У центрі Львова стоїть ще старий австрійський блискавкозахист, який, фактично, знищений

За словами експерта, за останні 20 років у світі активність блискавок зросла в сто разів, а через це зростає і ймовірність попадання блискавок у будинки.

Пришляк також розповідає, що минулого року траплялися випадки травмування дітей блискавками, тому була навіть вказівка Міністерства освіти і науки України перевірити справність блискавкозахисту шкіл, адже, зокрема, у багатьох сільських школах він відсутній як такий. Це доручення також стосувалося і вищих навчальних закладів.

Експерт також повідомив, що блискавкозахист насправді поділяється на два: зовнішній, який захищає від прямого ураження блискавки, та внутрішній, який захищає від наведених напруг. Зокрема, сьогодні удар блискавки спричинив перебої у роботі деякої чутливої техніки, наприклад комп’ютерів. Електромагнітне поле, що створюється блискавкою, виводить з ладу чутливу техніку на відстані 500 метрів від центру удару блискавки.

За словами Пришляка, є спеціальне обладнання, яке захищає від наведених струмів і встановлюється воно відповідно до заземлення, яке також має бути правильно виконаним. А в старих австрійських будинках, каже експерт, часто воно взагалі не передбачене.

«Усі питання блискавкозахисту контролює МНС, де створений спеціальний підрозділ, який видає приписи з влаштування блискавкозахисту, видає ліцензії фірмам тощо», – каже експерт і додає, що встановлювати блискавкозахист можуть тільки ті фірми, які отримали відповідні ліцензії. «Приписи часто пишуться, але як вони виконуються?», – сказав Пришляк.

Він додав, що дуже часто блискавкозахист помилково називають грозозахистом, хоча це неправильно, адже гроза – це те, що гудить, а влучає саме блискавка.

Довідка ЗІКу.

ЗІК розслідує тему блискавкозахисту міста Львова. Станом на сьогодні, ми очікуємо відповіді на офіційні запити від Львівської ОДА та Держгірпромнагляду у

Львівській області.