Державна зрада в Україні: Як з'явилася стаття за шпигунство і чому ніхто не доведе провину топчиновників

Топ-новина
Топ-новина
Державна зрада - чи не найскладніша стаття ККУ у контексті важкості доведення вини Фото з відкритих джерел

Стаття є, конкретне покарання також передбачено, але постає одвічне питання: "Чому ж майже ніхто не сидить?"

Останнім часом одне з найгостріших питань до Генеральної прокуратури – це відсутність посадок чиновників, котрих підозрюють у державній зраді. Суспільство закидає прокурорам та слідчим бездіяльність серед цілого "квітника" державних зрадників, мовляв, є кого саджати, але цим ніхто не займається. Проте не все так однозначно. 

До того ж, всупереч розповсюдженій думці, що держзрада стосується лише "здачі" секретної інформації, насправді це поняття набагато більш розгалужене та складне, ніж здається на перший погляд.

Далі розповідаємо безпосередньо про поняття державної зради, її інтерпретацію в українському законодавстві та останні розслідування випадків держзради в Україні.

Що таке державна зрада в Україні і хто може стати зрадником

Державна зрада — це дії, навмисно вчинені громадянином на шкоду незалежності, територіальній цілісності, обороноздатності держави, а також державній, економічній, інформаційній безпеці держави. Сюди відноситься перехід на бік ворога під час збройного конфлікту, допомога іноземній державі у проведенні диверсійної діяльності проти держави.

Відповідно до ст. 111 КК України, предметом держзради фактично можуть стати дані, які становлять державну таємницю.  

Існують три форми державної зради. До першої форми належить безпосередньо перехід на бік ворога, тобто допомога державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Ця форма включає в себе перехід до ворога через лінію фронту, вступ до армії ворожої держави та надання допомоги агентам такої держави.

До другої форми державної зради належить шпигунство, тобто збір інформації, що становлить державну таємницю з метою передачі іноземній державі.

Третя форма – це допомога іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи.

Цікаво, що суб'єктом злочину може бути виключно громадянин України, якому до вчинення злочину виповнилося шістнадцяти років. Відповідальність за державну зраду передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років.

Правда, згідно із законодавством, від покарання можуть і звільнити. Це можливо, якщо українець отримав злочинне завдання від іноземної держави, але не вчинив жодних дій на виконання цього завдання та добровільно заявив про це органам державної влади України.

Історія справ щодо держзради та перший вирок зрадникам в Україні

До 2014 року статтю про державну зраду в Україні застосовували надзвичайно рідко. Насправді, навіть точно невідомо, скільки вироків за цією статтею було винесено до цього часу.

Відомо про випадок з Тарасом Бубликом – військовослужбовцем, колишнім афганцем з Івано-Франківська. У 2002 році суд засудив його до семи років ув’язнення за співпрацю з німецькою розвідкою. Також знаємо про кейс з оперуповноваженим з особливо важливих справ СБУ капітаном Віталієм Білоганом – його засудили до восьми років ув'язнення. Слідство довело, що він погодився працювати на спецслужбу Польщі та продавав їй таємну інформацію.

Також варто згадати реальні вироки за держзраду, винесені у 2003 - 2013 рр. Вони стосуються подружжя з Волині – старший офіцер ЗСУ Олег Гриженко та його дружина Людмила працювали на розвідку Польщі та передавали їй таємні дані.

Після Революції Гідності у 2014 році в Україні все гучніше та частіше говорять про факти державної зради. Найбільше такі заяви звучать на адресу політиків, прокурорів та посадовців 2000-х та 2010-х років.

З початком подій на сході України та після анексії Криму справи про державну зраду почастішали, ставши частиною гібридної війни між нашою країною та сусідом – Росією. Що ми, що росіяни регулярно повідомляють, що затримали шпигунів та зрадників. Тож за шість років цей негласний перелік "державних зрадників" солідно поповнився як топ-чиновниками та військовими, так і пересічними українцями.   

Серед останніх гучних справ щодо звинувачень у держзраді – вирок ексдепутату Верховної Ради АР Крим Василеві Ганишу. 1 липня про це розповіли у прокуратурі Криму, зазначивши, що за вчинення державної зради Ганиша засудили до 12-ти років позбавлення волі. Наразі він перебуває у "Київському слідчому ізоляторі".

Цікаво, що його затримали ще у 2015 році під час виїзду з Криму на материкову частину України. А винним у держзраді визнали у листопаді 2018 року у Дніпровському районному суді Києва, засудивши до 12 років позбавлення волі.  

Стосовно фігурантів з Криму, то слідство та судові слухання у більшості випадків відбувалися заочно. Приміром, це стосується так званого "лідера" Криму Сергія Аксьонова, "експрокурорки Криму" Наталії Поклонської та колишнього головнокомандувача Військово-морських сил України Дениса Березовського. Всі вони офіційно перебувають у розшуку.  

Найвідоміші випадки звинувачень у держзраді в Україні

Здавалося б суди мали б тільки те й робити, що ухвалювати вироки. Проте ні. Реально до суду потрапили кілька десятків справ, а у силу вступили всього 24 вироки. Все через те, що довести факт державної зради якщо не неможливо, то доволі складно і довго.  

Наразі найвідомішим випадком державної зради, котрий найактивніше розслідується слідчими, можна назвати справу стосовно колишнього президента України Віктора Януковича. З ним пов’язана ціла низка кримінальних справ, підозр, свідчень, судових слухань, вироків та апеляцій на них.   

Приміром, на початку 2019 року Оболонський районний суд Києва заочно засудив Януковича аж до 13-ти років ув’язнення за державну зраду та пособництво у веденні агресивної війни. Правда, цей вирок існує лише на папері та не може стати шляхом до реального покарання.   

До того ж 24 червня Державне бюро розслідувань повідомило підозру у державній зраді Віктору Януковичу та двом ексміністрам оборони – Дмитру Саламатіну та Павлу Лебедєву. Досудовим розслідуванням було встановлено, що ці троє з 2012 по 2014 рр. вчинили державну зраду. Йдеться про дії, спрямовані на підрив суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України, підриву її обороноздатності, наданні Росії та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.  

Також у ДБР встановили, що президент Янукович та ексміністри оборони у 2012-2014 рр. цілеспрямовано знижували обороноздатність України за допомогою так званого "реформування Збройних Сил України", скорочуючи чисельність  військових частин та змінюючи їхню дислокацію.

Нині схожі звинувачення стосуються уже і п’ятого президента Петра Порошенка. Про можливу держзраду з його боку кажуть у контексті подій у Керченській протоці у листопаді 2018 року. Тоді після атаки російських військових у полон потрапили 24 українських моряка. 

Щодо нещодавніх кейсів стосовно держзради – варто згадати, як 14 квітня контррозвідка Служби безпеки України викрила генерал-майора Шайтанова, який працював на російську ФСБ. Про це детально можна прочитати у нашому великому матеріалі за цим посиланням

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...