Меркель лишилася без наступниці: Які загрози несе для України нестабільність політичної ситуації в Німеччині

Ангела Меркель понад рік тому заявила про рішення піти з політичної кар'єри, чим похитнула німецьку розміреність. Днями її прикладу послідувала і наступниця – Аннегрет Крамп-Карренбауер

Топ-новина
Топ-новина
Канцлер Німеччини Ангела Меркель. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Партія Християнсько-демократичного союзу Німеччини знову постала перед вибором – наступниця Ангели Меркель піде у відставку і не балотуватиметься на пост канцлера.

Розповідаємо детальніше про рішення Меркель та Аннегрет Крамп-Карренбауер, а також, хто може стати канцлером Німеччини.

Чому Меркель вирішила поставити крапку

У жовтні 2018 року Ангела Меркель заявила про відмову балотуватися на пост голови партії Християнсько-демократичного союзу (ХДС). До такого рішення вона прийшла після провального результату на місцевих виборах у Гессені. Тоді дві партії, які входять до правлячої коаліції у Німеччині, ХДС та Соціал-демократична партія (СДПН), зазнали нищівних втрат на виборах до земельного парламенту багатої федеральної землі Гессена.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель. Фото: Getty Images/Global Images Ukraine

Так, Меркель відразу заявила про відставку з посту голови партії, але додала, що залишиться канцлером до кінця каденції, оскільки не може підводити громадян. У липні 2019 року вона підтвердила свій намір не балотуватися повторно на пост канцлера Німеччини у 2021 році.

До слова, Меркель очолювала Християнсько-демократичний союз (ХДС) упродовж 18 років. Зокрема, 13 з них вона була канцлером.

На посаду лідера Християнсько-демократичного союзу Німеччини після відставки канцлера Ангели Меркель претендували декілька осіб. У грудні того ж року було обрану нову голову партії – нею стала Аннегрет Крамп-Карренбауер.

Однак, зміна керівника ХДС не означає автоматичної зміни Меркель на посаді канцлера Німеччини. Його обиратимуть лише в 2021 році.

Нова голова партії мала б балотуватися на пост канцлера Німеччини, проте у лютому вона заявила, що піде у відставку з посту лідера ХДС. Також Аннегрет Крамп-Карренбауер відмовилась висувати свою кандидатуру на вибори канцлера від ХДС. Політик повідомила, що з наступного тижня почне процес відбору свого наступника, не вказавши, які кандидатури розглядатимуться.

Хто замість Меркель

Наразі немає інформації, хто балотуватиметься на посаду канцлера від ХДС. Потенційними кандидатами ЗМІ називають голову уряду федеральної землі Північний Рейн Вестфалія Арміна Лашета, колишнього голову парламентської фракції ХДС/ХСС Фрідріха Мерца і міністра охорони здоров'я Німеччини Єнса Шпана.

Зазначається, що Фрідріх Мерц має намір висунути свою кандидатуру на пост голови партії. Він уже приймав участь у виборах партійного голови, проте його обійшла Крамп-Карренбауер.

Він відомий гострою критикою політики Меркель у сфері соціальної політики, виступаючи за зниження різних видів соціалки, співфінансування освітніх послуг, починаючи від дитячих садків, та підвищення пенсійного віку. Вагомим є також те, що всупереч курсу Меркель на відмову від атомної енергетики в рамках "енергетичного повороту" Мерц вважає за необхідне продовження експлуатації АЕС.

Єнс Шнап – наймолодший ймовірний кандидат. Його характеризують як амбітного політика. Він відомий гострими спічами та оригінальними ідеями. Одна з останніх – зробити так, щоб в разі смерті мешканці Німеччини рахувалися потенційними донорами.

В 2015 році він став першим членом президіуму, який відмежувався від міграційної політики. Політик – прибічник тісної співпраці Німеччини та США.

Повідомляється, що у 2017 році Шнап офіційно зареєстрував шлюб зі своїм партнером, берлінським журналістом.

Армін Лашет - політичний ветеран. Він був депутатом в національному і в Європарламенті, а також міністром у справах сім'ї в першому уряді Меркель, часто підтримував її помірний курс.

Він популярний через жорсткої позиції проти злочинних угруповань в своїй землі, в той час як його ліберальні схильності роблять Лашета прийнятним для лівоцентристського партнера Меркель по коаліції - Соціально-демократичної партії.

Як будуть обирати канцлера

Федерального канцлера обирають депутати Бундестага. Спочатку президент Німеччини пропонує депутатам кандидата на пост канцлера. Зазвичай, кандидат висувається від політичної партії, яка набрала найбільшу кількість голосів на парламентських виборах.

Далі депутати голосують за кандидата. Якщо його підтримало менше 50% голосів, то вибори проводяться повторно, до другого туру депутати можуть внести свої пропозиції на кандидатуру канцлера. Якщо при повторному голосуванні жоден з кандидатів не набрав більше 50%, проводиться третій тур. При фінальному голосуванні обраним вважається той кандидат, який набрав найбільший відсоток голосів (не обов’язково 50%).

Проте обрати канцлера можуть і в першому турі – якщо за нього проголосує більше 50% депутатів. У такому випадку президент призначає канцлера. Якщо канцлера обирають у третьому турі, то президент може:

  • призначити канцлера;
  • розпустити Бундестаг, провести нові вибори депутатів. Після будуть знову обирати канцлера.

Канцлер обирається на 4 роки. Початком повноважень визначається день його призначення президентом. Закінчуються повноваження після наступних виборів до Бундестагу.

Наступні вибори депутатів мають відбутися 2021 року, тоді ж оберуть і нового канцлера. Враховуючи, що партія ХДС переживає кризу і кількість її прихильників зменшується, важко спрогнозувати, яка партія висуне кандидата на канцлера. Невідомо, хто буде головою ХДС.

Відносини Німеччина-Україна

Німеччина завжди виступала союзником України як в політичних, так і економічних питаннях.

Конфлікт на Донбасі та анексія Криму

Ангела Меркель виступала за територіальну цілісність і самовизначення майбутнього України, засуджувала вибори в ОРДЛО. Визнавала, що Росія дестабілізує обстановку в багатьох країнах пострадянського простору.

У 2018 році вона закликала президента Росії Володимира Путіна звільнити з-під варти українських моряків, які були захоплені російською стороною поблизу Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року. В період з 2014 до 2018 рр. Німеччина виділила 490 мільйонів євро на допомогу внутрішньо-переселеним особам та на розвиток соціальної інфраструктури на сході України.

Також Канцлер ФРН відстоювала збереження санкцій проти РФ. Приміром, у грудні минулого року Меркель виступила проти зняття санкцій з Росії, назвала ці кроки передчасними. А у 2018 році Німеччина ввела санкції проти РФ через інцидент з українськими моряками.

"Нормандський формат"

Німеччина приймала активну участь у обговоренні шляхів вирішення конфлікту на Донбасі та анексії Криму. Найвагомішими перемовинами в цьому ключі є зустріч "нормандської четвірки" – Німеччини, Франції, України та Росії. Меркель вважала цей формат переговорів продуктивним.

Остання зустріч лідерів країн відбулась 9 грудня 2019 року, наступна запланована на квітень 2020-го.

Емманюель Макрон з Ангелою Меркель, Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним на "нормандському самміті" у Парижі 9 грудня, 2019

Фото з відкритих джерел

Меркель відстоювала необхідність адаптувати Мінські угоди, прописані 2014 року, до реалій 2019 року.

Проте у політологів виникали побоювання, що Меркель та Макрон могли б впливати на Зеленського, щоб очільник України погодився на некомфортні умови.

Військова допомога

З початку конфлікту на Донбасі Німеччина надала Україні допомогу майже на 1,4 млрд євро. На співпрацю в галузі розвитку з 2014 року було направлено 544 млн євро. Крім того, Німеччина поставила Україні гуманітарну допомогу на суму 110 млн євро, а також надала кредити в сукупному розмірі 500 млн євро. Ще 25 млн євро були витрачені на заходи щодо стабілізації ситуації, зокрема на моніторинг конфлікту.

Проте у грудні минулого року міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що Німеччина не прийняла запит від української сторони про надання військової допомоги для боротьби з агресією на сході України.

Світові організації

Вагомою є Німеччина на міжнародній арені, враховуючи її членство в G7, ЄС, G-20, рішення яких є важливим для України. Приміром у квітні минулого року ситуація в Україні була головною темою обговорення самітів міністрів закордонних справ країн G7. Світові організації намагаються вплинути на політику Путіна щодо України, в тому числі, введенням санкцій.

Питання транзиту газу

Хоча офіційно Німеччина підтримувала збереження транзиту російського газу до ЄС через українську ГТС, проте Меркель виступила проти введення санкцій з боку США проти будівництва "Північного потоку-2".

Політичні вподобання Меркель

За каденції Петра Порошенка на посту президента України Меркель схвалювала його діяльність. Також вона дала однозначно зрозуміти, що підтримує кандидатуру Петра Порошенка на посаду президента України. Проте зі зміною влади в України канцлер Німеччини продовжила співпрацю із Зеленським.

Анґела Меркель та Володимир Зеленський під час зустрічі в Берліні 18 червня 2019 року/ Фото: REUTERS/Hannibal Hanschke

Що далі

Наразі політична ситуація в Німеччині нестабільна – відразу декілька відставок та невизначеність в одній із правлячих партій підриває розмірений німецький устрій. Тож, поки увага німецьких політиків прикута до вирішення внутрішніх проблем, на європейській арені може панувати Франція. Тобто, не виключено, що саме в цій країні будуть формуватися напрямки міжнародної діяльності ЄС.

Головна загроза для України – політика відносно Росії, яку лобіює президент Франції Емманюель Макрон. Він вважає за необхідне відбудувати нові стосунки з РФ з позиції довіри, і вважає, що санкції по Росії не призведуть до стабільності в ЄС.

Політику, яку буде проводити Німеччина на міжнародній арені, в тому числі і щодо України, наразі спрогнозувати складно.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...