12 липня День апостолів Петра і Павла: Традиції та неочікувані заборони

Топ-новина
Топ-новина
12 липня - День святих Петра і Павла Фото з відкритих джерел

Цей день для християн східного обряду у всьому світі є великим релігійним святом

12 липня християни східного обряду відзначають День святих апостолів Петра і Павла. Це велике церковне свято, що є закінченням Петрового посту. Далі розповідаємо про історію свята та його звичаї і традиції, що формувалися сторіччями і зараз шануються церквою. 

Історія свята

День апостолів Петра і Павла відомий з незапам’ятних часів, а саме – зі світанку християнства. Його відзначали у Римській імперії 29 червня, як свято апостолів, котрі проповідували християнство у світі. Тобто це був день на честь вшанування їх обох – християн, котрі прийняли мученицьку смерть за віру. До речі, для перших християн місце поховання Петра та Павла було священним.

А у IV сторіччі імператор Костянтин звелів побудувати храм на честь святих як у столиці імперії – Римі, так і у Константинополі.

Ким були Петро та Павло

Святий Павло був одним з дванадцяти апостолів Христа, найвизначнішим християнським місіонером та одним з перших богословів християнства. Перше його ім'я – Савло.

Однією з найвідоміших подій з життя апостола є його подорож до Дамаску з метою переслідування християн, коли йому явився Христос. Тоді у дорозі його осяяло світло з небес та на мить осліпило. Він почув голос: "Савле, Савле, чому ти мене переслідуєш?".

Савло сказав: "Хто ти, Господи?" і почув відповідь: "Я – Ісус, що його ти переслідуєш. Встань же та йди в місто і тобі скажуть, що маєш робит". Савла привели до Дамаску, де він прозрів і збагнув, що Всевишній обрав його свідком перед людьми.

Святий Петро був старшим учнем Ісуса Христа та першим єпископом Риму протягом 33 – 67 років. Його мирське ім’я – Симон, або Шимон. Він був сином єврейського рибалки і до зустрічі з Христом сам був рибалкою. Ім'я "Петро", тобто "камінь", отримав від Христа, котрий пообіцяв збудувати на ньому як на твердому камені свою Церкву і подарувати ключі від Небесного Царства.

Петро – один з апостолів, котрий супроводжував Господа на проповідях, був присутній на ключових подіях земного життя Христа: Преображенні, Святій Вечері, Розп'ятті, Воскресінні та Вознесінні. Петро помер у Римі мученицькою смертю на хресті вниз головою, через що часто так і зображується.

Також на картинах та іконах його можна побачити з ключами Небесного царства або з регаліями Папи Римського. У сучасному світі ми маємо і конкретне місце вшанування апостола — це Собор Святого Петра у Римі.

Давні слов’янські легенди свідчать про те, що князь Володимир у ХХ сторіччі привіз до Києва ікону святих Петра і Павла та подарував її Новгородському Софійському собору, де досі можна побачити тисячолітні фрески із зображенням апостола Петра.

Новини за темою: День бухгалтера, Івана Купала та Курбан-байрам: Про які дати варто пам'ятати в липні

Традиції і народні прикмети на Петра і Павла

12 липня – це фактично середина літа, а тому багато прикмет пов’язані саме з врожаєм та погодою. Ймовірно, це певна відсилка до язичницьких обрядів.

Саме до них, як і більшість релігійних свят, має стосунок День апостолів Петра і Павла. Це свято поєднує у собі переплетіння язичницьких обрядів та традицій.

Так, 12 липня – це передусім завершення  Петрового посту або Петрівки. Відповідно до слов’янських звичаїв, до цього дня прибирали у домівках та на подвір’ях, білили будинки і кімнати, вішали у світлицях нові рушники. Вранці йшли до церкви з квітами та у вінках із вплетеними маками.

Цікаво, що головною стравою цього дня були мандрики – печені коржі з пшеничного тіста, масла з вершків, зібраного під час посту, сироватки, сиру та яєць. Чому така назва – "мандрики"? Це пов'язано з легендою про мандрування світом Петра й Павла – одного дня зозуля вкрала у них одного коржика, за що Бог покарав її, тому вважається, що саме о цій порі птаха перестає кувати.  

Прикмети та традиції на Петра і Павла

Один з найважливіших традицій на Петра і Павла – "вартування сонця". Молоді люди збиралися гуртом і йшли на околицю села, обирали гірку або пагорб і вдивлялися в небо, аби "спіймати" мить сходу сонця.  

Ще один цікавий звичай стосувався народних забав. Юнаки та дівчата грали у вгадування: хлопці переодягалися у дівчат та затуляли обличчя хустками. Того, кого вгадали та розкрили, незабаром чекало весілля.

Дівчата цього дня ворожили на коханого. Вони збирали 12 різних рослин, покласти їх під подушку і, заплющивши очі, сказати: "Дванадцять трав з різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подивися". Суджений мав наснитися.

А ще дівчата "завивали берізку" – обирали на молодій березі три гілки, сплітали їх в імпровізовану косу, і загадували бажання, примовляючи: "В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!". Гілки зав’язували червоною стрічкою і оберемком трави. За три дні  дівчата верталися до берізки перевірити косу – якщо коса не зів'яла і не розпустилася – то бажання здійсниться. Далі березову косу розпускали.

Здавна казали – якщо на Петра зозуля кує, це до лиха, а як дощить, то гнитиме картопля. Якщо ясна погода, то рік буде хорошим, а як цього дня спека, то Різдво буде морозяним.  

Забобони та заборони на Петра і Павла

Цікаво, що на Петра і Павла з давніх-давен заборонялося їсти ягоди і фрукти, зібрані у нинішньому році. Вважалося, що ті, хто не послухаються цього правила, накличуть на себе біду та хвороби. Проте, якщо все ж довелося скуштувати цьогорічного врожаю, потрібно було піти до церкви та пригостити фруктами і ягодами жебраків, або ж віднести їх на могили померлих.

Ще одна сувора заборона – цього дня не можна одружуватися, бо нібито щасливого подружнього життя не буде.



Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIK.UA

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.

Loading...