Понеділок
15 березня 2010
15:12
Призначення Табачника – політтехнологія перемикання уваги з реформ на інше, – експерт
Гучними діями, як-от призначення Дмитра Табачника, влада просто відволікає увагу громадськості від реальних проблем. Про це під час прес-конференції сказав керівник групи аналітики і прогнозування Центру стратегічних ініціатив Володимир Стус.«Непрямим доказом того, що серйозних реформ не буде, є політтехнологія перемикання уваги суспільства з питань реформ на інші питання. Я маю на увазі призначення пана Д.Табачника. Це блискучий політтехнологічний хід», – сказав він, – інформує ІМК.
На думку В.Стуса, такий метод ще не один раз буде застосовуватись владою. «Коли буде скасування указу Президента про присвоєння С.Бандері звання Героя України, наша націоналістична опозиція здійме такий галас, що на три місяці всі забудуть про те, що не буде реформ. А до того часу вже скасують обов’язкову рекламу українською мовою», – сказав він.
«Таким чином роль Д.Табачника – це роль громовідводу в системі нинішньої влади», – підсумував експерт.
Коментарі
Додати коментар
ТОП-НОВИНИ
- Рибаков дав Забзалюку час до понеділка – щоб повернув гроші
- Завтра у Львові – спільні збори «Батьківщини», «Свободи» і «Фронту змін»
- Тимошенко перевели в іншу камеру
- Королевська – це гроші, викинуті на вітер, – Березовець
- Балога доніс до депутатів: Україна має жити за другим часовим поясом
ТОП-КОМЕНТАРІ
- Патріарх Філарет написав листа Тимошенко
- Завтра у Львові – спільні збори «Батьківщини», «Свободи» і «Фронту змін»
- Львівські політики радили, як розпізнати «тушку» на виборах-2012
- По округах на Львівщині до ВРУ підуть приховані кандидати від влади, – КВУ
- Бжезинський пропонує перенести Раду Європи зі Страсбурга до Києва




Новим губернатором Львівщини мав би стати нардеп Петро Писарчук, – експерти
Розбірки на тему «Чи діє мафіозний клан у Львівській облраді?» пропонують перенести у прямий телеефір

zmolo.com

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день
Коли ми, українці, забули, що ми — українці?
! що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот, І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється, І що ми на Вкраїні — таки український народ, А не просто населення, як це у звітах дається.
І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина.
І що щедрість — в серцях, а не лиш у крамничних вітринах
І що є у нас мова, і що українська вона,-
Без якої наш край - територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати! Запитаймо у себе: відколи, з якої нори Почали українці себе у.собі забувати?
Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття У якому свідомості нашій збагнути незмога, Чом солодшим од меду нам видався чад забуття Рідних слів, і пісень, і джерел, стежок від порога.
І Українці мої!- То вкраїнці ми.— чи як?
Чи в «моголах* вмерти судила нам доля пихата? Чи в могили ї й забрати судилось нам наш переляк, : Що розцзів нам у душах смиренністю «меншого брата»
Українці мої! Як гїрчать мені власні слова-.. Знаю добре, що й вам вони теж - не солодкі гостинці. Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива, Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці.
Я вже й сам ладен мовить: «Воно тобі треба? Стерпи!» Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво: Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи? Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря, І хіба не зотліє на тлін українство між нами, Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря Ми і досі спокійно себе почували хохлами?
Українці мої! Дай вам боже і щастя, і сил. Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил, Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...
Стало добрим законом, панове:
Жить не може людина у Франції
ї не знати французької мови.
То вода для людини для спраглої,
Джерело життедайне, чудове.
Жить не може людина у Англії
І не знати англійської мови
В кожній мові - квітіння конвалії,
Гуркіт грому і гомін діброви.
Жить не може людина в Італії
І не знать італійської мови.
Із колиски до миті останньої
Є в людей розуміння здорове:
Жить не може людина в Іспанії
І не знати іспанської мови.
Хай слова вирізняються в реченні,
Як зерно, а не жмуття полови.
Жить не може людина в Туреччині
І не знати турецької мови.
Може, в мене поняття і спрощені,
Та тримаюсь такої" основи:
Жить не може людина в Угорщині
І не знати угорської мови.
Жить не можна в Норвегії, Швеції,
Вже й в Прибалтиці, вже і в Молдові,
У Німеччині, в Польщі, у Греції
І не знати державної мови.
Тож думки пропливають, як тіні,
В далину, в безгоміння Дніпрове:
Жити можна лише в Україні
І не знать української мови....
- брехня!
покажіть мені того стратега, який здатен на такі "многоходовки"!
- це не маневр, це звичайна наглість і безкарність, пруть буром і ніяких маневрів!