Понеділок
19 липня 2010
19:10
Золота акція мерських виборів

Нелегка боротьба старожилів
Отримати бажану посаду у першу чергу намагатиметься діючий мер Андрій Садовий, якому перенесення термінів виборів зіграло на руку. Але оновлений закон приніс лідеру «Самопомочі» і неприємні сюрпризи. У першу чергу обов’язкову прив’язку до політичних партій.
Пов’язувати свої надії з популярною колись партією «Наша Україна», яка п’ять років тому зусиллями Петра Олійника рекомендувала Андрія Садового на посаду, діючому меру було би безглуздо. Адже партія Ющенка катастрофічно втратила електорат. Проте Садовому, вочевидь, таки доведеться піти на поклон у один із партійних офісів. А це означає взяти на себе чергові зобов’язання перед партійними функціонерами.
За роки мерства Андрій Садовий робив значну ставку на побудову свого особистісного іміджу. Гарна картинка на телебаченні допомагала виліплювати імідж Садового-господарника і допомогла втриматись від суттєвого падіння рейтингу. Попри деякі покращення, обіцяне лідером «Самопомочі» оновлення міської комуналки львів’яни мабуть побачать уже у наступній каденції.
Головним плюсом Садового є стабільний рейтинг серед електорату, втрачати який Андрій Іванович не збирається. І тут йому доведеться поборотися зі своїми головними конкурентами – Петром Писарчуком і Василем Куйбідою.
Петро Писарчук вдало для себе довгими роками стабільно тримався Партії регіонів, приналежність до якої на Львівщині донедавна вважалася головним «гріхом» цього політика. Проте минув час, і на фоні чисельних корупційних скандалів, якими встигла заплямити себе «помаранчева» влада Львівщини, партія біло-синіх тепер матиме реальну змогу отримати на Львівщині повноту влади, у тому числі й фракцію у міській раді Львова. Тепер головне для «регіоналів» – оминути помилок опонентів і не набути скандальної аури.
До честі Писарчука і його стабільний імідж господарника і благодійника. Щодо останнього Писарчуку мабуть немає рівних – лише за одне втілення ідеї «Вікно життя» народний депутат заслуговує на щиру людську повагу.
Кінцевий результат Писарчука у значній мірі залежатиме й від того, чи вирішить балотуватися у мери Василь Куйбіда. Наразі екс-міністр зважує свої шанси, і плюсом йому, як і завжди, служитиме підтримка інтелігенції Львова. Про силу впливу цієї групи свідчить те, що на минулих виборах Садовий до останнього моменту не був упевнений у своїй перемозі над Куйбідою.
Окрім того, у пам’яті львів’ян Куйбіда залишається непоганим господарником. Можна припустити, що будучи зараз на місці Садового, Василь Куйбіда безпроблемно б і далі будував стадіон до Євро-2012. На користь Куйбіди говорить і те, що під час його правління не було гучних корупційних справ.
Чи не найкращим варіантом для громади Львова стала б домовленість між Куйбідою і Писарчуком. Хоча такий варіант є малоймовірним, однак має право на існування. Реалізація цього плану є можливою у випадку, коли хтось із політиків поступиться власними амбіціями, підтримавши натомість іншого. Швидше всього електорат Куйбіди ніколи б не проголосував би на користь Садового, а створення об’єднання, яке б сконцентрувало зусилля на недоліках роботи діючої влади, могло б звести нанівець мерські амбіції Андрія Івановича.
Залишається відкритим питання, чи у цю боротьбу захоче втягнутися лідер «Свободи» Олег Тягнибок. Мабуть такий крок міг би спричинити проблеми як Писарчуку, так і діючому меру. А тому боротьба між ними могла б розгорнутися не на жарт. На стороні Тягнибока – радикалізм, підтримка різних вікових категорій виборців, імідж політика нового покоління і популізм, незгірший аніж у команди Садового.
Молодь наступає
Ці вибори стануть доброю нагодою засвітитися поколінню нових кандидатів на мера. А їх на диво, наразі не так то і багато. До цього часу заявку на мерське крісло встигли зробити Володимир Гірняк та Богдан Кук. Для них показовим прикладом може стати досвід Сергія Тігіпка, який за короткий час президентської кампанії створив потужний політичний імідж, конкурувати з яким зможе не кожен.
Вирішальну роль у боротьбі за місце у рейтингу цих кандидатів у мери може зіграти підтримка виборців, політичний досвід, особиста харизма політиків та рівень розкрученості у ЗМІ. Адже за плечами у Садового – потужний і добре керований медіаресурс, а у Писарчука і Куйбіди – великий політичний досвід і неабияка політична харизма. Виграватиме той, хто зможе найкраще відповісти на запити виборця.
Справжньою несподіванкою для молодих політиків стало те, що громадські організації перестали відігравати абсолютну роль у наступних виборах. Під ударом опинилася близнюк «Самопомочі» – «Спільнота», на яку покладав свої сподівання Гірняк. Тепер Гірняк і члени його спільноти змушені будуть шукати підтримку у політичних сил, стосунки з якими не є безхмарними. Адже Українська народна партія свого часу спробувала виключити Володимира Гірняка зі своїх лав. Також є очевидним, що Гірняк, як і більшість міських депутатів, не бажає радикально бити горщики з міською владою та мером Андрієм Садовим, а тому обмежується достатньо поміркованою критикою дій влади. Можливо, причиною цьому стали саме партійні проблеми Володимира Гірняка.
Іншим варіантом у змаганні за мерське крісло міг би стати кандидат, якого не пов’язують стосунки з теперішньою владою Львова. Депутату Львівської облради Богдану Куку іти на якісь компроміси з міськрадою не потрібно. Адже у нього за плечами досвід виборів у облраду.
Цей фактор може дозволити політику залишатися поза кулуарними іграми і домовленостями, які давно стали характерними для львівського політикуму. Не виключено, що на виборах мера Львова Кук діятиме аналогічно, як діяв під час виборів у облраду, коли депутат здобув чималу підтримку виборців у кількох найбільших районах Львівщини. Під час свого депутатства Кук зумів втримати рівень довіри виборців, тричі за каденцію здобувши звання кращого депутата.
Здобутий раніше досвід тепер можна з успіхом застосувати і на мерських виборах. Частково про намагання використати цей потенціал свідчить і громадська організація «Великий Львів», головна мета якої – пропагувати ідею спорудження у місті нових кварталів та міст-сателітів із доступним житлом.
Окрім того, в політичних колах за Куком закріпився імідж людини слова, який заради виконання зобов’язань готовий піти і до столиці. Депутату вдалося втілити у життя кілька непростих проектів, зокрема, передачу відомчих гуртожитків і вирішення проблем малого прикордонного руху.
На руку депутату може зіграти і достатній рівень незалежності у партійних і фінансових питаннях. Маловідомим є факт, що Богдана Кука активно підтримує його брат Михайло Кук, який є співвласником супермаркетів «ВАМ» і водночас одним із найвпливовіших бізнесменів Львівщини.
Сьогодні очевидним є те, що діючий мер залишив широке поле для маневрів нових і старих кандидатів. Враховуючи те, що чуда з покращенням умов проживання для більшості львівських сімей за каденції Садового не сталося, значна частина невдоволеного мером електорату могла би цілком віддати перевагу іншому кандидату. У будь-який момент позиція лідера може серйозно похитнутися, і виграє той, хто зможе протиставити Садовому образ справжнього знавця комунальних справ, чесного господарника та патріота свого міста.
Коментарі
Додати коментар
ТОП-НОВИНИ
- Львів транспортний: перевізник «Фіакр Львів» знову чудить?
- Жахливе вбивство на Львівщині: чоловік убив маму 11 дітей
- Від сьогодні Львівщину накриє друга хвиля морозів

- На хабарі спіймали голову сільради Старосамбірського району Львівщини
- Обгорілий хлопчик з Львівщини вже у Бостонській клініці

ТОП-КОМЕНТАРІ
- Львів транспортний: перевізник «Фіакр Львів» знову чудить?
- Стадіон у Львові офіційно назвали «Арена Львів»
- Завтра у Львові – спільні збори «Батьківщини», «Свободи» і «Фронту змін»
- На хабарі спіймали голову сільради Старосамбірського району Львівщини
- Львівські політики радили, як розпізнати «тушку» на виборах-2012




Віще слово лежебоки
У мене немає жодних вагань щодо продовження роботи головою Львівської ОДА

zmolo.com

А якщо зараз Виконавці не ставлять на обліг новвовстановлені лічильники, то це порушення, яке треба виправляти. І Дяків тут ні до чого.
До речі, не треба "свистіти", що лічильники, поки їх не опломбовано до уваги не приймаються. Юридично встановлення лічильника фіксується Актом за відповідною датою, а пломба - лише для контролю. Ви можете тут скільки завгодно фантазувати, але закон є закон. Процедури прийдеться приводити до вимог законодавства.
2.До "00:1130.07.10" - "Хлопята, давайте жити дружно...".
Найближчими днями до вас знову прийдуть з ВДС БЕЗ по питанню незаконних вимог від підприємців пайових внесків на розвиток "Львівводоканалу". Мене не цікавить, посадять когось за ці афери, чи тільки заберуть незаконно набуті кошти. Для мене важливо, що тероризувати мешканців і підприємців по питаннях платної перереєстрації лічильників і пайових внесках "Львівводоканал" більше не зможе.
Ви якось визначайтеся, бо просто не знаю, що далі маю робити...
1. ВДС БЕЗ дасть відповідь на питання, хто і як дерибанить згадану вами сотню, але не гривень, а сотень тисяч гривень за рік.
2. Про державу вам краще мовчати, бо не маєте у цьому поняття. Ті, що крадуть у "Львівводоканалі" від тих, ненависних вам (і мені також)олігархів відрізняються тільки масштабами злодійства.
3."Все, що нормально і справедливо функціонувало роками..." - це для вас, працівників і керівників "Львівводоканалу" все було добре, але смію вам нагадати, що не люди для вас, а ви для людей повинні працювати. Тому, щоб не створювати черг, не їздити з Левандівки, Сихова і Наукової в одну точку, функції Виконавців послуги були передані до 51-го ЛКП.
І повернення назад не буде.
Пан Кужелюк ще не раз виступить з цього питання на сесії або в газеті, але, вважаю, що процесу упорядкування стосунків споживачів, виконавців послуг (в т.ч. з повірки лічильників) та виробника води це не зашкодить.
4. Не треба банальне злодійство та знущання над мешканцями намагатися прикривати недосконалістю чинного законодавства. Не таке вже воно недосконале, як про нього говорять ті, хто чути про нього не хоче.
5. Працівникам не має підстав хвилюватися - спеціалісти не пропадуть, а нечисті на руку будуть вимушені знайти інші місця праці. Занадто довго вони знущалися на мешканцями, зловживали своїм статусом працівників підприємства-монополіста.