live

Бізнес "йде в тінь": Що налякало українських ФОПів?

Ірина Шостак
Ірина Шостак

Журналістка

Акція малих підприємців під Офісом президента Марина Молько/24 канал

У 2019 році було зареєстровано 312 211 нових ФОП, що на 15% менше, аніж у 2018. Про це повідомляє сервіс Opendatabot. Вважається, що така динаміка була викликана низкою владних рішень, які на думку фізичних осіб-підприємців, суттєво підвищують фіскальний тиск. ZIK з’ясував, які саме закони спровокували гальмування розвитку ФОП в Україні.

"Реєстрація нових підприємців — це один з показників розвитку економіки. Якщо в Україні не реєструються нові компанії та підприємці, це означає, що українці бояться створювати бізнес та йдуть у тінь", — коментує висвітлену динаміку засновник Opendatabot Олексій Іванкін.

Говорячи про причини подібної реакції представників малого бізнесу аналітики сервісу відкритих даних посилаються на низку законів, саме через які велика кількість ФОПів відтермінувала рішення про запуск бізнесу. Зокрема, це:

  • Закон про РРО (реєстратор розрахункових операцій);
  • Закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг;
  • Закон про збір та облік ЄСВ (єдиного соціального внеску);
  • Закон про внесення змін до Податкового кодексу щодо подання єдиної звітності з ЄСВ та податку на доходи фізосіб.

У середньому щомісяця реєструвалося 5,5 тисяч компаній та 26 тисяч ФОП. Усього на початок 2020 року в Україні діє 1 876 604 фізосіб-підприємців.

Нововведення, що обурили ФОПів

Законопроекти про РРО. Найбільше обурення, яке вилилось у хвилю протестів, стосувалось законопроектів №1053-1 "Про внесення змін до Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг" (Далі — Закон №128-IX) та №1073 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг" (Далі — Закон №129-IX). 

Зокрема, за цими законами:

  • запроваджується обов`язковість використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) фізичними особами-підприємцями, що працюють у сферах торгівлі та харчування;

"Цю помилку чи наругу постійно повторює вже 3-ій Президент: 1-ий намагався у 2010 році —Янукович, саме оця фіскалізація спричинила "Податковий" майдан, у 2015 році теж була спроба Петром Порошенко і його командою запровадити цю фіскалізацію, відбувся так званий майдан проти РРО, нам вдалось відбити. Але потім Уряд Гройсмана запровадив фіскалізацію уже не законом, а постановами Кабінету Міністрів і з 2018 року реалізатори побутової техніки мають обов’язок використання фіскалізованих касових апаратів, а з 1 січня 2019 року — сімейні аптеки (маленький мікробізнес).", — коментує головну причину незадоволення підприємців голова Всеукраїнської громадської організації "Союз захисту підприємництва" Сергій Доротич.

"Ми підрахували, що за перший рік використання касового апарату будь-якого типу витратна частина кожного підприємця зросте на 70 тис. грн/рік. Цю суму він буде зобов’язаний перекласти на ціну товарів та послуг, аби її йому відшкодував споживач". Про це на Всеукраїнському форумі підприємців заявив президент "Асоціації приватних роботодавців" Олександр Чумак.

Погоджується з тим, що норма фактично підштовхує мікропідприємців закривати бізнес через недостатню кількість коштів і фінансовий аналітик, експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ: "Виходить, що кожна точка має бути обладнана касовим апаратом. Кожного дня треба буде заносити дані у фіскальну пам’ять, контролювати". За словами експерта,  через зміни у законодавстві навіть вимоги до персоналу різко підвищуються. Адже тепер треба наймати не просто, до прикладу, баристу у кав’ярню, де він працює за 300 грн і сьогодні він є, завтра немає. Треба довіряти людині касу, занесення звітів і так далі. Тобто це знову більш висока заробітна плата, тому що йде поєднання функцій працівника і касира.

Відповідно до нових норм РРО можуть бути як звичайні пристрої (POS-термінали), так і програмні — програмне забезпечення E-Receipt (безкоштовно надаватиме держава) після встановлення якого будь-який пристрій (смартфон, планшет чи комп’ютер) зможе виконувати фіскальні функції. E-Receipt можна буде застосовувати з 19.04.2020 року.

  • розрахунковим документом може бути касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, створений в паперовій та/або в електронній формі (електронний розрахунковий документ, QR-код) або заповнений вручну;
  • розширюється коло підприємців та підприємств, які зобов’язані у своїй роботі використовувати РРО;

Зобов’язані мати підприємці, що сплачують єдиний податок і мають дохід у понад 1 млн грн/рік незалежно від категорії діяльності. Запровадження системи для "ризикових галузей" встановлено на 1 жовтня 2020 року, для решти ФОПів на єдиному податку — 1 січня 2021 року.

Крім того, варто підкреслити, що введення РРО не буде стосуватися фізичних осіб, тобто, за словами Голови Державної податкової служби Сергія Верланова, людей, які прийшли на ринок "продати якусь городину".

  • впровадження механізму "кешбек" та нові правила сплати штрафів (за словами авторів законопроекту має сприяти детінізації обігу готівкових коштів, стимулюючи покупців отримувати фіскальні чеки);

З 1 жовтня 2020 року покупці зможуть скаржитися на видані їм чеки з порушеннями (не всі позиції чеку відображені на сервері податкової або виданий чек взагалі не відображається на сервері), але тільки на покупки від 850 грн. "Тобто дрібний бізнес рівня продуктового магазину виключений із дії даного закону", — зазначає Сергій Верланов. Якщо інформація про порушення підтвердиться, продавець повинен буде сплатити штраф у розмірі 150% вартості товару, частину з якого отримає заявник, решта — держбюджет.

"Це не той "кешбек" до якого звикли в Європі, не той "кешбек" до якого звикли деякі українці, які купляють товар і за допомогою певних сервісів отримують компенсацію в частині відшкодування так званої електронної транзакції за проведення платежу. Це зовсім викривлена модель "кешбеку", коли фактично винагороджується споживач за надання інформації, яка може бути і наклепом щодо дії чи бездіяльності мікропідприємця", — пояснює позицію підприємців Сергій Доротич.

"На рахунок "кешбеку": є великий ризик появи рейдерських груп, які будуть тупо віджимати "найсмачніші" малі бізнеси", — застерігає Олександр Чумак.

Противники змін звертають увагу, що ці нововведення не лише ставлять підприємців у незручне становище змушуючи сплачувати великі штрафи за незначні порушення, а також взагалі є знищенням спрощеної системи оподаткування та мікропідприємництва в цілому.

"По-перше, не всі мають смартфони (втім, ті, у кого немає, напевно, і про закон не чули). По-друге, мова йде не просто про те, щоб вибити суму в чеку, весь товар повинен бути відсканований (вручну!). Введений в пам’ять, і за кожну помилку — штраф!", — зазначає старший економіст CASE Ukraine Володимир Дубровський.

Таку думку підтримує і фінансовий аналітик, експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ, зазначаючи, що ці законопроекти можна розцінювати виключно як посилення фіскалізації малого бізнесу: "Спрощена система ведення бізнесу розрахована на те, що підприємець може сам впоратись з найпростішими формами розрахунків, йому не потрібно тримати на аутсорсінгу бухгалтера і платити йому гроші, не потрібно купляти дороге обладнання. Разом з тим, відповідно до нових норм кожна точка має бути обладнана цим касовим апаратом (кожного дня треба заносити дані у фіскальну пам’ять, відправляти файл до податкової), що вже є ускладненням адміністрування".

За словами Олексія, простий підприємець, який не має економічної освіти, який став вести бізнес лише тому що не знайшов іншого заняття до вподоби в Україні, може не впоратись. Тоді йому треба брати аутсорс-бухгалтера, який буде допомагати складати звіти по касі, а у податкової з’являється можливість для проведення великої кількості перевірок. "У нас же є планові перевірки, які за рік вносяться у спеціальну базу, реєстр, і податкова плановими перевірками не перевіряє ФОПів, але касова дисципліна — стане улюбленою темою податкової, адже через z-файли вона зможе контролювати підприємців, за великим рахунком, зможе проводити безвиїзні камеральні перевірки і штрафувати. Це можливість для посилення фіскального тиску на малий бізнес", — додає експерт.

Також, експерти вбачають проблему законопроектів у відмінних підходах та інструментах реалізації спілкування з бізнесом в Україні та інших розвинених країнах. "Проблема не у касових апаратах, вони є і в Європі, а в адмініструванні їх роботи. Нам говорять красиво: зможете відбивати чеки по смартфонам, але не говорять, що вся інша звітність лишається у тому самому об’ємі", — зазначає президент "Асоціації приватних роботодавців" Олександр Чумак.

"Справа в тому, що у нас дуже полюбляють кращою закордонною практикою прикривати не кращі приховані цілі. По-перше, моменти фіскалізації мають йти від голови. Тобто, держава спершу має навчитись якісно реєструвати податки великого бізнесу, потім середнього, а вже потім переходити на ФОПи. По-друге, чим аргументують введення цієї фіскалізації — тим, що крупні поштові організації, торгові, вони використовують систему єдиного податку для оптимізації свого оподаткування, коли вони являють собою лише корпоративне налаштування, а насправді складаються з конгломерату, до прикладу, 100 ФОПів. А 100 ФОПів — 700 млн грн/рік оберт. Але, для того щоб, умовно кажучи, вивести тарганів з кухні, не бажано кухню спалювати, варто було приймати спеціальний закон щодо об’єднання малого бізнесу в групи". За словами Олексія, це мав би бути спеціальний законодавчий акт, який регулює саме конгломерати ФОПів та об’єднання ФОПів у юридичні конгломерати. Там можна було б змінювати систему оподаткування, а не чіпати мікропідприємців.

І хоч ініціатори та ті хто підтримують законопроекти про РРО, наприклад, Європейська Бізнес-Асоціація говорять, що закони спрямовані на захист легального бізнесу від недобросовісної конкуренції, виведення з тіньового обігу частки готівкових розрахунків, "сірого" товару, покращення ефективності податкового адміністрування та державного контролю за розрахунковими операціями, самі ж представники бізнесу говорять про те, що слід очікувати протилежного ефекту.

"Бізнес неймовірно важко вивести з тіні і легко туди загнати. Кожен крок, що ускладнює роботу підприємця або процес покупки для споживача, відлякує покупця і змушує шукати інші шляхи підприємцю, простіше кажучи, якщо дотримання закону веде до збитків для бізнесу, дуже ймовірно, що він його просто не буде дотримуватись і піде в тінь", — вважає підприємець з Києва Сергій, який займається ломбардним бізнесом.

Об’єднання звітності з ЄСВ та ПДФО. Законопроекти №1057 "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб" (Далі — Закон №1057) та №1072 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб" (Далі — Закон №1072)  також стали однією з причин негативної динаміки кількості нових ФОП в Україні. Ними з 1 січня 2021 року запроваджується нова об’єднана звітність з ЄСВ та ПДФО (буде поширюватись на всіх самозайнятих осіб та підприємців).

Ініціатори змін зазначали, що оскільки у більшості випадків база нарахування ЄСВ співпадає з базою нарахування ПДФО у вигляді заробітної плати та винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, доцільним є створити єдиний уніфікований документ, який дозволить зменшити кількість та обсяг податкової звітності.

Законопроектами передбачено спрощення подання звітності з єдиного внеску, для:

  • фізосіб-підприємців та фізосіб, які проводять незалежну професійну діяльність, зокрема, передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату ЄСВ з доходів від підприємницької діяльності або впровадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).
  • фізосіб — платників єдиного податку передбачено подання звітності з єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку.
  • страхувальників (підприємств та само зайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) запроваджується щоквартальна звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Підприємці зустріли цю ініціативу також негативно, зазначаючи, що законопроекти замість того щоб спростити процедуру заповнення та подання платниками податків звітності до контролюючих органів, ускладнили її.

"Дуже погане рішення, накопичувати всю роботу цілий квартал, а потім сидіти згадувати…квартал, краще б зробили один звіт за місяць з ЄСВ та про доходи ПДФО, за місяць відзвітував і далі спокійно працюєш. А так усе потрібно буде піднімати, звіряти за квартал, згадувати. Очевидно, закон складали люди, які не мають практичного досвіду. Нескінченні довідки до соцзахисту…", — коментує об’єднання звітності користувачка фінансово-бухгалтерського порталу "Дебет-Кредит", Олена.

Зокрема, така оцінка викликана й тим, що станом на сьогодні не відомо, як саме звіти, що надаються у різні періоди будуть об’єднуватись в один. Адже якщо ФОПи I та II груп зобов’язані були здавати звіт по доходах, а також з ЄСВ один раз на рік і об’єднання цих документів здається зрозумілим, то 3 група ФОП здавали звіт про доходи щоквартально, а звіт про ЄСВ один раз на рік. Тож, як ці документи мають поєднатись в один поки не зрозуміло.

"Крім того, ФОПи та компанії зобов’язані були здавати звіт про ЄСВ за своїх працівників. Прийнятий закон також передбачає, що, власне, цей звіт ЄСВ по працівниках тепер буде об’єднаний у великий звіт разом з декларацією про доходи. Як бачимо, має бути один великий документ в якому буде і декларація про доходи, і декларація з ЄСВ за фізичну особу-підприємця, і з ЄСВ за працівників. Виходить один гігантський документ", — роз’яснює щодо нововведень на своєму YouTube-каналі  юрист Богдан Янків.

Прогнози щодо стабілізації ситуації

Динаміка росту та падіння ФОП змінюється відповідно до запровадження нових правил регулювання малого бізнесу. До прикладу, за даними Opendatabot рекордна кількість ФОП була зареєстрована 1 грудня 2016 року — 2 млн. Після прийняття закону про обов’язкову сплату ЄСВ кількість ФОП почала знижуватись. Така негативна динаміка тривала протягом 4 місяців, після чого, кількість ФОП почала відновлюватись. Але чи зіграє час на руку сьогодні?

Фінансовий аналітик, експерт інституту GROWFORD Олексій Кущ вважає, що ні: "Щодо попередніх законодавчих змін: якщо подивитись на процент скорочення ФОПів відстоків 70 йшло, так званих фіктивних або сплячих ФОПів, не здійснювали ніяку діяльність, приблизно 30% — реальний бізнес. Але ці зміни, які є зараз кардинально інші, вони торкаються саме реального бізнесу. Я прогнозую значне скорочення підприємців".

З цим погоджуються і юристи, які ще до прийняття законопроектів зазначали, що у через них Україну чекатиме нова хвиля закриття ФОП, міграція підприємців до першої групи платників єдиного податку, підвищення роздрібних цін на продукцію.

"Багатьом, хто займається мілкою торгівлею через інтернет, не виходячи з будинку, доведеться знайти менш дохідну, але більш безпечну, з точки зору перевірок, роботу. Також нас очікує ріст кількості судових оскаржувань податкових перевірок в геометричній прогресії", — говорить юрист-аналітик МЮФ Kinstellar Олексій Бурчевський

За словами голови Всеукраїнської громадської організації "Союз захисту підприємництва" Сергія Доротича, проаналізувавши реакцію на попередні зміни у 2018 році (по побутовій техніці) та 2019 року, можна зробити висновки, що бізнес вихід все рівно знайде: "Бізнес просто ігнорує зміни. У нас в країні легше відкупатись від перевірок, працювати "вчорну", аніж виконати ці "драконівські" вимоги"". Тому бізнес знайде вихід, якщо ж ні — просто закриється чи поїде". Сергій також додає: "Багато моїх колег пишуть: "Чого ви мучитесь, в Польщу приїжджайте. Пільгові канікули у нас, дешеві кредити, усе, що завгодно". На жаль чи на щастя, європейці розбещені, ліниві, а наші люди голодні, злі і готові асфальт гризти аби заробити копійчину".

Важливо зазначити і про нещодавні новини, які також сколихнули бізнес-спільноту — ініціативи Національного банку України внести зміни до порядку використання рахунків фізичних осіб-підприємців, які набрали чинності 3 січня 2020 року та вже 17 січня 2020 року саме через негативну реакцію бізнесу були скасовані.

Зокрема, йшлося про норму про порядок використання поточних рахунків ФОП. НБУ мав намір заборонити використовувати кошти з рахунків ФОП на потреби, не пов’язані з підприємницькою діяльністю. Для того, щоб використовувати підприємницькі кошти для власних потреб, слід було перерахувати їх на окремий рахунок. Зробити ж це можна було лише після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Якщо в цій ситуації швидка негативна реакція ФОПів змогла убезпечити їх від подальших можливих труднощів викликаних ініціативою НБУ, то в ситуації з законопроектами №128-IX, №129-IX, №1057 та №1072 навіть протести та широкомасштабні акції не змусили Президента ветувати їх.

Хоча, слід зазначити, влада таки пообіцяла зробити кілька важливих кроків — Указом від 08.11.2019 р. №837/2019 президент доручив Кабміну до 31 грудня 2019 року вжити заходів для створення сприятливих умов для діяльності підприємців, зокрема:

  • запровадити дворічний мораторій на проведення перевірок ФОП (крім тих, які здійснюють високорентабельні види діяльності з істотними ризиками ухилення від оподаткування) стосовно дотримання ними порядку застосування РРО;
  • пом’якшити відповідальність ФОП за порушення встановленого порядку подання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО.

Минув місяць з початку нового року, проте поки жодних рішень з цього приводу не було озвучено. Тож, поки влада роздумує, в яку саме сторону збирається крокувати, підприємці продовжують збирати широкомасштабні акції. Зокрема, 19 лютого відбудеться чергова Всеукраїнська акція під Офісом Президента.

Ірина Шостак

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.