34 роки від дня аварії на ЧАЕС: Як сліпий випадок перетворив міста на привиди

Топ-новина
Топ-новина
місто Прип'ять нині Фото з відкритих джерел

Якби не випадковість, халатність та фатальність, аварії не було б

Рік тому британський серіал "Чорнобиль" привернув увагу світу до найбільшої техногенної трагедії людства – вибуху на Чорнобильській атомній електростанції. Проте наша країна і без серіалу знає про трагедію. Напередодні 34-річниці вибуху на ЧАЕС ми розповімо про передумови трагедії, її переламне значення для всього світу та відлуння, яке вона спричинила на довгі сторіччя.

Серіал "Чорнобиль" Фото з відкритих джерел

Чим займалися на ЧАЕС

Зараз міста Чорнобиль та Прип’ять на Київщині – це міста-привиди, де час зупинився назавжди, де дикі тварини блукають покинутими вулицями серед радянської символіки, що нині виглядає сюрреалістичним паноптикумом.

А 35 років тому Прип’ять було перспективними молодим містом з новобудовами для співробітників прогресивного, одного з найбільших підприємств тодішнього СРСР, – атомної електростанції. Містечко збудували за 18 кілометрів від міста Чорнобиль, за 16 кілометрів від білоруського кордону і за 110 кілометрів від Києва.

Чорнобильська АЕС до аварії Фото з відкритих джерел

Сумарна генеруючи потужність станції становила 4000 МВт, і нарівні з Ленінградською та Курською вона була найпотужнішою у СРСР. На станції виробляли майже десяту частку електроенергії України. Для цього використовували чотири реактори, збудовані у 1970-77 роках та 1983 році. Ще два реактори станом на 1986 рік будувалися (їх зупинили після аварії назавжди). Для охолодження конденсаторів турбін на чотирьох енергоблоках у долині ріки Припять було збудовано ставок-охолоджувач на 22 квадратних метри.

Аварія на ЧАЕС: хронологія подій

В ніч на 26 квітня 1986 року енергоблок вибухнув – це спричинило смерті десятків тисяч людей та потягнуло за собою невідворотні зміни у всьому світі. А вплив викинутих внаслідок вибуху в атмосферу продуктів атомної діяльності досі існує не лише в Україні.

Дослідники, розслідувачі та науковці дійшли у своїх пошуках до більш-менш єдиного варіанту розвитку подій 26 квітня 1986 року. Ось він. 

На 25 квітня було заплановано зупинку 4-го енергоблоку ЧАЕС, щоб провести обслуговування та кілька випробувань.

Випробування мали проводитися на потужності 700 МВт, але заступник головного інженера станції з експлуатації Анатолій Дятлов наказав знизити потужність до 200 МВт, що потягнуло за собою її подальше падіння – до 30 МВт. Через це посилилося отруєння реактора ізотопом Ксенону-135. Аби не допустити аварії почали підняття потужності і з активної зони реактора витягали частину стрижнів. Так чи інакше команда почала робити все можливе, аби не допустити виходу з ладу реактора та настання необоротних процесів. Щоб підтримати потужність, оператори зміни максимально підняли стрижні. Незважаючи на певні відхилення від норми, о 1:23:04 керівник дав команду почати експеримент.

Сигналів про несправність реактора не було, але через попередні дії зі зниження-підвищення потужності почався активний процес її збільшення. О 1:23:40 оператор натиснув кнопку аварійного захисту. Цієї миті керівні й аварійні стрижні почали рухатися донизу, занурюючись в активну зону реактора, теплова потужність реактора стрибнула до не зафіксованої величини (потужність зашкалювала на вимірювальних приладах). 

О 1:23:50 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи, які вщент зруйнували реактор, обвалили будівлю енергоблоку та спричинили пожежу на його даху. Прийнято вважати, що у цей момент загинула лише одна людина – Валерій Ходемчук.

Зруйнований вибухом енергоблок електростанції Фото з відкритих джерел

У момент вибуху радіоактивні речовини вивергалися у довкілля з потужністю 300 Хіросім – тобто у 300 разів перевищуючи потужність ядерного бомбардування Хіросіми.

Цієї ж миті вибухова хвиля розкидала розплавлені залишки четвертого реактора: метал, пісок, бетон, стався викид радіоактивних речовин: ізотопів урану, плутонію, йоду, цезію та стронцію. Період напіврозпаду деяких з цих речовин становить 30 років.

У палаючому реакторі після вибуху продовжувалося виділення тепла від горіння радіоактивного графіту. Так з невеликого міста Прип’ять почалося зараження світу.

Над ЧАЕС утворилася радіоактивна хмара, яка пройшла над Європою та східною частиною США. 60 % радіоактивних речовин наразі знаходиться на території Білорусі.

Причини вибуху та замовчування аварії

Як і більшість доленосних подій, масштабних та неочікуваних трагедій, вибух на ЧАЕС супроводжується низкою випадкових збігів, неточностей та прогалин у відтворенні хронології подій. Досі при з’ясуванні обставин достеменно невідомо, хто саме був винний у найбільшій техногенній катастрофі людства, що саме спричинило некерованість та стало безпосереднім приводом до двох вибухів.

Зруйнований енергоблок ЧАЕС Фото з відкритих джерел

У радянські часи, коли повсюди мало місце спотворення реальних фактів та приховування справжнього ходу подій, масштаби загрози і шкоди через вибух на ЧАЕС замовчувався владною верхівкою. Деякі факти були засекречені і розслідування причин катастрофи також було дещо спотворено партійними вказівками.

Приміром, протягом кількох днів громадянам не повідомляли про вибух та його потужність і загрозу. Так, урочиста хода на честь свята 1 травня не була скасована і люди у Києві та інших містах України вийшли на травневу ходу та отримали серйозні дози радіації, хоч, звісно, не відчули цього.

Керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаб катастрофи. Проте коли зі Швеції повідомили про знайдені радіоактивні частинки, принесені вітром з СРСР, влада розпочала евакуацію 130 000 мешканців Київщини, згодом навколо ЧАЕС утворили 30-кілометрову зону відчуження.

У СРСР поклали провину за катастрофу на персонал, котрий грубо порушив правила експлуатації АЕС, вирішивши провести експеримент за будь-яку ціну, незважаючи на тривожні сигнали. Проте після розпаду СРСР причини аварії неодноразово переглядалися і стало відомо про прогалини у будівлі реактора. У 2000-і роки було опубліковано інші причини аварії: неправильно спроєктований реактор; непроінформований про небезпеку персонал; помилки персоналу та порушення інструкцій.

29 липня 1986 року Верховний суд СРСР виніс вердикт колишнім керівникам станції. Винуватцями визнали директора станції Віктора Брюханова, головного інженера АЕС Миколу Фоміна, його заступника Анатолія Дятлова, начальника реакторного цеху О. Коваленка та державного інспектора Держатоменергонагляду СРСР Ю. Лаушкіна. Було засуджено Брюханова, Фоміна, Дятлова до десяти років позбавлення волі, Коваленка — до трьох років, а Лаушкіна — до двох років.

Наслідки безпрецедентного вибуху та ліквідатори

У більшому чи меншому обсязі заразилися радіоактивними продуктами вибуху близько 600 000 осіб. Через аварію майже 200 000 осіб було евакуйовано з територій, прилеглих до епіцентру вибуху. Аварія на ЧАЕС стала подією всесвітнього масштабу, привернула увагу багатьох країн та, ймовірно, стала однією з причин розпаду СРСР.

Через хаос та невизначеність у перші хвилини після вибуху неможливо було зафіксувати реальну картину опромінення. З двох наявних сильних приладів для вимірювання радіації на 1000 рентген на годину, один зламався, а другий загубився. Інші, слабші, дозиметри мали межу в 0.001 Рентген/сек, тобто 3.6 Р/год. Тим часом біля енергоблоку після вибуху рівень радіації становив 20 000 Рентген/год, тоді як смертельною вважається 500 Рентген за 5 годин. Виходить, що близько тисячі ліквідаторів, котрі першими взяли участь в аварійних роботах, отримали смертельну дозу радіації за кілька хвилин.

Першими приїхали на місце пожежники, котрі не знали, що вибухнув реактор. Натомість вони думали, що мають справу зі звичайною пожежею і пішли її гасити без захисних костюмів, фактично голими руками. Вони отримали фантастично велику дозу опромінення і померли через кілька тижнів від гострої променевої хвороби. 

Пожежники чотири години гасили вогонь на даху станції і довкола енергоблоку, щоб полум’я не перекинулося на сусідній третій енергоблок. Проте всередині четвертого блоку радіоактивні речовини продовжували вивільнятися до 10 травня 1986 року. Тоді було повністю погашено графіт, який до того часу сам догорів. Ціною життів тисяч ліквідаторів вдалося зменшити виверження радіоактивних речовин з руїн реактора.

Після аварії було зареєстровано 134 випадки гострої променевої хвороби та променевих опіків шкіри серед ліквідаторів аварії на четвертому енергоблоці. Протягом 1986 року від променевої хвороби померло 28 осіб.

Через аварію, окрім ліквідаторів, померли десятки тисяч осіб по всьому світу, фіксуються вроджені патології у новонароджених, почастішали випадки онкологічних захворювань: раку щитоподібної залози, лейкемії, спадкових хвороб.

Що зараз у Чорнобилі та на ЧАЕС

Після аварії тривали роботи з очищення території і поховання зруйнованого реактора. У той же час було вирішено запустити 1-й, 2-й і 3-й блок станції. Тим часом радіоактивні уламки, розкидані біля електростанції і на даху енергоблоку, прибрали всередину саркофага, збудованого у листопаді 1986 року.  

Саркофаг над зруйнованою ЧАЕС Ліга.net

Проте у 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і зрештою реактор було повністю виведено з експлуатації. У 1995 році Україна та країни "великої сімки" почали розробляти програму повного закриття станції до 2000 року. І нарешті 15 грудня 2000 року назавжди зупинений реактор третього енергоблоку.

Полишене місто-привид Прип'ять Фото з відкритих джерел

Новий чорнобильський саркофаг почали будувати у 2012 році і завершили у 2019 році. Він спланований так, що гарантуватиме накриття ЧАЕС до 2120 року.

Природа у Прип'яті Фото з відкритих джерел

Тим часом природа оновлюється набагато швидше, ніж людство здатне усвідомити свою безвідповідальність та невдячність перед нею. Зараз на забрудненій радіацією території створено радіаційно-екологічний заповідник, у якому живуть звірі та птахи.

Зруйновані будинки Прип'яті Фото з відкритих джерел

Тут трапляються мутації у рослин і тварин, але це не заважає природі буяти хоча б на невеликому клаптику колись знищеної людиною землі. 

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.



Loading...