live

День журналіста: Цікаве про "четверту владу" та історію журналістської етики

Топ-новина
Топ-новина
День журналіста святкують представники ЗМІ у всьому світі Фото з відкритих джерел

Журналісти всього світу сьогодні відзначають своє професійне свято

Протягом 25-ти років Україна відзначає професійне свято всіх журналістів 6 червня. Воно не є державним святом, тому у 2020 році, випадаючи на суботу, вихідний не переноситься.

Цього дня ми вирішили розповісти про професійне свято працівників преси, телебачення, радіо та інтернету, детально окреслити професію журналіста – вона не така проста і звичайна, як може здатися, та пояснити історію виникнення поняття "четверта влада".   

Історія Дня журналіста

Професійне свято журналістів в Україні було встановлено 25 травня 1994 року президентом Леонідом Кравчуком. Це було відповіддю на ініціативу I Всеукраїнського з'їзду редакторів газет і журналів.

Коли вирішували, на яку дату призначити свято, за основу взяли 15 травня. Символічно, бо саме цього дня у 1848 році вийшла перша україномовна газета "Зоря Галицька". Але урочистою датою стало 6 червня – день прийняття Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів (найбільша у світі організація професійних журналістів, заснована у 1926 році для захисту права журналістів).

Цікаво, що крім Дня журналіста, українські журналісти відзначають, хоч і не так активно, як 6 червня, ще кілька дат. Приміром, Всесвітній день свободи преси (3 травня), Міжнародний день солідарності журналістів (8 вересня), День працівників радіо, телебачення та зв'язку (16 листопада) і День пам'яті українських журналістів (третя п'ятниця вересня, день приурочений до дня зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе).

Зазвичай 6 червня по країні проводяться державні та неурядові урочисті заходи, приурочені до свята. Журналісти отримують нагороди та премії за внесок у професію.

Новини за темою: День Конституції, Трійця та літнє сонцестояння: Свята та цікаві явища червня-2020

Трохи про Спілку журналістів України

Професійну спілку працівників преси, телебачення та радіо в Україні створили 23 квітня 1959 року. З того часу і до 1991 року українські засоби масової інформації були частиною Спілки журналістів СРСР, а у 1998 році об’єдналися у Національну спілку журналістів України. Відтоді і донині Спілка є незалежною, позапартійною творчою спілкою і об'єднує професійних журналістів та інших працівників засобів масової інформації.

Спілка нараховує понад 19 000 членів та співпрацює з міжнародними організаціями й установами ООН, ЄС, Ради Європи, з Міжнародною федерацією журналістів, Європейською федерацією журналістів, Репортерами без кордонів

НСЖУ свого часу заснувала премії і творчі конкурси, як-от: "Журналіст року", "Краща районна газета", "Краща регіональна, обласна газета", "Кращий регіональний телеканал", "Краще регіональне радіо", "Краще регіональне інтернет-медіа" тощо. 

Трохи про журналістську етику

Українська журналістика має певні важелі впливу на якість виконання професійних обов’язків. Ми, як і більшість країн світу, розробили та затвердили Кодекс етики українського журналіста – документ з морально-етичними орієнтирами, яких журналіст має дотримуватися за будь-яких умов під час роботи.

Сучасну редакцію Кодексу з 19-ма статтями затвердили 12 грудня 2013 року на пленумі Національної спілки журналістів України. У Кодексі йдеться про необхідність служіння журналістом суспільству та дотримання ним свободи слова і висловлювань; про повагу до приватного життя людини, неупереджене висвітлення судових процесів та важливість дотримання презумпції невинуватості під час роботи журналіста. Працівник ЗМІ не повинен розкривати своїх джерел інформації, проте має поважати право громадськості на повні та об’єктивні дані, перевіряти автентичність інформації, відокремлювати інформаційні матеріали від реклами та передавати точки зору опонентів збалансовано. Не допускається плагіат, викривлення змісту, незаконні методи отримання інформації, дискримінація журналістом будь-якого через їх стать, мову, расу, релігію. Випадки порушення кодексу розглядає Комісія з журналістської етики, створена у 2001 році.

Новини за темою: Світова преса: Україна має «Джавеліни», але не на фронті

Чому "четверта влада"?

У сучасному світі журналістів часто називають евфемізмом "четверта влада", натякаючи на силу їхнього впливу на попередні три гілки влади та на суспільство в цілому. Це поняття з’явилося з легкої руки Томаса Карлайла, шотландського письменника ХІХ сторіччя. 

Після нього у подібному ключі про журналістів говорили британський політик Томас Маколей та письменник Оскар Вайльд.

Підставою виникнення терміну "четверта влада" став факт того, що масові комунікації мають сильний вплив на суспільну думку, схожий на справжні владні повноваження.

Дійсно якісній пресі пристало бути саме четвертою владою. Це важливий інститут вільного суспільства. Ще у ХVІІІ сторіччі третій президент США Томас Джефферсон, заявив, що якби йому довелося як громадянину обирати між життям з урядом без преси та життям з вільною пресою, але без уряду, він обрав би останнє.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...