Долар, ціни, безробіття та інфляція: Які наслідки коронакризи вдарили найбільше по Україні і коли це мине

Топ-новина
Топ-новина
Економіка України відчутно просіла pixabay.com

Коронакриза вплинула на Україну більше, ніж здається на перший погляд

За два тижні карантину в Україні виповниться пів року. Не виключено, що його продовжать ще на два місяці – в уряді є така задумка – а потім, може, і до кінця року.

Поклавши руку на серце, варто визнати – зараз ми вже живемо так само, як жили до пандемії. Ходимо у ресторани, їздимо Україною, збираємося компаніями у найрізноманітніших місцях. Єдине, що залишилося з нами, – це маска. Маска і лавина невідворотних наслідків, принесених коронакризою.

Якщо коронавірусний "застій" вже похитнув міцні стовпи економіки європейських країн, Китаю та США, то годі думати, що не вплине на крихку українську економіку і курс гривні. Саме про це попереджають і в уряді, і у Нацбанку.

Далі розповідаємо про ймовірні наслідки коронакризи, що тиснутимуть на Україну у наступні роки, а також про ті, що вже почали проявлятися, і залишаться з нами надовго. 

Економічний прогноз від Нацбанку

Національний банк України, як найголовніший регулятор монетарної політики та фінансових процесів у державі, доволі часто складає звіти та прогнози економічного спрямування, протягом п’ятьох місяців карантину таких прогнозів та заяв було кілька.

23 квітня тодішній голова Нацбанку Яків Смолій заявив, що через глобальну кризу та карантин українська економіка у 2020 році в цілому скоротиться на 5%. Негативний вплив буде нетривалим, проте доволі сильним.

"Скорочення глобального попиту обмежує експортні можливості країни. За нашими оцінками, вплив цих чинників на економіку найвідчутніше позначиться упродовж II кварталу цього року", – сказав тоді Смолій.

Збільшення урядом бюджетних видатків на подолання кризи зменшить цей вплив пандемії і вже у наступні роки економічне зростання становитиме близько 4%, – зазначав Смолій.

До того ж у квітні Нацбанк розраховував, що скасування карантину зумовить швидке відновлення української економіки вже у II півріччі 2020 року. Тим часом у 2021 році НБУ очікує зростання ВВП на 4,3%, а у 2022 році – 4%.

Також у Нацбанку спрогнозували номінальний ВВП у 2020 році – він впаде на 5 млрд грн – до 3970 млрд грн, тоді як раніше очікувалося зростання до 4290 млрд грн. У 2021-2022 роках він мав би зрости до 4360 млрд грн і 4760 млрд грн відповідно, - кажуть у регулятора.  

30 квітня Національний банк України оприлюднив ще один "економічний" документ – Інфляційний звіт, де торкнувся низки економічних прогнозів для України на найближче майбутнє. Зокрема, у ньому йдеться про те, що за підсумками другого кварталу, валовий внутрішній продукт України скоротиться на 11% порівняно з аналогічним періодом 2019 року. До того ж обсяг грошових переказів від українських заробітчан в 2020 році знизиться до $10 млрд з $12,5 млрд у 2019 році.

23 липня вийшов ще один прогноз Нацбанку. У ньому читаємо, що облікова ставка залишається без змін – на рівні 6% річних. Інфляція продовжує дещо прискорюватися, хоча і знаходиться нижче цільового діапазону 5%. У червні вона збільшилася до 2,4% і, за оцінками Національного банку, продовжила прискорюватися і в липні. У другому півріччі 2020 року інфляція має прискоритися до 4,7% на кінець року. Тоді як протягом 2021-2022 року інфляція продовжить перебувати в межах цільового діапазону.

Загалом економіка впаде на 6% у 2020 році, а у наступні роки повернеться до зростання на рівні близько 4%, кажуть у Нацбанку.

Новини за темою: Коронавірусна криза не повинна стати виправданням для зупинки реформ в Україні, - Єврокомісар

 Економічний прогноз уряду

Цікаво, що ще у січні-лютому 2020 року Кабінет міністрів України прогнозував зростання ВВП на 6-7% щороку. А пізніше повідомив, що орієнтовне падіння економіки становить 4,8%, а вже у липні заявив, що очікується 6%-е падіння економіки.

Ще у березні прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що показник державного боргу до ВВП впав до рекордно низьких 44,3%. Тому, незважаючи на виклики, немає підстав для реструктуризації державного боргу України та не варто спекулювати на темі боргової політики.

До того ж очільник уряду зазначив, що Україна 2020 року є сильнішою за Україну 2008 року. Тож, тепер ми опинилися у "турбулентих" часах з набагато сильнішими позиціями, ніж під час попередніх криз. Уряд підкреслював, що міжнародні резерви знаходяться на найвищому за останні роки рівні, інфляція є рекордно низькою, а державний бюджет навдивовижу збалансованим.

29 липня уряд затвердив макроекономічний прогноз для економіки, на підставі якого Міністерство фінансів України влітку почало схематично формувати бюджет на 2021 рік. Тут урядовцям варто бути дуже обережними та завбачливими. Навіть невелика помилка, що призведе до невдалого прогнозу експертів, дорого коштуватиме державі і кожному українцеві. Приміром, якщо очікувані показники зростання курсу долара у макроекономічному прогнозі неправильні, то бюджет на наступний рік буде складено також неправильно. Постає невідповідність між очікуваними доходами і видатками бюджету. Якщо бюджет недоотримує доходи, аби покрити видатки, уряд має позичати ці гроші у міжнародних кредиторів, ясна річ, під немалі відсотки.

Також 29 липня уряд схвалив прогноз економічного і соціального розвитку України на 2021 - 2023 роки. У ньому йдеться про таке:

  • Ріст економіки у 2021 році очікується на рівні 4,6%, у 2022 році – 4,3% та у 2023 – 4,7%.
  • Інфляція прогнозується на кінець 2021 року на рівні 7,3%, на кінець 2022 року – 6,2% та 2023 року - 6%.
  • На 2021-2023 роки припущення щодо обраного курсу на 2021 рік становить 29,1 грн за долар.
  • Ріст мінімальної зарплати у 2021 році до 6250 грн, а у 2022 році – до 6700 грн і до 7176 грн у 2023 році.
  • Номінальна середньомісячна зарплата становитиме в 2021 році 13600 грн, 15400 грн у 2022 році та 17170 грн – у 2023 році.

Новини за темою: За добу коронавірус COVID-19 підтвердили ще у 95 мешканців Києва

Прогноз від МВФ та Світового банку

Відповідно до серпневого прогнозу, перспективи розвитку української економіки у 2020 та наступних роках не такі райдужні, як казав Денис Шмигаль у березні.

Найголовніший та, можна сказати, доленосний кредитор України – Міжнародний валютний фонд – спрогнозував падіння економіки на 8,2% у 2020 році. а це на 2,2% більше, ніж допускав уряд.  Економіка України залежить від світового попиту та обсягів міжнародної торгівлі, а ці показники різко падали навесні та на початку літа. Тому, ймовірно, МВФ вирішили взяти показник "на виріст" і сформулювали саме такий прогноз.

У свою чергу Світовий банк прогнозує падіння українського ВВП на 3,5% та очікує, що українська економіка після кризи зросте на 3%.

Курс долара в Україні і його коливання

У макроекономічному прогнозі уряд сподівається, що у 2021 році курс долара в Україні зросте до 29,1 гривні, а у 2022 впаде до 28,8 гривні.

Тим часом в МВФ зазначають, що до кінця 2020 року гривня різко обвалиться, тоді як у 2021 році "американець" коштуватиме "всього" 28,9 гривні.

Детальніше про коливання курсу іноземних валют в Україні можна прочитати у нашому великому ексклюзивному матеріалі за цим посиланням.

Прогнозована інфляція та ріст цін

Станом на липень 2020 року річна інфляція в Україні становила 2,4%. В уряді прогнозують, що у 2020 році інфляція в Україні має зрости до 7,3%, а у Нацбанку вважають, що вона не мала б перевищувати 4-6% на рік. 

Ціни в Україні щороку зростатимуть на 4-6%, тобто в межах цільового діапазону. За підсумками 2020 року НБУ прогнозує 4,7% інфляції, на 2021 — 5,5%, а на 2022 рік — 5%.

Новини за темою: П'ять аргументів щодо впливу підвищення мінімальної заробітної плати на економіку України

Безробіття по Україні

Рівень безробіття по Україні до кінця 2020 року становитиме 9,4% проти прогнозованого 8,1%, а падіння реальної заробітної плати становитиме 0,3%.

Згідно з макроекономічним прогнозом на 2021-2023 роки від уряду, безробіття становитиме 9,2% працездатного населення в наступному році і 8,5% – через рік та 8% у 2023 році.

Як коронакриза вже позначилася на Україні

Наприкінці серпня ми змогли пересвідчитися, що, не дивлячись на оптимістичні прогнози уряду, коронакриза вже накрила Україну.

Так, жорсткі карантинні обмеження позначилися на неформально зайнятих працівниках. Вони втратили доходи від оплати праці. Також Україна відчула на собі повальне закриття ФОПів та банкрутство малого бізнесу, зростання попиту на цифрові рішення та ІТ-послуги, а також активний розвиток внутрішнього туризму. З весни активізувалася цифровізація фінансової сфери, роздрібної торгівлі та сфери охорони здоров’я. До того влітку ми мали зменшення попиту на офісні приміщення – приміром, у серпні вартість оренди офісів у Києві впала на 20%.

Також спостерігається пригнічений споживчий та інвестиційний попит – українці знизили витрати, а бізнес зупинив розвиток, переглянув зарплату і провів низку скорочень. Ще карантин зменшив ділову активність, споживання та зайнятість населення.

Висновок щодо економіки – коли почнеться відновлення

У липні Нацбанк заявив, що у другому півріччі 2020 року економіка України почала відновлення. Цьому посприяло зокрема пом’якшення карантину та повернення до повноцінної роботи. Ще швидше це відбуватиметься, коли із кризи повністю вийдуть країни, що є торговими партнерами України і мають сильнішу за нашу економіку.

А в уряді спрогнозували зростання українського ВВП на 4,6% у 2021 році та 4,3% у 2022 році. Загалом НБУ, Кабмін та інвестиційні фонди розраховують на відновлення економіки України до рівня 2019 року тільки  у 2022 році.

Правда, у Міжнародному валютному фонді запевняють, що після настільки стрімкого падіння у 2020 році, український ВВП зросте лише на 1,1% у 2021 році. У Світовому банку кажуть трохи інше – наша економіка після кризи зросте на 3%.

*************

Експерти та аналітики як один вказують на те, що поступове відновлення економічного зростання настане після 2020 року, а у 2022 році можна буде вийти на докарантинний рівень.

Варто зрозуміти, що на прогнози впливає не лише раптова коронакриза, а й усі інші чинники, часто негативні, котрі і без пандемії мали б впливати на економіку. Тобто показники інфляції, росту цін, девальвації гривні, безробіття і без кризи постійно протистоять різним чинникам і мають певні ризики. А тут ситуація складатиметься з урахуванням ще й нечуваного удару коронакризи. З огляду на те, що це дійсно безпрецедентно, то жоден з прогнозів не може бути гарантовано точним. 

Очевидно, що прогнози від Нацбанку, Кабміну, Світового банку та Міжнародного валютного фонду є лише орієнтовними, і про ювелірну точність не йдеться. Звісно, все у світі та зокрема в Україні може перелаштуватися, а цифри – змінитися залежно від темпів пандемії коронавірусу. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...