четвер, 7 грудня, 2017, 17:52
Що з НАБУ: штурм, облога чи боротьба з політизацією?

Боротьба щодо формального контролю за керівництвом НАБУ вкотре загострилася, коли у Раді зареєстрували законопроект про спрощену процедуру звільнення голови бюро.

Боротьба щодо формального контролю за керівництвом НАБУ вкотре загострилася, коли у Раді зареєстрували законопроект про спрощену процедуру звільнення голови бюро.

Пропозиція, яка надійшла від керівників двох провладних фракцій, сколихнула інформаційне поле й навіть змусила директора НАБУ Артема Ситника заявити під час візиту до США, що він, можливо, перебуває на своїй посаді останні дні.

Все це не залишилося непоміченим на Заході, де одразу ж стали на захист антикорупційного бюро, а у МВФ і Світовому банку натякнули на можливі проблеми з фінансовою підтримкою для Києва.

Така реакція змусила ініціаторів законопроекту виправдовуватися. Вони пояснили: не мали на меті одразу ж когось звільняти, а лише розпочати дискусію щодо контролю за роботою всіх антикорупційних органів.

Утім, паралельно з цим Рада вирішила звільнити голову парламентського комітету з протидії корупції Єгора Соболєва, що теоретично дає владі можливість все одно замінити керівника НАБУ, але через більш складну і довгу процедуру.

Ініціатива

Законопроект, під яким стоять підписи голів фракцій БПП та "Народний фронт" Артура Герасимова та Максима Бурбака, пропонує звільняти директора НАБУ простою більшістю Ради у 226 голосів.

Зараз це можливо лише за результатами перевірки трьох незалежних аудиторів. Їх призначають по одному парламент, уряд та президент.

У НАБУ та на Заході таке спрощення сприйняли як бажання влади обмежити незалежність бюро.

Провладні ж фракції відповіли, що зараз дії НАБУ взагалі не можна контролювати, навіть якщо вони незаконні. Адже з трьох аудиторів, які мають це робити, призначено лише одного - від уряду.

"Не існує ані критеріїв, ані процедури аудиту. Це значить, що навіть якщо він коли-небудь відбудеться, ніхто не буде гарантувати, що результати такого аудиту будуть визнані як юридично належні для керівництва антикорупційних органів", - заявив журналістам представник БПП Іван Вінник.

Тим не менше, голова фракції БПП пояснив: поспішати й одразу ухвалювати закон коаліція не планує, а хоче лише започаткувати дискусію щодо проблеми керівників всіх антикорупційних органів.

"Надважливі законопроекти не будуть прийматися Верховною Радою без широкого обговорення з громадськістю, експертами і народними депутатами", - зауважив Артур Герасимов.

"Не йдеться про жодні прізвища чи назви, але верховенство права має бути збережене", - додав він.

"Атака" на НАБУ

Політолог Вадим Карасьов вважає, що такі ініціативи провладних фракцій були "розвідкою боєм".

"Це спроба зробити НАБУ підконтрольним й покінчити з самостійністю антикорупційних органів на користь Генпрокуратури і традиційних правоохоронних органів", - вважає експерт.

"По-друге - це тестування на те, наскільки можна дистанціюватися від наших західних партнерів, у яких є багато вимог до української влади, зокрема щодо боротьби з корупцією", - додає Вадим Карасьов.

На його думку, особливо важливо це для влади з наближенням президентських виборів.

"З точки зору Заходу нинішня українська влада є перехідною, і її завдання - виростити нові еліти та зробити незворотною інтеграцію України у західний спосіб життя, де боротьба з корупцією займає одне з чільних місць", - пояснює політолог.

За його словами, чинна влада з таким перебігом подій не погоджується й намагається протидіяти.

"Завдяки західним партнерам вдалося відбити цю атаку, битва закінчилася на користь НАБУ. Але гра не скінчилася", - вважає Вадим Карасьов.

"Політизація" бюро

Водночас інший політичний експерт Олександр Палій вважає, що ініціатива БПП та "Народного фронту" є відповіддю на надмірну заполітизованість бюро.

"Це реакція на політизацію НАБУ, адже воно почало відігравати політичну роль: одні справи розслідує, інші не розслідує", - зауважує політолог.

На його думку, держава все ж повинна мати якісь механізми впливу на керівництво антикорупційних органів і зокрема НАБУ, "інакше вони стають контрольовані деякими депутатами, наприклад, так званими єврооптимістами".

Експерт також вважає, що Захід поки що не до кінця розуміє всю ситуацію навколо НАБУ, але згодом все ж з'ясує всі обставини.

"Думаю, західні партнери, які впливали на формування НАБУ, сприятимуть усуненню його зайвої політизації - щоб буро було незалежним і могло ефективно діяти по всіх справах", - сподівається Олександр Палій.

Зняти Соболєва

Водночас Верховна Рада вирішили замінити голову парламентського комітету з протидії корупції Єгора Соболєва. Його звинувачують у тому, що він заблокував призначення аудитора від парламенту.

"Створення системи аудиторів дасть можливість контролювати законність ведення діяльності НАБУ, оскільки у прокуратури та інших органів можливості немає. Єгор Соболєв протягом року блокував це питання", - заявила заступник голови фракції БПП Ірина Луценко.

У березні парламент дійсно не зміг призначити свого аудитора для НАБУ. Спікер Андрій Парубій тоді звинуватив Єгора Соболєва у маніпуляціях.

Зрештою у четвер парламент таки проголосував за відкликання Єгора Соболєва з керівництва комітету.

Більшість з 256 голосів за таке рішення дали фракції БПП, "Народного фронту", "Опозиційного блоку", "Радикальної партії" та груп "Відродження" і "Воля народу".

Сам Єгор Соболєв пояснив таке рішення влади власною ефективною роботою та принциповою позицією: "Важливо зняти мене, щоб поставити у стійло антикорупційне бюро і антикорупційну прокуратуру".

Олександр Палій вважає, що таким рішенням щодо керівника антикорупційного комітету парламент реально уможливив проведення аудиту роботи НАБУ.

"Це законний інструмент. Без аудиторів НАБУ є неповноцінним органом. Без цього він безконтрольний - перекупить якийсь олігарх чи невідомо хто голову і що тоді?" - запитує експерт.

А Вадим Карасьов каже, що таким чином влада продовжує "атаку на НАБУ іншими методами - не штурмом, а довготривалою облогою".

ВВС Україна


реклама
більше новин
реклама
2017-12-12 14:12:50