середа, 6 грудня, 2017, 19:21
Історія, варта поїздки до Чернівців

Читацька рецензія на книжку "Історія, варта цілого яблуневого саду" Максима Дупешка.

Максим Дупешко
BBC

Читацька рецензія на книжку "Історія, варта цілого яблуневого саду" Максима Дупешка.

"Історія, варта цілого яблуневого саду" написана простим і довірливим тоном людини, яка ділиться пережитим.

Таких оповідачів у книжці троє: сам автор, його співрозмовник Павло Бачинський, чия історія якраз вартує безлічі яблук, та Марія Бачинська, матір головного героя.

В їхніх розповідях ми курсуємо між тридцятими, сороковими, дев'яностими роками і сьогоденням. Ця мандрівка у часі доволі захоплива, і книжка читається легко, за один вечір.

У центрі - любовна історія Павла Бачинського із польсько-українсько-німецької родини та єврейської дівчини Дори Капман.

Сюжет розвивається на тлі подій Другої світової війни. Розгалужується на менші розповіді про життя родичів Бачинського та інших мешканців Чернівців.

Незважаючи на напружені історичні події, головні герої майже не проявляють героїзму.

Здебільшого, вони є цивільними, "маленькими" людьми, які мусять давати собі раду з різними владами - австрійською, румунською, радянською, нацистською, знову радянською.

Вони рятують своїх рідних і близьких, намагаються зберегти свій комфорт і життя. Пристосовуються до обставин, а не йдуть на ризик, щоб їм протистояти.

Наприклад, Павла Бачинського відкуповують від армії. Після смерті його батька чекаєш від головного героя якихось кардинальних дій, але він нічого особливого не робить. І Дору розшукує якось мляво.

Напевно, його роль у цій історії більш споглядальна. Автор пише про нього: "Він належить до того рідкісного типу людей, які можуть продукувати власні думки, ідеї, робити самостійні висновки, а не споживати інформаційну яєчню, гарно засмажену в теле- чи радіоприймачах". Найбільша еволюція пана Павла проходить від "я чернівчанин" до "я українець".

Жіночі персонажі ще пасивніші і пласкіші, ніж чоловічі. Їхня роль зводиться до того, щоб любити чоловіків. Більш-менш цікавою персонажкою є хіба чернівецька пліткарка Тодоріка Купрійчук, яка знає про все, що відбувається у місті та світі.

Навіть Марія Бачинська, яка веде щоденник, мало розповідає у ньому про себе, а більше про свого сина й чоловіка. Хоча, дуже яскравою деталлю її щоденника є Бог, який сидить на даху чернівецького вокзалу.

І про Дору, кохану головного героя, котра нібито в центрі всієї цієї яблучної історії, ми не дізнаємося майже нічого. У книжці лише кілька її реплік.

У Дори приємна зовнішність і вдача, вона хоче вийти заміж і помандрувати на Лазурний берег - оце й все. Нічого - про її переживання, погляди на світ.

Можливо, авторові роману більше йшлося про те, щоб описати життя міста загалом, зобразити дух доби (що йому добре вдалося), а не показати глибину характерів, драматичні вчинки його героїв та героїнь.

Все ж, загалом персонажі роману викликають симпатію. Бо цим і цікава книжка, що показує звичайних людей під час війни - мирних, боязких, таких, можливо, якими були наші родичі.

Також з роману дізнаємося, як у Чернівцях співіснували українці, румуни, німці, поляки, євреї і як виглядали міжнаціональні сім'ї.

Цікаво, що представники кожної з національностей є як хорошими, так і поганими. Німецький офіцер Ріхард "посилає" Гітлера і йде в УПА. А в кінці роману з'являється зять-росіянин з хорошими музичними смаками, здається, щоб частково компенсувати негатив від дикунів-червоноармійців.

Зображене у романі життя Чернівців від тридцятих і до двотисячних років є своєрідною моделлю української та загалом європейської історії.

У книжці показано, як війна сколихнула затишок, змінила долі багатьох людей та міста, які їх оточують. А з того, що пише автор з 2015-ого року до своєї персонажки пані Марії, зрозуміло, що ця сама війна досі триває.

"Історію, варту цілого яблуневого саду" можна купувати як сувенір із поїздки в Чернівці. Чи їхати туди, прочитавши її, - настільки привабливо й атмосферно в романі змальовано життя міста у тридцятих роках.

Прочитавши книжку, хочеться побачити старі площі, будинки в стилі класицизму та конструктивізму, берег Прута, парк на горі у передмісті. Уявити, як виглядала торгівля у колишніх крамницях дрібниць для панянок та як вулицями Чернівців їздили трамваї.

ВВС Україна


реклама
більше новин
реклама
2017-12-12 13:55:43