Проблеми Польщі і України з «Євро-2012» не є унікальними, – експерт

Про це колишній президент Польського футбольного Союзу Міхал Лісткевич сказав у розгорнутому інтерв’ю провідному польському виданню Przegląd Sportowy, яке переклав сайт 2012ua.net.

– Ну що ж, стартувала кваліфікація Євро-2012, а до самого турніру залишилося неповних два роки. Це багато часу чи мало?

– Часу ніколи не буває багато і завжди можна щось прискорити. Але всі роботи йдуть згідно з графіком.

– Хіба? А як же рапорт Верховної контрольної палати, який вона представила кілька тижнів тому і в якому було розкритиковано підготовку до турніру?

– Це політичні сигнали, а ми від політики тримаємося якомога далі. Набагато важлівишим є те, що говорить УЄФА, а також те, що можна побачити хоча б на стадіонах. Я часто їжджу трамваєм по околицях Національного стадіону, і бачу що там все добре. Повертаючись до УЄФА, я прошу звернути вашу увагу на те, що нещодавно була нескінченна істерія, червоні, помаранчеві попередження. Наразі ж все проходить в тиші та спокої, хоча на нас чекає багато робіт у юридичному аспекті, питаннях безпеки.

– Чи не буде застережень з боку УЄФА знову?

– Час жовтих карток вже минув. Питання про позбавлення Польщі або України права на організацію Євро-2012 не стоїть. На даний момент мова йде лише про те, яким буде цей турнір. Процеси, які мали місце перед Євро в Австрії та Швейцарії, зараз відбуваються і у нас. Тобто ми знаходимося на тому ж етапі підготовки, що й вони тоді.

– Попередні застереження були серйозними, чи це були даремні хвилювання?

– Якщо вести мову про Україну, то вони були серйозними. Але після зміни влади у країні справи пішли у необхідному напрямку і там все в порядку.

– Якщо все так добре, то звідки стільки скептиків і голосів про те, що це буде подією втрачених можливостей?

– Можливо комусь здавалося, що завдяки чемпіонату та з огляду на дороги, аеропорти та готелі ми станемо другою Німеччиною. Так не буде, але попри те нам немає чого соромитися. Нарікання, ймовірно, також будуть, оскільки ми є нацією, що любить картати себе. Зрештою, це стосується не тільки нас. Скільки було негативних прогнозів перед чемпіонатом в ПАР. Саме за два роки до початку турніру. Але на місці можна було побачити, що це було перебільшенням. А те, що журналісти мали писати якісь сенсаційні матеріали про те, що у когось радіо викрали з автомобілю або гаманець з готелю... Це трапляється в кожній країні. В ПАР можна було нормально ходити вулицями та насолоджуватися атмосферою чемпіонату. У Польщі буде так само.

– Дехто побоюється, що інтерес до Євро-2012 в Польщі триватиме лише до третього поєдинку поляків. Потім він згасне.

– Спортивні результати, звичайно, вплинуть на те, як ми оцінюватимемо турнір. Але щоб не сталося, у нас залишаться стадіони, тренувальні центри. Все це ми не отримали б впродовж десяти років. Це вигідно відрізняє нас від австрійців та швейцарців, де все було готово.

– Чи не пустуватимуть стадіони?

– Через якийсь час, можливо, два, три роки, люди приходитимуть на нові об’єкти з інтересом, аби побачити, як вони виглядають. Як після будівництва Національної опери. Глядацька зала була б повною, навіть якщо б там грав оркестр пожежників. Бо всі хотіли сидіти в зручних кріслах, відчути акустику, побувати в буфеті і т.д. Але потім потрібне видовище високого класу, а це вже проблема власників клубів та збірної. Через це зараз в Португалії панує ейфорія після виходу до Ліги Чемпіонів «Браги».

– Якщо спрогнозувати результат футболістів на Євро-2012 на підставі останніх матчів, чи маємо ми турбуватися, що вони повторять долю баскетболістів?

– Я розумію, що вболівальники починають нервувати, оскільки сподівання є великими. А інакше й бути не може, оскільки ми є господарями. Я не скажу, що мені тривожно, бо я пережив вже чимало поразок збірної. Але якщо при будівництві доріг, стадіонів чи готелів можна щось планувати, то при підготовці збірної навряд чи. Це живий організм і важко передбачити хто в якій формі перебуватиме і чи не отримає травми. Тому роль наставника є такою важливою, і я впевнений у Францішекові Смуді, і радий тому, що Гжегож Лято також.

– Але надія може принести велике розчарування.

– Так, бо як я вже казав – ми є господарями. Але ми не належимо до сильних команд і з плином часу видно, що вихід на чемпіонат Європи та світу був успіхом. В 2012-му році все має бути інакше і ми повинні подолати черговий бар’єр, тобто вийти з групи. Тим більше, що ми матимемо перевагу власних вболівальників. Але це все вже залежить від Францішека Смуди та футболістів, аби публіка не була єдиним гравцем європейського рівня.