Вперед – за клейнодами гетьмана!

Заворушилися! Зашелестіли! Напакували валізи і – на Київ!

Львівські грошові мішки поперли здобувати посаду губернатора. Іно пішла чутка, жи наша невтомна Ганця, котра пролетіла, як фанера на автопілоті, над посадою міністра, має в тій справі свій інтерес.

І хто б подумав! Тота панюся, котра до нас приїжджає тільки інкогніто і в авті з затемненими вікнами, бо боїться, жиби їй хто патли не повисмикував, про нас таки не забуває. Хоче зробити нам, як краще. От тільки біда: як тільки буде відомо, що нам тото краще зробила саме Ганця, то нічого доброго тут не світить. Янукович втратить і той відсоток, який тут здобув. Чисто завдяки любові львів’ян до Ганці.

Нє, жиби я переживав за відсотки Януковича, але зувидіти знову на посаді губернатора чергового заробітчанина, якось не хотілося б. Особливо, як придивитися, яких людей пропихають наші львівські лобісти.

Візьмем такого Бодю Буцу. Має навіть свою інтернет-сторінку, на якій у розділі біографія можна вписувати відгуки. Наразі відгуків там як кіт на бздикав, але є одне слово, яке викликає глибокі асоціації: «злодій».

Може, то зарізко. Може, навіть заскромно, бо без епітету «великий». У всякому випадку, він у мене гаманця в маршрутці не цупив. Але їден файний чоловік, що мав у Брюховичах «Колибу», думає інакше.

Бо коли наш Бодьо був заступником міністра оборони, то в парі зі ще одним нашим хруньом Васильком Бартківим успішно поховали весь бізнес Дмитра Щербана. І то тільки для того, аби самим його перехопити. Веселі такі хлопці. Свій до свого.

А який був з Бодя нардеп! То ж треба! Ані разу в Раді не виступив, не вніс жодного законопроекту і не зробив жодного запиту. Такого майстра мовчання треба негайно вписати до книги Гіннесса.

Та й зараз, перебуваючи депутатом Львівської облради від «Нашої України», постійно сачкував, бо сидів у Києві. Питається, нащо нам такі депутати? Не кажу вже про цю прогнилу «Нашу Україну» загалом.

Але подвигів у Бодика значно більше. Ніде він не загрів собі місця, всюди хляпав на кріселко лиш на кілька місяців і хутенько, заки хто сліди не занюхав, перестрибував у інше. Одне слово – шпиціяліста широкого профілю.

А яких успіхів добився він на кожному зі своїх постів! Наприклад, був заступником голови виконкому «Нашої України». Результат на виборах – плачевний.

Був заступником голови правління «Нафтогазу». Контора опинилася на грані банкрутства. Але Бодьо зі своїм шпондерком вчасно і цілком щасливо вигулькнув і вскочив у крісло міністра Кабінету Міністрів. Тут уже не обійшлося без скандалу. Голова фонду держмайна Валентина Семенюк звинуватила його у незаконній вимозі приватизації санаторію «Удай». Не знаю, яким чином Бодьо вимагав тото в цьоці Валі – чи з квітами, чи з паяльником, але вийшов пшик. Кобіти потребують делікатнішого поводження.

А так між нами, то ще в травні 1997 року Буца вже був звільнений з посади заступника голови Фонду держмайна. І хто його звільнив? Володимир Лановий. Демократ. А за що? «За зловживання службовим становищем!!!». Серед цілого букету зловживань є й таке: отримання кредиту для купівлі квартири в Києві з позабюджетного фонду приватизації. І це при тім, що безхатьком не був.

Ну, а коли він став радником Ющенка, можна було не сумніватися, що «Титанік» приречений.

Місяць тому наш Бодьо, який завше чутливо тримав носика за вітром, подав у відставку з посади заступника міністра оброни України. І причина ж яка шляхетна! Політична!

Цікаво, які такі не озвучені ніколи і нікому політичні погляди пана Бодя взяли тут верх над зручністю сидіння у вигідному кріслі? Чи не підказка Ганці: давай, мовляв, якщо хочеш йти на губернатора, скоренько сам вимітайся, бо й так тебе копнуть в тово-во. Бо гряде гаспадін Єжель, для котрого ружні там боді, як більмо на оці.

Але Бодьо не один. Прокинувся від тривалої сплячки і колишній губернатор Сясьо Сендега. Точніше його розбудили і сказали: пора! Пуцуй мешти, крий пазури! Бо Ганця ще ся не визначила. Наразі прицінюється. Котра валіза важча.

І то ніц, що в грудні 2004-го обласна рада вже висловила була Сендезі недовіру і звернулася до Кучми з вимогою звільнити його з посади. І Сендега мусив таки піти.

Тепер нам знову хочуть підсунути той самий скарбик. А сам скарбик, як тота дівка на виданні, недавно мав зовсім інші плани: «Якщо громада Львова хоче бачити мене мером – тоді я прийму рішення». Можна не сумніватися, що певна невеличка громада таки захоче.

Таке враження, що ми просто таки приречені на весь цей відпрацьований матеріал, на усіх цих невдах, помпків до ровера, для яких що крісло мера, що губернатора – не має значення. Бо маріонетки не потребують думати, за них думають інші. Увесь час, поки йшла передвиборна баталія, вся та зграя сиділа собі ціхо-ша по своїх курниках і не рипалася. Тільки спостерігали за тим, хто переможе. А зараз готові цілувати пантофлю папіку і клястися, як і співак Лазарович, у вічній вірності і прихильності. «Та ми ж із вами душею і тілом!!!»

Одній тільки бідній Ганці клопіт. Сидить вона перед обома чамайданами і думку гадає. Котрого вибрати? Чи той без ручки, але важчий, чи той з ручкою, але легший?

Клуб за інтересами

Регіонали хитрі пацани. Кинули нам кістку у вигляді Діми Табачніка і тішаться. А наші ту кістку відразу вхопили і ну гризти з усіх боків. Ну, бо треба якийсь рух робити, то давай, хлопаки, Табачніка замочимо. Жиби нарід зувидів, які ми патрійоти.

Тіпа в регіонах не знають, що Діма «дешевый клоун», «казнокрад», який тільки й уміє, що «книжки и картины из украинских музеев тырить», «ворюга и коррупционер». Це не я – це Калєсніков сказав. І Діма навіть не образився. Засмоктав, ковтнув і не закашлявся.

Що й казати: Табачнік – чудовий громовідвід від усього уряду.

Але так по-правді, то там «клоунів» вистачає і без нього. Чого вартує Стельмах – перехідний червоний прапор. З таким головою Нацбанку, якому кримінал світить, миле діло працювати. Іно тримай за їдне яйко і час від часу натискай.

Або «раждьонний рєволюцієй» Тігіпко. Спочатку рвав на собі тільняшку від Бріоні, жи коаліція тушок – то чисте «політичне рейдерство», «жодна чесна людина не підтримає таку владу», «жодна порядна людина з ними співпрацювати не буде»! Але нічо, прийшли, нагадали йому політ з вікна на австрійському лижному курорті взимку 2004-го зі щасливим приземленням у кучугуру снігу, і відразу чесність з порядністю в супроводі останнього обіду вийшли через пряму кишку, куди слід.

З міністрами культури у нас повна дупа. Так виглядає, що це міністерство тримають як відстійник для різних масовиків-затійників. Тепер маємо скрипаля, котрий зажигав на сцені в Януковича. Ганця від нього в захваті, бо співає хлоп стрілецькі пісні. А це абисьте знали – великий показник культури. То такой ліпше ніж «хаванагіла» від Діми.

Або як вам олігарх на чолі СБУ? Світ такого дива ще не бачив. Оце приватизація! Оце розмах! Не дурно, що з першими пролісками уже вигулькнули з-під снігу і Білоконь, і Бакай, і Боделан... Родіна-мать завйот!

Нє, уряд у нас унікальний. Не знаю, чи ще десь у світі є такий багатонаціональний кабінет міністрів. Є навіть молдаванин, аби було про кого анекдоти складати. Є євреї, бо то святе, є й татарин, а от чукчі не знайшли. Але Цушко буде і за чукчу, і за молдаванина. Ще недавно був смертельно отруєним. Дихав на ладан. А вже знов, як надувний бальон, стрибає і готовий штурмувати економіку, як і прокуратуру. Так що маски-шоу гарантовані.

Самопризначення

А наша Юльця не вгаває. Зібрала собі мітинг коло пам’ятника Шевченка, роздала студентам по 20 гривень, і ті радісно проголосили Юльцю головним опозиціонером.

Та курча беля, якби їм роздали по 50 гривень, то вони б її проголосили Юлею Деві Христос, а за сотку і святою Магдалиною.

Але на що їй нарікати? В опозиції Юля, як риба у воді, а у владі, як сокирка. Ну, не годна вона зі своєю «камандою» ніц доброго зробити, бо потвор там не менше, ніж де інде. Але в опозиції, коли всі ходячі гаманці та ружні одіозні персони її покинуть, вона знову постане перед нами чиста і прозора, як «дніпропетровська на бруньках».