live

Диверсія чи законотворчість: Хто і навіщо подав 16 тисяч правок до "антиколомойського" закону

Топ-новина
Топ-новина

Ігор Коломойський

Фото з відкритих джерел

Важко зрозуміти, кому насправді потрібні правки, які атакують не якістю, а кількістю

7 квітня стало відомо про те, що кілька народних депутатів подали 16 тисяч правок до скандального "антиколомойського" закону, таким чином заблокувавши подальший ланцюжок його прийняття. Ми дізналися, хто і чому подав таку феноменальну кількість правок до банківського закону.

Суть закону про банки

30 березня Верховна Рада у першому читанні прийняла за основу законопроєкт № 2571-п про зміни до законодавчих актів України стосовно вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності, а простіше – закон про банки. Ще простіше – "антиколомойський" закон, про який казали, що він є єдиним шансом для України отримати кредит від Міжнародного валютного фонду. Принаймні про це казали у фракції "Слуга народу".

Документ передбачає такі умови функціонування банківської системи, за яких ексвласники банків, чиї інтереси були порушені виведенням фінустанови з ринку, не зможуть претендувати на повернення їх собі. Також вони не зможуть вимагати з держбюджету компенсацій на суму, яку їм заманеться отримати.

Детально про нюанси "антиколомойського" закону, його прив’язку до відомого олігарха та важливість для української економіки читайте у нашому матеріалі.

Засилля правок

Минає тиждень після прийняття законопроєкту за основу, і Україна дізнається про понад 16 тисяч поданих до цього документу правок. Це фантастичне число і, безумовно, безпрецедентний випадок у законотворчому процесі незалежної України. Їхня кількість зростатиме, і ось чому.

Ще 6 квітня нардепи подали до "антиколомойського" законопроєкту 6 тисяч правок до розгляду його у другому читанні. А вже наступного дня – 7 квітня – відомо аж про 16 тисяч правок (невідомо, чи конструктивні вони та адекватні).

За словами депутата фракції "Голос" та члена парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, парламентарі подали до законопроєкту про банки 16 335 правок, але секретаріат продовжує їх зводити, тому це не фінальна цифра. 

До речі, за всю історію Верховної Ради найбільше правок подавали до проєктів Конституції України (5700), Виборчого кодексу (4400) та нещодавнього – про ринок землі (близько 4000). 

З’ясувалося, що 7500 правок до другого читання закону внесли народні депутати Ольга Василевська-Смаглюк ("Слуга народ") та Антон Поляков, кілька місяців тому виключений із фракції "Слуга Народу". У Центрі протидії корупції зазначили, що ще 1500 правок подали двоє депутатів з так званої "групи Коломойського", чиї прізвища наразі з'ясовуються.

Кому потрібні (і вигідні) правки

Насправді, і нардепи, і багато хто з українців знають – аби загальмувати процес прийняття закону необхідно закидати його правками – що більше, то краще. Кілька тисяч правок – це гарантія розтягування їх розгляду на 2-3 місяці і як наслідок – гальмування прийняття закону, але 17 тисяч перетворюють ухвалення документу на нездійсненну місію.  

Може здатися, що ці правки лобіюють прибічники "групи Коломойського" у парламенті. Тобто олігарх не хоче, аби цей закон було прийнято, бо тоді він ніколи не зможе ані повернути собі ПриватБанк, ані отримати за нього космічні гроші від України. Правда, все не так просто.

Коломойський. Помилково називати закон про банки невигідним Коломойському. У нинішніх кризових умовах, йому не потрібен сам ПриватБанк з величезною заборгованістю клієнтам та практично порожнім кредитним портфелем. Та й 144 мільярди гривень, на які держава докапіталізувала ПриватБанк після націоналізації, держава ж і забере назад, якщо Коломойський поверне Приват через суд.

Насправді Коломойському потрібне припинення міжнародних судових справ, розблокування його рахунків та номінальна, можливо навіть незначна, компенсація. Для цього йому необхідне визнання націоналізації банку незаконною. При цьому "антиколомойський" закон не виключає можливості визнання незаконності самого факту націоналізації, описуючи механізм присудження такої компенсації.

Інші олігархи. Закон, названий "антиколомойським", насправді стосується не лише славнозвісного олігарха, а й інших, не надто відомих, мільярдерів.

Під цей закон підпадають ще майже 70 ексвласників банків, виведених з ринку, тобто націоналізованих Нацбанком, протягом останніх років. Правда, ці банки не такі відомі і багаті, яким був ПриватБанк, тому вони не на слуху.

Саме такі власники банківського бізнесу і можуть лобіювати свої інтереси через "групи впливу" у депутатських групах і фракціях.

Що буде з правками

На думку голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, можна піти одним з трьох шляхів у вирішенні проблеми з правками. Перший варіант – домовленість з авторами правок щодо їх відкликання (навряд чи автори на це підуть). Другий – пройти усі правки максимально швидко, а  на голосування виносити лише таблицю, прийняту комітетом, та не розглядати і не обговорювати правки у залі. Третій варіант – проводити безстрокове засідання парламенту і розглядати усі правки по порядку.

Є ще й четвертий варіант – прийнятий у першому читанні законопроєкт № 2571-п відкликати, нівелювавши його, а через деякий час внести до Ради новий, проте аналогічний за суттю документ, і проголосувати за нього в цілому, аби унеможливити внесення правок і у подальшому оминути їх розгляд.

Можна, звісно, спробувати піти одним з цих шляхів, проте осягнути і переглянути та ще й забезпечити голосування такої кількості правок не вийде навіть у турборежимі. На це доведеться витратити 333 робочі дні (16 000 правок Х 10 хв на розгляд кожної = 2666 годин або 333 робочі дні (по 8 годин), тобто більше року лише на розгляд правок. Погодьтесь, це якщо і реально, то позбавлене здорового глузду. До того ж для цього необхідно буде проводити кілька позачергових сесій підряд, що не прописано у парламентському регламенті.

Варто виходити з реального стану справ. А реальність зараз така, що пропрезидентська монобільшість у Раді не здатна прийняти закон, опираюсь на свою кількісну перевагу. У рядах "Слуги народу" проявилося саботування, що може стати серйозною перепоною на шляху до голосування за закон в цілому.

****************

Про точну дату позачергового засідання парламенту поки невідомо, проте Дмитро Разумков анонсував його на 9-10 квітня. І ймовірно тоді Раді, всупереч планам прийняти зміни до держбюджету, доведеться розглядати засилля правок до кінця. Справа у тім, що регламент не дозволяє закрити позачергову сесію без вирішення порядку денного.

Сьогодні-завтра законопроєкт про банки надійде до парламенту для розгляду у другому читанні. А вже безпосередньо на засіданні парламенту і стане ясно, який варіант поведінки обрали у президентській "Слузі народу". Хай там як, але наступна парламентська сесія обіцяє бути запеклою.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...