Національній академії державного управління при Президентові України. 

Назарій Брезіцький Фото з відкритих джерел

Був підприємцем, займався продажем і прокатом професійного звуку й світла, у 2014 році очолив раду директорів групи компаній, які з 2017 року об’єдналися у концерн "Абданк". 

У 2014 році став співзасновником Благодійного фонду "Справа Скарбека", а у 2018 році заснував ГО "Ідея міста", платформу розвитку громади та започаткував власну радіопрограму "Ідея міста" на ДУЖЕ радіо.   

Оксана Юринець (42 роки)народна депутатка VIII скликання, громадська діячка, професорка кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Інституту економіки і менеджменту НУ "Львівська політехніка". 

Оксана Юринець Фото з відкритих джерел

Закінчила Львівський політехнічний інститут за спеціальністю "економіка і менеджмент", НУ "Львівська політехніка" та Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Працювала на кафедрі менеджменту організацій Львівської політехніки, далі очолювала Раду молодих вчених інституту економіки і менеджменту університету, була приватною підприємицею (виготовлення і реалізація будівельних матеріалів).

Тарас Батенко (46 років) –  співголова депутатської групи "За майбутнє" у Верховній Раді України IX скликання, нардеп VIII і IX скликань, депутат Львівської обласної ради V та VI скликань,  директор "Магістральних нафтопроводів "Дружба" ПАТ "Укртранснафта", завідувач кафедри НУ "Львівська політехніка". 

Тарас Батенко. Фото: focus.ua

Закінчивши Львівський державний університет ім. І. Франка, працював в інформаційно-аналітичному відділі Львівської облдержадміністрації, був керівником Центру політичного прогнозування газети "Високий замок" та завідувачем пресслужби ЛОДА.  

Дмитро Добродомов (43 роки) – народний депутат України VIII скликання, лідер партії "Народний контроль", журналіст, медіаменеджер, кандидат в президенти на виборах 2019 року. Закінчив електромеханічний факультет Львівського технічного коледжу, навчався у "Львівській політехніці", закінчив факультет післядипломного навчання науково-педагогічних працівників ЛНУ ім. І. Франка за спеціальністю "журналістика".

Дмитро Добродомов Фото з відкритих джерел

Це не всі кандидати на посаду мера Львова. До 7 жовтня є час, щоб з’явилися ще кілька імен. Тим часом керівництво обласного осередку партії "Слуга народу" на Львівщині днями має провести публічні праймеріз серед претендентів на посаду міського голови Львівської ОТГ. Мета праймеріз – дати можливість львів'янам ознайомитись з кандидатами і їхніми програмами.  

Новини за темою: Кілька політичних груп просили Притулу очолити список на вибори до Київради, – Балабан

Які шанси у Садового залишитися на другу каденцію

У 2009 році, тобто на третьому році мерства, львів'яни прихильно ставилися до Садового та доволі позитивно оцінювали його роботу. Мешканці Львова зафіксували позитивні "зсуви" у водо- та теплопостачанні, прибиранні вулиць, вивезенні сміття, освітленні міста, благоустрої вулиць та ремонті доріг. Було проведено реконструкцію та освітлення у Стрийському та Левандівському парках, парках імені І. Франка, "Високий Замок", "Горіховий Гай" та "Бондарівка".

Наприкінці 2012 року кількість задоволених діяльністю Садового львів'ян зросла до 60%. У 2015 році його вже вкотре переобрали на посаду мера Львова, і він потроху почав виконувати свої обіцянки. Приміром, запустив новий трамвайний маршрут, що сполучив центр міста та мікрорайон Сихів, відкрив Центр надання послуг учасникам бойових дій та посприяв тому, що львівська міськрада протягом 2017-2020 рр. виділила 400 млн грн на матеріальну допомогу учасникам АТО.

Дійсно, рейтинг Садового більш-менш тримався протягом всіх років його перебування на посаді мера. Містяни не просили його піти, не бойкотували його роботу та загалом ставилися доволі лояльно. Проте мали місце і неприємні ситуації, що похитнули довіру до чинного мера.

Приміром, відчутно зіпсував репутацію Садового "сміттєвий" скандал наприкінці 2016 року. Тоді рейтинг довіри впав з 70 до 39 %. 

Львівське сміття по всій Україні. З літа 2016 року проблема накоплення сміття по Львову сягнула небачених масштабів та вимагала негайного вирішення. Проте сміттєпереробний завод не почав будуватися. Тож у певний момент почалося вивезення "львівського" сміття у кілька областей України. Після цього у Садового стався конфлікт з тодішнім прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом. Перший скаржився на "сміттєву блокаду" Львова та відсутність грошей на вирішення проблеми, тоді як очільник уряду запевняв, що коштів на розвиток Львівщини виділяється достатньо.

Трагедія на сміттєзвалищі. 28 травня 2016 року на Грибовицькому сміттєзвалищі під Львовом виникла пожежа, а потім стався зсув. Через це загинуло троє осіб, що стало приводом до порушення кримінальної справи проти Андрія Садового.

Справа у тім, що ще у 2006 році мер пообіцяв місцевим жителям закрити Грибовицький смітник і почати будувати завод. Правда, зведення сміттєпереробного заводу все ж почалося, але зовсім нещодавно.

Про русифікацію. Цікаво, що медіахолдинг "Люкс", що належить меру, деякі активісти звинувачують у підтримці русифікації. До речі, у 2006 році, перед тим як іти на вибори мера вперше, Садовий переписав холдинг на свою дружину.

Окрім очевидних скандалів, з Садовим відбувалися і відверто небезпечні ситуації. Взяти, приміром, кілька обстрілів його будинку. 25 липня 2014 року о 23:30 невідомі обстріляли будинок Андрія Садового на вулиці Стрілецькій з протитанкового гранатомета РПГ-18. Після цього за рішенням суду біля будинку мера встановлено цілодобовий пункт Державної служби охорони.

26 грудня 2014 року о 21:00 невідомі знову обстріляли будинок з того самого РПГ-18. В результаті обстрілу потерпілих не було, бо мер з родиною відпочивали на лижному курорті "Буковель" у Карпатах.

29 жовтня 2015 року о 22:50 у двір будинку, в якому живе мер Львова, кинули гранату. Співробітники міліції, які охороняли будинок, затримали зловмисника. Ним виявився боєць 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" Сухопутних військ ЗСУ Олександр Гжівінський. В результаті вибуху ніхто не постраждав. 

За п’ятнадцять років перебування Андрія Садового на посаді у місті накопичувалися невирішені проблеми, а його невміння розв'язати найголовнішу з них - сміття - є каменем спотиканням на шляху до бездоганної репутації мера. Незважаючи на це, все ж саме він залишається головним кандидатом на крісло міського голови. Ймовірно, львів'яни готові голосувати за Садового через його впізнаваність та медійність. 

Хай там як, але попереду всіх - Андрій Садовий, далі розмістилися інші потенційні кандидати на посаду мера: Руслан Кошулинський, Олег Синютка, Ігор Зінкевич, Володимир Гірняк, Ігор Васюник, Ярослав Рущишин, Назарій Брезіцький та Оксана Юринець. 

Новини за темою: На місцеві вибори буде виділено 2,3 млрд гривень, - Шмигаль

Згадуємо про процедуру місцевих виборів

В останню неділю жовтня українці обиратимуть депутатів до місцевої ради об’єднаної територіальної громади, районної ради, обласної ради та голову територіальної громади, тобто мерів міст.

На початку серпня Центральна виборча комісія затвердила Календарний план місцевих виборів. Згідно з ним, фактично виборчий процес чергових та перших місцевих виборів розпочинається 5 вересня.

Далі календар виглядає так:

  • до 6 вересня – подання до ЦВК копії рішення вищого керівного органу політичної партії про участь її місцевих організацій у місцевих виборах.
  • до 10 вересня – визначення розміру грошової застави для кожного єдиного сільського, селищного, районного в місті, міського, районного, обласного виборчого округу.
  • 15 - 24 вересня – висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.
  • до 2 жовтня – оприлюднення даних про реєстрацію кандидатів у депутати в багатомандатних виборчих округах з виборів депутатів сільських, селищних, міських рад, кандидатів на посаду сільських, селищних, міських голів.
  • до 5 жовтня – звернення про відмову від балотування кандидатів та партій.
  • до 7 жовтня – затвердження тексту виборчого бюлетеня.
  • до 9 жовтня – утворення дільничних виборчих комісій.
  • до 13 жовтня – передача дільничній виборчій комісії виборчої дільниці попереднього списку виборців на паперовому носії і виготовлених іменних запрошень.
  • до 15 жовтня – надсилання виборцям іменних запрошень.
  • до 19 жовтня – подання до дільничної виборчої комісії виборчої дільниці заяви про уточнення попереднього списку виборців, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно.
  • до 19 жовтня – подання рішення суду про внесення змін до списку виборців до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців.
  • до 22 жовтня – передача уточненого списку виборців на паперовому носії дільничній виборчій комісії звичайної виборчої дільниці.
  • 23 жовтня – 25 жовтня (20:00) – заборона оприлюднення результатів опитування громадської думки, пов’язаної з виборами щодо кандидатів, організацій партій – суб’єктів виборчого процесу.
  • 23 жовтня (24:00) – завершення передвиборної агітації.
  • 24 жовтня – "день тиші".
  • До 20:00 23 жовтня – подання до дільничної виборчої комісії поштою або через інших осіб власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем перебування.
  • 25 жовтня (08:00 – 20:00) – проведення безпосереднього голосування.
  • До 3 та 6 листопада включно – встановлення підсумків голосування. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...