Касові апарати для ФОПів не відтермінували: Що далі

Топ-новина
Топ-новина
Касові апарати не відтермінували Фото з відкритих джерел

Питання обов'язкового введення РРО в Україні доволі болюче, як і більшість "податкових" документів

У вівторок, 17 листопада, Верховна Рада України не прийняла законопроєкт № 4313-д про відтермінування на рік обов’язкових касових апаратів для фізичних осіб-підприємців. Документ підтримали "рекордні" 17 депутатів, а 228 проголосували проти.

Далі розповідаємо про епопею із введення касових апаратів в Україні, перипетії з протестами проти цього та, звісно, про наслідки вчорашнього голосування у парламенті – під стінами Ради зібрався черговий мітинг підприємців.

Що передбачав законопроєкт і для кого

4 листопада Верховна Рада України не підтримала відтермінування на рік введення РРО та касових апаратів для малого бізнесу. Парламентарі повернули документ на перше читання до податкового комітету. У тексті законопроєкту пропонувалося дозволити не використовувати касові апарати платникам єдиного податку ІІ, ІІІ та IV груп незалежно від виду діяльності, якщо їх річний дохід не перевищує 1 мільйон гривень, а також перенести на 1 січня 2022 року введення положень щодо обов'язкового застосування РРО суб’єктами господарювання, які мають застосовувати РРО з 1 січня 2021 року.

Але вчора, отримавши документ з доопрацюваннями, Верховна Рада знову провалила відстрочку введення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для фізичних осіб-підприємців, не підтримавши проєкт закону № 4313-д.

Цікаво, що голови опозиційних фракцій заявили, що  після того, як документ відправили на повторне перше читання, його зміст був спотворений. У цьому, на їхню думку, винен голова податкового комітету Данило Гетманцев. У зв'язку з цим дехто з депутатів закликав звільнити його з посади голови комітету.

Сенсом законопроєкту було внести зміни до Податкового кодексу у частині звільнення від обов’язку використання РРО та/або програмного РРО визначеної категорії платників єдиного податку та пом’якшення відповідальності за порушення, пов’язані із застосуванням програмних РРО.

Законопроєкт №4313-д передбачав таке:

  • перенесення строків набрання чинності нормами щодо застосування РРО та/або програмних РРО для платників єдиного податку другої – четвертої груп (ФОПам), крім тих, які здійснюють "ризикові" види діяльності з 1 квітня 2021 року на 1 січня 2022 року;
  • у разі добровільного встановлення та початку застосування РРО та/або програмних РРО ФОПам, які не мають обов’язку їх застосовувати, з 1 січня 2021 року надається право на отримання одноразової грошової допомоги з бюджету;
  • внесення змін  до Податкового кодексу щодо лібералізації застосування РРО ФОПами, якими передбачається:

а) збільшення розміру загальної площі, дозволеної для надання в оренду на спрощеній системі оподаткування;

б) розширення переліку побутових послуг населенню, які надаються платниками єдиного податку;

в) звільнення від застосування РРО платників єдиного податку ІІ групи за критеріями місця здійснення діяльності та/або розміру загальної площі торгового об’єкту;

г) звільнення від відповідальності за порушення порядку застосування РРО суб’єктів господарювання, які проводять розрахункові операції без використання режиму попереднього програмування найменування товару; збільшення до двох мінімальних заробітних плат різниці суми залишку готівки в касі для незастосування штрафу.

До речі, варто пам’ятати, що до винятків, на яких не поширюються вимоги мати касовий апарат, належать підприємці I групи (з оборотом у 300 тисяч гривень); ті, хто працює у сфері виробництва, а не торгівлі; ті, хто торгує лише безготівково та торгівці, що продають свою продукцію на ринках та на вулицях.

Новини за темою: У нас є cім інструментів для підтримки бізнесу, - Шмигаль про "карантин вихідного дня"

Хронологія епопеї з введенням РРО в Україні

До осені 2019 року касові апарати були обов'язковими лише для двох категорій ФОПів – тих, хто веде торгівлю технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту, а також ліками і виробами медичного призначення.

Проте минулого року було ухвалено закон, яким планувалося, що за рік, тобто у жовтні цього року, РРО мають стати обов'язковими для певної групи так званих ризикових видів діяльності для ФОП ІІ-ІІІ групи. До них віднесли підприємства ресторанного та готельного бізнесу, інтернет-торгівлі та секонд-хенду, продавців ювелірних та текстильних виробів, а також туристичних послуг та автозапчастин.

А з 2021 року класичні РРО, тобто касові апарати, або програмні РРО мали стати обов'язковими для всіх, хто користується спрощеною системою оподаткування і чиї доходи не перевищують 1 млн гривень на рік.

Інакше кажучи, передбачалося, що з 1 січня 2021 року використання РРО для певних видів діяльності ІІ-IV груп ФОПів, стане обов’язковим, а з 1 квітня 2021 року – для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.

Але, звісно, коронавірусний карантин увірвався несподівано і поламав всі плани законодавців та податківців. Влітку депутати відклали введення обов'язкового РРО для "ризикованого" бізнесу до 1 січня 2021 року, а для всіх інших – до 1 квітня 2021 року.

Новини за темою: У Європі фіскалізація малого бізнесу є мінімальною, – економіст-міжнародник

Наслідки скасування відстрочки на введення РРО

З минулого року, одразу після ухвалення закону про детінізацію бізнесу, тобто про обов’язкове введення РРО, точаться суперечки між противниками та прибічниками цього нововведення.

Приміром, перші певні, що так звана детінізація насправді є "тотальною фіскалізацією" і може повністю знищити малий бізнес та систему спрощеного оподаткування як таку. У той же час прибічники запровадження касових апаратів стверджують, що саме РРО допоможуть вивести приховані доходи з тіні і наповнити бюджет. 

Хай там як, але введення обов’язкових РРО знову гальмується. Усі ці перипетії вже вкотре призводять до народного обурення, що переростає у мітинги під будівлею Ради. Так, вчорашнє неголосування нардепів за відстрочку введення РРО для ФОПів призвело до ламання паркану під стінами парламенту. 17 листопада рух на вулиці Грушевського в урядовому кварталі Києва перекрили мітингувальники. В організації "Підприємці України/#SaveФОП" повідомили, що вони вимагають прийняття законопроєктів №2644 і №2645, які пропонують скасувати закони 128-IX і 129-IX, що зобов’язують фізичних осіб - підприємців мати касові апарати.

У свою чергу поліція Києва повідомила, що протестувальники почали ламати паркан, аби пройти на охоронювану територію.

"Аби відновити правопорядок правоохоронці негайно втрутилися в ситуацію та відтіснили мітингувальників. У результаті виникли короткотривалі сутички. Наразі затриманих немає. Інформація про потерпілих уточнюється", - заявили у повідомленні.

Але насправді бізнес протестує не відучора. Ще 4 листопада протестував і легальний бізнес, виступаючи проти повернення до тіньової економіки. Кажуть, що це відбудеться у разі скасування касових апаратів, тоді торгівля стане безконтрольною, а тому постраждає не тільки легальний бізнес, який платить податки, а й споживачі, бо не матимуть доказів купівлі товару.

Новини за темою: З підприємців хочуть вижати останню копійку в бюджет, коли "скрутки" в податковій сягають 2 млрд на місяць, – Дубінський

Яке рішення Рада пропонує тепер і що далі 

Поки ситуація така – законопроєкт про відтермінування обов’язкового введення касових апаратів для ФОПів на рік (до 1 січня 2022 року) не підтримали. Це означає, що вони таки мають бути встановлені малим бізнесом з 1 січня 2021 року.

Проте до цього ще є час, а отже і можливість скасування обов'язковості РРО для малого і середнього бізнесу. Принаймні на такі думки наштовхують кілька законопроєктів, зареєстрованих у парламенті. Йдеться про документ, поданий нардепом від "Слуги народу" Ігорем Фрісом. У законопроєкті вказано, що у 2015 році межею для обов'язкового застосування касових апаратів була сума у 821 мінімальну зарплатню, тому її треба зберегти з урахуванням актуальної мінімалки. Виходить, що замість межі в 1 млн грн, що діє нині для обов'язкового застосування касових апаратів, може виникнути сума у 4+ млн грн.

Другий законопроєкт має схожу логіку – він передбачає право платників єдиного податку не застосовувати РРО, якщо їхні доходи є меншими за 820 мінімалок, тобто 4,1 млн грн.

Третій схожий документ, поданий лідеркою "Батьківщини" Юлією Тимошенко, передбачає "запровадження щорічного підвищення граничних обсягів доходів для застосування спрощеної системи оподаткування у прив'язці до розміру мінімальної заробітної плати". Так, зросте і межа для застосування РРО.

Новини за темою: У Раді створять робочу групу для розробки нового закону, який дозволить відтермінувати обов'язковість РРО для ФОП

*************

Поки історія з введенням в Україні обов’язкових РРО триває, залишається лише припускати – таки введуть їх чи скасують закон про обов’язковість касових апаратів. Зрештою, від першого закону про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, прийнятого у вересні 2019 року, минуло більше року, а питання по суті ніяк не вирішилося і навіть не зсунулося. Маємо лише традиційні танці навколо нього, як, втім, і навколо майже всіх податкових законів в Україні. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...