неділя, 9 вересня, 2018, 14:19 блоги Суспільство
Будьмо відверті: кожен має те, чого хоче

Часто саме страх відповідальності стає на заваді реальним крокам.

Найбільший ризик – не досягнути того життя, яким хочеться жити, і вважати його ілюзією. Як часто ми нарікаємо на навколишній світ? Він такий непевний, загрозливий і, часто, не зрозумілий. Це не результат фобій, а практичного досвіду, адже з кожним із нас траплялися страшні речі. І, знаєте, якщо страшних речей із вами дотепер ще не траплялося – то це лише питання часу.

Ми живемо у реальному світі, в якому відбувається багато жахливих речей, і якась частина із них, більша чи менша, обов’язково нас торкнеться.

То як можна говорити про те, що кожен має те, чого хоче? Ми не можемо мати все, чого захочемо, хоча б тому, що рівень бажань постійно зростає. І це стосується не лише матеріальних речей. Якщо проаналізувати, що ми зараз маємо, то, зазвичай, це речі/люди/стосунки, про які ми колись мріяли, яких сильно бажали. Навіть якщо зараз ми їх не посідаємо, то, зазвичай, вони є доступними. Так, дитина хоче цукерку, але не може сама її отримати, підліток може сам отримати цукерку, але хоче телефон, дорослі мають нові телефони, але хочуть виспатись, поважні можуть спати скільки завгодно, але хочуть мати колишню мобільність та спритність… Тож, мати все, що захочеш, не можливо, але все, що ми зараз маємо – ми самі ж хотіли колись мати. Тому найбільшим даром є здатність досягати не сьогоднішні бажання, а те, чого ми будемо хотіти в майбутньому.

Попри те, що наше життя є результатом наших власних виборів, часто ми ним незадоволені. Чому так? Незадоволення береться не лише через затримку між бажанням і досягненням, але, більшою мірою, через зусилля і ресурси, які були необхідні для досягнення бажаного. Колись читав дослідження, що більшість мрій можна здійснити протягом двох тижнів. Знаєте чому ми їх не реалізовуємо? Ресурси для досягнення надто великі. Можна поїхати у відпустку, але потім треба «відпрацьовувати». Можна змінити авто, але треба продати старе і обирати нове із ризиками. Можна налагодити стосунки в сім’ї, але для цього треба працювати над собою і обрати бути щасливим, а не бути правим. Можна знайти сенс життя, але для цього треба духовно зростати і пізнати аскезу. Ми люди – вінець творіння, нам можна все… і мати ми можемо теж практично необмежений спектр благ, вибір за нами.

Звісно, вибір що робити і чого досягати (як і вибір не робити чогось) з необхідністю дарує нам відповідальність. Часто саме страх відповідальності стає на заваді реальним крокам. Це доволі дивно, адже відповідальність за бездіяльність не менша, ніж відповідальність за дії. Тож до роботи – з’ясуй чого насправді хочеш і рухайся у напрямку бажаного.

Існує два види перемог: абсолютна, коли ми досягаємо того, чого прагнемо, і відносна, коли ми зробили все (абсолютно все) для того, щоб досягнути бажаного. Відносна перемога не надто нас приваблює, бо не дає бажаного, але вона дуже рідкісна річ. Зазвичай, коли ми докладемо справді всіх зусиль – перемога буде за нами. Тож до роботи – адже кожен має те, чого хоче.