четвер, 12 жовтня, 2017, 18:29
Хто тут "агент Путіна"? - як в ПАРЄ обговорювали закон про освіту

У четвер Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про "перешкоди навчання рідною мовою національних меншин" в Україні. Україна ж вимагає від сусідів дзеркальних норм навчання для української нацменшини.

ПАРЄ
Getty Images
У ПАРЄ розкритикували Верховну Раду за те, що вона не порадилася з Венеціанською комісією щодо закону про освіту

У четвер Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про "перешкоди навчання рідною мовою національних меншин", які, на думку авторів, створює новий український закон про освіту. Україна ж вимагає від сусідів дзеркальних норм навчання для української нацменшини.

Документ критикує норму, за якою з 2020 року учні шкіл національних меншин в Україні навчатимуться тільки українською, а мова нацменшин стане окремою дисципліною (зараз ситуація протилежна - навчання ведеться мовами меншин, а українську мову вивчають окремо).

Водночас, законом передбачено, що навчання рідною мовою нцменшин можливе у дитячому садку та у початковій школі (1-4 класи). У старших класах учні змушені будуть перейти на українську мову. Мову меншини можна буде викладати як окремий предмет. Також мовою меншини можуть викладати національну історію та літературу.

Закон передбачив перехідний період - початок викладання предметів українською мовою у середній школі має відбутись не пізніше 2020 року.

Українська делегація голосувала проти резолюції. Так само проти проголосував лише один депутат - із Британії, - тоді як решта делегацій документ або підтримали, або ж утрималися.

І хоча рішення ПАРЄ має лише рекомендаційний характер, дебати щодо нього вийшли гарячими.

Без консультацій

"Бажання України підтримувати свою національну мову зрозуміле, адже цього не робилося попередні 20 років, але це дуже складний процес, щоби його робити за три роки. Тому і тривога національних меншин зрозуміла", - заявив один із авторів резолюції, естонець Андерс Херкель.

Він назвав український закон "суперечливим" і висловив здивування, чому Верховна Рада не проконсультувалася з Венеціанською комісією перед його ухваленням.

Напередодні президент України Петро Порошенко, який виступав на засіданні ПАРЄ, заявив, що Київ обов'язково врахує всі висновки комісії. Самі рекомендації очікуються до кінця року.

Те, що з Венеціанською комісією не порадилися, спричинило чи не найбільше критики з боку опонентів України у цьому питанні, найактивнішими з яких були сусідні Румунія, Угорщина та Молдова.

Зокрема, Влад Батринча з проросійської Партії соціалістів Молдови назвав внесення закону на розгляд комісії після його ухвалення "лукавством".

"Україна відмовляє в ідентичності 250 тис. представників молдовського народу, які проживають на її території", - заявив молдовський політик.

"В Україні відбувається асиміляція, дикий печерний націоналізм", - додав він і закликав скасувати новий закон.

А румун Віорел Бадя звинуватив Верховну Раду у тому, що вона не консультувалася і з нацменшинами. Українська делегація це кілька разів заперечувала.

"Багато років тому румунський президент зустрічався з українським, я був на тій зустрічі. І український президент тоді не говорив українською!" - наголосив румунський депутат.

Утім, не зовсім зрозуміло, чи був це аргумент на користь того, що українську мову в Україні треба вивчати менше, чи навпаки.

"Агенти Путіна"

Водночас критики України акцентували - вони підтримують її територіальну цілісність.

"Чомусь ми стали ворогами та агентами Путіна", - дивувався інший румунський представник Тітус Корцелян.

"Це не для того, щоби створити якісь переваги для Росії, а щоби забезпечити демократію в Україні", - пояснював румун.

А його співвітчизник Аттіла Короді додав, що сусідні країни - "це ваш міст до Європи, не заміновуйте ці мости".

Чи не найемоційнишою стала дискусія між представником України Костянтином Усовим та угорцем Золтом Неметом.

"Для України цей закон - про освіту. Для інших, чиї крики можна почути, схоже, що він - про щось інше", - заявив пан Усов.

Він порівняв чинну критику закону з "закидами Росії" про захист етнічних росіян в Криму і на Донбасі, які передували анексії та конфлікту.

"Треба розуміти, що за цей закон та інші, які наближають Україну до європейських традицій, ми заплатили понад 10 тис. життів українців", - відзначив український депутат.

"Якщо ви маєте проблеми з Росією, чому ви погіршуєте стосунки з країнами, які вас підтримують? Чому ви створюєте нестабільність на заході своєї країни? Хто тут насправді представляє інтереси Кремля?" - звернувся до Костянтина Усова голова угорської делегації Золт Немет.

Політичне рішення?

Золт Немет
Getty Images
Угорець Золт Немет: "Якщо ви маєте проблеми з Росією, чому ви погіршуєте стосунки з країнами, які вас підтримують?"

Зрештою, ПАРЄ ухвалила резолюцію та внесла до неї ряд критичних поправок.

До речі, Костянтин Усов написав у Facebook, що кілька таких поправок стали можливими через те, що один із членів української делегації просто не прийшов на засідання комітету ПАРЄ з культури, який їх розглядав.

Резолюція, зокрема, стверджує, що український закон, "схоже, не дотримується балансу між офіційною мовою та мовами нацменшин, а також "суттєво звужує права раніше визнаних національних меншин щодо їхньої власної мови в освіти".

У той же час, документ закликає сусідні країни ухвалити такі само норми щодо освіти для українських меншин, які вони вимагають від України.

Голова української делегації Володимир Ар'єв вже після голосування зазначив, що у своїй резолюції ПАРЄ більше керувалася політикою, ніж фахово переймалася правами меншин.

"Але трагедії з цієї резолюції робити не треба", - резюмував він. І додав, що головна вимога документу - врахувати висновки Венеціанської комісії.

ВВС Україна


реклама
більше новин
реклама
2017-10-21 00:57:57