четвер, 6 вересня, 2018, 12:05 Світ
Пожежа у Національному музеї Бразилії: культурна катастрофа світового масштабу
Пожежа у Національному музеї Бразилії. Фото: EPA-EFE/MARCELO SAYAO

Двісті років роботи та мільйони безцінних екземплярів були знищені у трагедії, якій можна було запобігти.

У 1784 році бразильський хлопчик, шукаючи загублену корову, знайшов гігантський метеорит. Камінь, вагою 5260 кг, був настільки громіздким для транспортування, що пішло майже століття на те, щоб він потрапив до Національного музею в Ріо-де-Жанейро, де відтоді був гордістю експозицію. Колись переживши падіння, метеорит Бендегу, схоже, також витримав і пожежу, яка в неділю вночі охопила музей та знищила велику частину безцінних екземплярів, кількість яких сягала 20 млн.

Дивлячись на фотографії метеорита, який непорушно залишився стояти на своєму місці, попри руїни довкола, згадую остаточні рядки Озімандії:

«Навколо – пустка та руїни тінь,
Німі уламки статуї старої,
Та безконечна мертва далечінь».

Як і вірш Персі Біші Шеллі про наслідки чванливості, так і руїни музею можна розглядати як свідоцтво довготривалого нехтування. Спалений будинок був найбільшим природно-історичним музеєм у Латинській Америці, проте за всю свою 200-річну історію він ніколи повністю не був відремонтований. Довгий час він потерпав від інфраструктурних проблем, включаючи несправну протипожежну систему. Виявивши ці проблеми у 1990-х роках, співробітники музею почали планувати перенесення колекції в інше місце, проте без виділених на це коштів цим планам не судилося втілитися у життя.

За останні п’ять років музей зіткнувся з серйозними скороченнями та навіть не отримав у повному обсязі виділених коштів від Федерального університету Ріо-де-Жанейро. Нещодавно він змушений був вдатися до краудфандингу, щоб відремонтувати пошкоджений термітами стенд, на якому стоїть один з найбільших динозаврів. «Протягом багатьох років ми боролися з різними урядами, щоб отримати адекватні ресурси для збереження того, що зараз повністю зруйновано», – сказав Луїс Фернандо Діас Дуарте, заступник директора музею.

«Цю трагедію можна було передбачити, – додає Ана-Лусія Арауджо, історик Говардського університету, США, у Twitter. – Схожі ситуації можуть статися у будь-який інший час в інших музеях, бібліотеках та архівах Бразилії».

Втрати «для Бразилії незліченні, – написав президент країни Мішел Темер у Twitter. – Двісті років роботи, досліджень та знань були втрачені».

Марина Сільва, кандидат у президенти Бразилії, назвала пожежу «лоботомією у бразильській пам’яті».

Гербаріум музею, його головна бібліотека та деякі хребетні були розміщені в іншому приміщені, яке не постраждало від пожежі. Проте ці експонати, за повідомленнями, становлять лише 10% колекції музею. Для порівняння, решта 90% – це удвічі більше кількість екземплярів, ніж весь британський музей. Співробітники музею зробили усе можливе, щоб врятувати з палаючої будівлі частину колекції молюсків. Час покаже, що ще збереглося, проте деякі втрати вже відомі: наприклад, підлога під ентомологічною колекцією провалилася, і 5 млн метеликів та інших членистоногих, ймовірно, згоріли.

В археологічній колекції музею зберігалися фрески з Помпеїв та сотні єгипетських артефактів, у тому числі 2700-річний саркофаг. У ній знаходилися витвори мистецтва та кераміка корінних бразильських культур. Вона містила аудіозаписи мов корінних народів, деякі з яких більше не можливо відтворити; цілі діалекти були втрачені у вогні. Вона включала у себе близько 1800 південноамериканских артефактів, що належали до доколоніальних часів, включаючи урни, статуї, зброю та 3500-річну чилійську мумію.

Ще давнішою була величезна колекція скам’янілостей, починаючи від родичів крокодилів до одного з найстаріших представників сучасних скорпіонів. Вона зберігала деякі найстаріші людські останки в Америці: 11500-річний череп і таз жінки, яка була виявлена ​​у 1975 році та отримала прізвисько Луція. «Череп дуже тендітний, – розповів митець Мауріліо Олівейра виданню The New York Times. – Єдине, що могло врятувати його, то уламок дерева, який би впав та накрив його собою».

Хтось може подумати, що скам’янілість, будучи каменем, витримає вогонь. Проте, як стверджує Маріана Ді Джакомо, палеонтолог з Делаверського університету, США, у Twitter, пожежі можуть сягати таких температур, що здатні роздробити камінь. Також вогонь знищує етикетки, прикріплені до скам’янілостей, та дати, вказані на них, перетворюючи те, що є частиною наукового запису, у неінформативне каміння.

Спалена будівля зберігала скелети декількох динозаврів, у тому числі Maxakalisaurus та Santanaraptor. «Для мене, як для вченого, це удар у самісіньке серце, – сказав Джон Хатчинсон з Королівського ветеринарного коледжу, Великобританія. – Я завжди хотів дослідити ці зразки. Тепер, напевно, це неможливо».

Музей також містив безцінну колекцію птерозаврів. Бразилія була чимось на зразок раю для них. Відкриття таких вражаючих істот, як Тапежара, Tupandactylus та Tupuxuara, допомогло поглибити наші знання про цих тварин. «Ми, можливо, втратили десятки найкраще збережених птерозаврів у світі, – сказав палеонтолог Марк Віттон. – Насправді немає колекції, яка б зрівнялася до тої, що була у Бразилії... Ми можемо знайти їх у інших місцях світу, проте їх стан не до порівняння зі станом бразильських екземплярів».

Багато з цих, ймовірно, втрачених експонатів були голотипами – першими, найкращими та найважливішими зразками свого виду. Кожен експонат є незамінним, проте голотипи особливо. Їх втрата – це як втрата найкращого представника цілого виду. Деякі з цих екземплярів були змальовані та описані в науковій літературі, проте ця інформація часто є незрозумілою, тому вчені часто повертаються до голотипів, щоб вивчити їх особисто.

«Теоретично, я звикла до втрати та неповноти наукових знань. Проте ця прогалина є штучною. Вона є результатом поганої інфраструктури, про яку давно було відомо», – затвітила Габі Собрал, бразильський палеонтолог, який зараз працює у Державному музеї природознавства у Штутгарті, Німеччина.

Чиновники все ще шукають причини того, що спричинило пожежу, проте це аж ніяк не вплине на життя людей, які постраждали внаслідок пожежі. «Я все думаю про мого друга, який нещодавно посів посаду професора малакології», – написала Собрал. – Як він проводитиме свої дослідження? Який матеріал покаже новим студентам? Як відновити заклад такого масштабу з нуля?».

Посадові особи почали вести розмови про реконструкцію музею, а студенти попросили людей надіслати їм фотографії колекцій, сподіваючись відновити бодай якусь інформацію. Проте ці заходи мало що змінять.

«Це не єдиний музей, не єдина домівка безцінної історії та спадщини, яка була втрачена через недалекоглядність та халатність», – написала палеонтолог Ліза Баклі з Peace Region Palaeontology Research Centre. Всього два роки тому Природничий музей у Нью-Делі, Індія, у пожежі втратив велику частину своєї колекції. Його протипожежна система не спрацювала. У 2010 році полум’я охопило Інститут Бутантан у Сан-Паулу, Бразилія, знищивши безцінну колекцію отруйних змій, павуків та скорпіонів, які використовувались для медичних досліджень. Там протипожежної системи взагалі не існувало.

Ед Йонг,
The Atlantic

Переклад з англійської Оксани Вергелес, для ІА ZIK