У Бродівському районі археологи досліджують вхід до язичницького святилища давніх слов’ян 7-9 ст.

Найбільшим відкриттям цьогорічних розкопок у Пліснеську, що поблизу с. Підгірці Бродівського району району Львівської області, начальник археологічної експедиції, директор Інституту археології ЛНУ ім. Франка Михайло Филипчук назвав виявлену ще минулоріч лінію духовного захисту давніх слов’ян, яку датовано 7-9 ст. Про це сьогодні, 22 липня, повідомив кореспондент ЗІКу.

Ця лінія була встановлена на вході до святилища, де жили і здійснювали жертвоприношення пліснеські жерці.  Крім символічного каміння, вона викладена ще й черепами принесених людських жертв. Цим же часом датовані й інші знахідки археологів – скляні та бронзові браслети, наконечники і сулиці стріл тощо.

На розкопках зараз працює близько 50 студентів Тернопільського педуніверситету ім. Володимира Гнатюка, що входять до археологічного гурту «Агустіс» та їхні керівники практики – тернопільські археологи Олександр Петровський та Олег Гаврилюк.

Як повідомив керівник розкопок Михайло Филипук, у серпні на розкопі поганського святилища відбудеться міжнародний науковий семінар, адже, раніше з таким явищем не доводилося стикатися ані у східних, ані в західних слов’ян. Тому зрозуміла увага до відкриття не лише з боку Інституту археології НАН України, а й зарубіжних археологів.

«Місце, де відкрито язичницьке святилище, має назву Олениного парку, бо згодом, у 12 столітті на його місці був зведений перший християнський храм у Підгірцях княжною Оленою про це свідчить напис на плиті, що знаходиться у сучасному Підгорецькому монастирі. До розкопок фундаменту цієї церкви археологи мають намір приступити через тиждень. Крім поганського святилища, археологи також працюють на оборонному валу Пліснеського городища. Цьогорічні розкопки проводяться комплексно, згідно з Програмою вивчення походження української мови, етносу і держави – їм передувала робота зі збору легенд і преказів серед старожилів Підгорець та довколишніх сіл», –  розповів Михайло Филипчук


 

Роздрукувати

Коментарі

Додати коментар

    • 114:24 31.10.11
    • перед тим як робити котрісь критичні висновки стосовно напрацювань фахівців, слід бути дещо ознайомленим із даними проблемами. Скажімо, інтерпретація археологічних джерел може бути поставлена під сумнів, однак саме джерело вважати недостовірним тому що мені так хочеться чи не хочеться не науково. З іншого боку, коли є прозорий механізм пояснення від компілятивної до експлікативної археологічної побудови - то не зрозумілим лишається питання - у чому і хто саме не згоден? Але насамкінець, перед тим як робити усялякі висновки різного роду (версії, гіпотези, реінтерпретації робіт археологів) стосовно такої нерозробленої тематики, слід було хоча б побувати на цих розкопках, і знати хто і що копає, якими саме методами і т.д. А запропонований вами підхід, шановні колеги, не сприяє ані вирішенню, ані публічному обговоренню цих, вкрай важливих питань сучасної словянської археології
    • Святослав22:02 23.07.10
    • Звідки такі висновки? Часом не попи розкопками займаються чи студенти якоїсь церковної бурси...
      От як у церквах трупів натикано, то не говорять, що то людські жертвопринесення, а тут на тобі, наші предки дикуни та бузувіри... агій... головами думайте, шановні панове "археологи"...
    • Неадекватний погляд ЗМІ17:57 23.07.10
    • "черепами принесених людських жертв" - хто ж це так цікаво розтлумачив, що це саме жертви? ))
      Такі жертовні черепа існують тільки в християнських церквах.

Новини Кіно

Завантаження...

Робота

Завантаження ...

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: