live

Гуляти не можна сидіти вдома: Які права українців обмежує карантин і чи законно штрафувати за прогулянки та торгівлю

Топ-новина
Топ-новина
Нацполіція

Україна перетнула екватор карантину – залишилося менше, ніж вже пройшло

Необхідність сидіти вдома вже перетнула тривалість у 25 днів, і потроху сформувалася у звичку. Це болісне перетворення поступово увійшло у наше життя – свідомі громадяни дотримуються самоізоляції і виходять на вулицю кілька разів на тиждень – у магазин. До несвідомих громадян не можуть достукатися ані президент з урядом, ані МОЗ з ВООЗ, ані статистика захворюваності та смертності. Саме ці люди рано чи пізно матимуть справу з поліцією. Бо, як відомо, за недотримання правил карантину Нацполіція оперативно штрафує на 17 тисяч гривень.

8 квітня відомо про п’ятьох порушників карантинного режиму, котрі вже сплатили 100 тисяч гривень штрафів. Всього ж київська поліція скала 574 адміністративних протоколи на порушників та завела одне кримінальне провадження через порушення правил обсервації і небезпеки зараження коронавірусом та три провадження за порушення карантинних обмежень.

Та чи зобов’язані платити штраф всі, кому їх виписали? Ми вирішили розібратися, чи так це, а заодно і з’ясувати, які ж права людини і громадянина фактично порушує нинішній карантин.

Які права людини порушує карантин

Для того, аби розуміти, яка відповідальність передбачена за невиконання правил карантину, необхідно знати, що ж вони передбачають. Отож, до 24 квітня в Україні заборонено:

  • проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб;
  • робота суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів;
  • регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні;
  • перебування в громадських місцях без вдягнутої маски чи респіратора;
  • переміщення групою осіб більш ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводу дітей;
  • відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
  • відвідування спортивних та дитячих майданчиків.

Карантин, оголошений Кабінетом міністрів України до 24 квітня, своїми заборонами та, власне, за своєю суттю, обмежує деякі з гарантованих Конституцією прав людини.

Так, багато хто давно знав, що таке карантин. Але ми нагадаємо ще раз: карантин передбачає адміністративні та медико-санітарні заходи, котрі застосовують для запобігання поширенню небезпечних інфекційних хвороб. Введення карантину регламентується статтями 1 та 29 ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб" та ст. 40 ЗУ "Про санітарне та епідемічне благополуччя". 

Якщо простіше, то для запобігання поширенню територією України коронавірусу, має бути встановлений баланс дотримання прав індивідів та збереження громадського здоров’я в цілому.

Цікаво, що карантин в Україні в умовах надзвичайної ситуації має кілька ознак надзвичайного стану. Так, у ст. 4 ЗУ "Про правовий режим надзвичайного стану" йдеться про те, що в умовах НС можуть бути встановлені обмеження прав людини: свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України.

Кожен українець в умовах надзвичайної ситуації має певні зобов’язання, яких повинен дотримуватися. Так, карантин порушує деякі конституційні права українця, проте таке "право" йому надає ухвалений парламентом кілька тижнів тому закон про запобігання поширенню коронавірусу.

Обмеження права на свободу пересування. ЗУ "Про захист населення від інфекційних хвороб" надає місцевим органам влади право встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї людей і транспорту, проводити огляд речей, багажу і транспорту та створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.

Фактично – це обмеження права людини на свободу пересування, (ст. 33 Конституції). Проте маємо протилежну норму – право вільного пересування на певних територіях може бути обмежено, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами (п. 4 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). А чим же, якщо не суспільним інтересом, є карантин?

Обмеження права на освіту. Карантин ввели в усіх навчальних закладах, тому виходить, що школярі та студенти всієї країни позбавлені свого конституційного права – можливості відвідувати заняття і навчатися. Щоправда, натомість держава придумала аналог очного навчання – "Всеукраїнську школу онлайн", бо ж ніхто не обмежив право здобувати освіту дистанційно.

Обмеження щодо проведення масових заходів. Це правило карантину обмежує свободу зібрань. Так, урядовою постановою від 11 березня "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу"  забороняється проводити будь-які масові (культурні, розважальні, спортивні, релігійні) заходи за участі понад 10 осіб. Це фактично обмеження прав українців на свободу мирних зібрань.

Обмеження праці та підприємництва. Опосередковано карантин обмежує право українців на працю та ведення підприємницької діяльності, гарантовані законодавством. 

Штрафи за порушення карантину – законно?

На прохання поліцейського кожен громадянин зобов’язаний надати свої документи для перевірки. І це стосується не лише періоду карантину, а будь-якого часу взагалі. Проте це не значить, що кожного, хто пересуватиметься вулицею під час карантину, можна і треба штрафувати. Та навіть якщо адмінпротокол виписаний, то є достатньо підстав для відмови судом у притягненні до відповідальності особи. І найголовніший аргумент у тому, що поліція часто не дотримується вимог закону під час складання протоколу. Далі – про правильний процес складення протоколу.

І етап – складення адміністративного протоколу. Поліцейський, який складає протокол, має внести до нього суть адміністративного правопорушення (хто і що саме вчинив, кваліфікуючі ознаки цих дій, наявність умислу). Особа має право знати, в чому її звинувачують і запитувати: а) у чому полягає її правопорушення; б) яке саме з порушень вона вчинила; в) яким нормативно-правовим актом передбачено її відповідальність за це.

Ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за "порушення правил щодо карантину людей". Відповідальність на громадян 17 000-34 000 грн, а на посадових осіб 34 000-170 000 грн. Не кожна людина в змозі сплатити такий штраф, тоді як за його несплату протягом двох тижнів сума подвоюється.  

ІІ етап – Пояснення особи. Особа, стосовно якої складають протокол, може зняти цей процес на відео. Перед підписанням протоколу вона може написати "з порушенням не згідний, письмові пояснення надам до суду" та забрати копію протоколу.

Після цього протягом 7 днів потрібно написати письмові пояснення до суду та звернутися до адвоката за правовою допомогою. 

До речі, особу можна притягти до відповідальності лише в тому випадку, якщо відповідальність за певні дії передбачена відповідним законом. Якщо ж ні, то і притягнути до відповідальності не можна.

Хто подав до суду на обмеження прав під час карантину

Позов №1. Нардеп від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко подав позов до Окружного адміністративного суду Києва на рішення Кабміну про введення обмежувальних заходів. Депутат певний, що заборона, вміщена у постанові про боротьбу з коронавірусом, суперечить Конституції України. Обмежувати пересування, права і свободи громадян можна тільки в разі введення воєнного або надзвичайного стану, - вважає Гончаренко.

Позов №2. До Окружного адмінсуду Києва надійшов позов щодо оскарження встановленого Кабінетом Міністрів обмеження на переміщення осіб. Позивач попросив суд визнати протиправною та нечинною урядову постанову про запобігання поширенню на території України коронавірусу у частині, що стосується заборони з 6 по 24 квітня 2020 року переміщуватись групою більше ніж із двох осіб, відвідувати парки, сквери, зони відпочинку та спортивні майданчики, а також перебувати на вулиці без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи спеціальний статус.

Позивач вважає, що вказана постанова незаконно обмежує його права на свободу вільного пересування. Зараз вирішується питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Коли не можна притягнути до штрафу

1. У протоколі неправильно вказана суть правопорушення (або не вказана)

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть порушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу такого правопорушення, зазначеним у Кодексі законів про адмінпорушення.

Поліцейський має вказати, яку конкретно заборону нормативно-правового акту, яким встановлено правила карантину, порушила особа та які дії вона вчинила.

2. Немає достатніх доказів

До протоколу про адмінправопорушення поліцейські мають долучити докази, що підтверджують факт вчинення правопорушення: пояснення свідків, фото- і відеоматеріали, чеки тощо.

3. Протокол складено щодо особи, яка не несе відповідальності за правопорушення

Існують порушення, відповідальність за які можуть нести лише визначені особи. Приміром, відповідальність за роботу ресторану в період карантину не можуть нести працівники, а лише власник.

Якщо протокол склали з наведеними вище помилками або не долучили достатніх доказів, суд не зможе встановити обставини правопорушення і оштрафувати особу, бо всі сумніви у справі трактуються на користь підозрюваної особи.

Так, як бачимо, уникнути відповідальності можна, проте навіщо провокувати поліцію на складення протоколу та потім доводити свою невинуватість, якщо краще зайвий раз посидіти вдома? 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...