Місцеві вибори, які ми заслужили: Коли і як Україна обиратиме владу в регіонах та чому зменшено заставу для кандидатів

Топ-новина
Топ-новина

Місцеві вибори

Фото з відкритих джерел

До місцевих виборів – півроку та цілий віз невирішених проблем, що тиснуть на український виборчий процес

Українська влада вирішила не скасовувати та не переносити місцеві вибори. Вони мають відбутися, як і було заплановано, – 25 жовтня 2020 року. Принаймні про це заявив голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Також він зазначив, що Україна вже може починати готуватися до місцевих виборів, ніяких переламних змін не буде. Бо, за його словами, зміна виборчих правил за той час, що залишився до виборів, не є справедливою.  

Далі ми розповімо, якою є процедура місцевих виборів затверджена в Україні, та як вона може змінитися через карантин і пандемію коронавірусу.

Місцеві вибори в Україні: чого чекати

Місцеві вибори не переносяться і не скасовуються. А це означає, що Верховна Рада оголосить про їх проведення у середині липня. 

Традиційно місцеві вибори стануть способом формування представницьких органів місцевого самоврядування в Україні. Цього року місцеві вибори пройдуть за дещо незвичною системою. Кожен виборець під час голосування отримає по п'ять бюлетенів (у Києві бюлетеня буде два).

Перший бюлетень – до ради об’єднаної територіальної громади (ОТГ), другий – голосування за голову ОТГ, третій – за представника влади у районній раді, четвертий – за представника влади в обласній раді, п'ятий – голосування за старосту селища. Для зручності виборців бюлетені будуть різного кольору.

Новини за темою: Зеленський розповів про "хитрозробленість" деяких політичних партій, які збираються на місцеві вибори

Ніби до кінця жовтня є час, аби подолати пандемію коронавірусу та нормалізувати бодай трохи життя в країні. Проте це зараз здається, що до липня, а тим паче до жовтня пандемія мине або навіть зійде нанівець, а карантин скасують. Це можливо. Та можливо і те, що якраз восени Україна переживатиме новий спалах коронавірусу. Тоді країні буде не до виборів, і доведеться їх якось переносити. В українській Конституції не прописано жодного механізму перенесення місцевих виборів, окрім хіба того, що виборів не проводять в умовах надзвичайного стану. А з огляду на це, у разі продовження карантину, вибори можуть скасувати на цей рік, як і в десятках країн світу, де на тлі пандемії вирішили перенести вибори різного масштабу – президентські (Польща, Молдова, Ісландія), парламентські (Чорногорія, Литва, Грузія, Румунія, Хорватія) та місцеві (Іспанія, Австрія, Велика Британія, Франція).  

Оновлення Виборчого кодексу щодо місцевих виборів

Щодо грошової застави для кандидатів. В рамках оновлення Виборчого кодексу було зменшено заставу для партій, які йдуть до місцевих рад. Ініціатором таких змін виступив парламентський комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Ще 22 квітня комітет підтримав законопроєкт № 2769 про зменшення в десятеро розміру застав на місцевих виборах. Після цього Верховна Рада ухвалила його у першому читанні.

Раніше сума застави для партій на місцевих виборах становила суму, визначену за формулою: 4 мінімальні зарплати на кожні 10 000 виборців. Автори законопроєкту хочуть змінити її на таку: 4 мінімальні зарплати на кожні 90 000 виборців. Це фактично знижує заставу для "походу" у мери столиці з 4 мільйонів гривень до 425 тисяч гривень.

Щодо децентралізації. Олександр Корнієнко зазначив, що наразі головне завдання перед місцевими виборами – правильно збалансувати владу в країні. Це допоможе структурувати систему державного управління та закінчити децентралізацію.

Одне із запропонованих "Слугою народу" нововведень – розподіл місцевого самоврядування на два рівні — громади та області, без рівня "район". На рівні громади мають розподілятися фінанси і повноваження, формуватися бюджет, надаватися державні послуги та розроблятися стратегія розвитку громади. Та сама формула пропонується і для області – прийняття загального бачення розвитку регіону. Таким чином облрада та виконком стануть "бюджетним комітетом", що розподіляє ресурси на регіон.

Щодо "національного бар’єру". У "Слузі народу" планують встановити так званий національний бар'єр. Це означає таке: якщо регіональний проєкт (приміром, львівський) не набирає в цілому по країні 5% на виборах, то він не отримує місця у Львівській міськраді, навіть якщо всі львів’яни проголосували тільки за нього. Це нагадує механізм загальнонаціональних виборів. Правда, таке нововведення є суперечливим, адже прирівнювати місцеві вибори до загальнонаціональних – неконструктивно.

Проте на його бік стає Давид Арахамія – голова фракції "Слуга народу" – підкреслюючи, що національний бар’єр корисний в першу чергу опозиційним силам, котрі мають малі шанси пройти на місцевих виборах. А з нацбар’єром вони йтимуть у владу під політичними знаменом великої партії.

Щодо представництв по країні. Ще одне заплановане нововведення – зобов'язати партії, що йдуть до місцевих рад, висувати кандидатів мінімум у 2/3 областей країни. Це значить, що партія має зареєструвати свої осередки більше, ніж в половині областей України.  

Щодо зменшення порогу виборців. Існує ще одна цікава пропозиція – зменшити поріг, коли на виборах починається пропорційна система, до 10 000 виборців. Наразі у Виборчому кодексі цей поріг становить 90 000 виборців. Це значить, якщо у місті 88 тисяч виборців, то вибори тут будуть мажоритарними і голосування проходитиме за конкретних людей по ​​виборчому округу.

А якщо виборців налічується 90 000+, то голосування пройде за конкретні партії, а внизу бюлетеня у списку партії виборець зможе вказати кандидата, якого підтримує. Це вже пропорційна виборча система з відкритими списками. 

Неочікувані проблеми напередодні виборів

Нещодавно Центральна виборча комісія передала до профільного парламентського комітету перелік проблем, які можуть виникнути під час підготовки до місцевих виборів.

ЦВК окреслила такі проблемні питання:

  • невизначеність із епідемічною ситуацією в Україні через поширення коронавірусу під час виборчого процесу місцевих виборів та необхідність вжиття додаткових засобів захисту всіма суб’єктами виборчого процесу в разі проведення виборчого процесу в умовах карантину.
  • незавершеність реформи адміністративно-територіального устрою, вірогідність перегляду низки положень Виборчого кодексу у разі її реалізації; 
  • наявність тимчасово окупованих територій, визначення меж територій, на яких вибори не можуть організовуватися та проводитися;
  • проблеми з фінансуванням місцевих виборів (скорочення бюджету з 1,5 мільярда гривень до 1 мільярда). 

*************

До майбутніх місцевих виборів – півроку. Буде тоді карантин або його взагалі скасують, що буде із режимом надзвичайного стану та статистикою захворюваності – невідомо, хоч саме від цього і залежить практично все у світі, зокрема, й українські вибори.

Проте якщо з епідеміологічною ситуацією все буде гаразд і суспільне життя повернеться в норму, варто буде вирішити низку проблем, що не залежать від пандемії. Так, місцеві вибори 25 жовтня ставлять перед державою серйозні виклики, приміром, урізане фінансування і проблеми із застосуванням нового Виборчого кодексу. Поки прогнозувати їхнє вирішення неконструктивно та нелогічно.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...