П'ятниця
12 березня 2010
15:07
Новий міністр МВС назвав найважчий злочин для міліціонерів
Новий міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов обіцяє найближчим часом навести порядок у роботі органів внутрішніх справ. Як пише УНІАН, про це він сказав, виступаючи сьогодні на координаційній раді керівників правоохоронних органів України.Керівник МВС пообіцяв, що найближчим часом буде вжито дієвих заходів з наведення порядку, особливо у сфері дисципліни співробітників внутрішніх справ.
Могильов попередив усіх керівників підрозділів МВС, що факти приховування правопорушення вважатиметься найважчим злочином, і до співробітника міліції, який приховуватиме злочини, вживатимуться найжорсткіші заходи.
Могильов пообіцяв найближчим часом також представити нові кадри в МВС.
Коментарі
Додати коментар
ТОП-НОВИНИ
- Львів транспортний: перевізник «Фіакр Львів» знову чудить?
- Жахливе вбивство на Львівщині: чоловік убив маму 11 дітей
- На хабарі спіймали голову сільради Старосамбірського району Львівщини
- Від сьогодні Львівщину накриє друга хвиля морозів
- Обгорілий хлопчик з Львівщини вже у Бостонській клініці
ТОП-КОМЕНТАРІ
- Львів транспортний: перевізник «Фіакр Львів» знову чудить?
- Завтра у Львові – спільні збори «Батьківщини», «Свободи» і «Фронту змін»
- Стадіон у Львові офіційно назвали «Арена Львів»
- На хабарі спіймали голову сільради Старосамбірського району Львівщини
- На Львівщині судитимуть колишнього мера Буська
Загрузка...
zmolo.com
Бойко Олени Борисівни,
журналіста Міжнародної асоціації
журналістів – розслідувачів SCOOP
Відкритий лист
Вельмишановний Анатолій Володимирович!
Вже минуло понад два місяці з моменту мого звернення до керівництва МВС з приводу незаконних дій працівників карного розшуку Галицького РВВС м. Львова щодо мене та членів моєї родини. Відповідні скарги та повідомлення про злочин надіслані та зареєстровані мною також керівництву Львівського обласного УВС, Львівської обласної прокуратури м. Львова ( 23.12.2010 р., 05.01.2011 р., 11.01.2011 р., 25.01.2011р., 10.02.2011.р). Коротко повторю суть своїх звернень:
З жовтня 2010 р. я проводжу журналістське розслідування щодо причетності працівників КР Галицького та Шевченківського РВВС м. Львова до «дахування» наркоторгівців та передачу наркотичних засобів у місця позбавлення волі. У ході розслідування 21.12.2010 р.мені вдалося зробити відеозапис, на якому зафіксовано декілька працівників вище згадуваних райвідділів міліції які прийшли до наркопритону для отримання коштів та взяли з собою певну кількість маріхуани ( канабісу). Дізнавшись, що у приміщенні наркопритону знаходилась відеокамера, вище згадувані працівники КР 22.12.2011 р. влаштували у моєму будинку справжній погром, незаконно заволоділи моїм майном ( у т. ч. відеокамерою!) не пред’явивши жодних документів та не склавши акту вилучення. Докладніше перебіг подій описаний у моїй скарзі та поясненні до неї, відправлених рекомендованим листом на Ваше імя 05.01.2011 р. Також подробиці можна дізнатись з публікації на сайті «Свободный журналист» ( матеріал «Плювок в лице міністра МВС?»)
Подальші події розвивались наступним чином :
30.12.2010 р. семеро працівників того ж Галицького РВВС м. Львова ( у т.ч. ті, що вчинили погром у моєму будинку 22.12.2010 р) в центрі міста , о 18.00, на очах у 16 свідків по – звірячому напали на мого сині, Бойко Д.Б., жорстоко побили його, цілу ніч катували у райвідділі, вимагаючи, аби «заткнув своїй мамаші рот, бо живим звідси не вийдеш». Коли я прибула о 19.00 до Галицького РВВС зі своїм адвокатом – мені повідомили, що мого сина ніхто не затримував і у райвідділі його немає.
09.01.2011 р. коли я поверталась додому, мене мало не збив автомобіль, водій якого крикнув мені через вікно: « а наступного разу – переїду твій балакучий язик!»
10.01.11. ті ж...
Бойко Олени Борисівни,
журналіста Міжнародної асоціації
журналістів – розслідувачів SCOOP
Відкритий лист
Вельмишановний Анатолій Володимирович!
Вже минуло понад два місяці з моменту мого звернення до керівництва МВС з приводу незаконних дій працівників карного розшуку Галицького РВВС м. Львова щодо мене та членів моєї родини. Відповідні скарги та повідомлення про злочин надіслані та зареєстровані мною також керівництву Львівського обласного УВС, Львівської обласної прокуратури м. Львова ( 23.12.2010 р., 05.01.2011 р., 11.01.2011 р., 25.01.2011р., 10.02.2011.р). Коротко повторю суть своїх звернень:
З жовтня 2010 р. я проводжу журналістське розслідування щодо причетності працівників КР Галицького та Шевченківського РВВС м. Львова до «дахування» наркоторгівців та передачу наркотичних засобів у місця позбавлення волі. У ході розслідування 21.12.2010 р.мені вдалося зробити відеозапис, на якому зафіксовано декілька працівників вище згадуваних райвідділів міліції які прийшли до наркопритону для отримання коштів та взяли з собою певну кількість маріхуани ( канабісу). Дізнавшись, що у приміщенні наркопритону знаходилась відеокамера, вище згадувані працівники КР 22.12.2011 р. влаштували у моєму будинку справжній погром, незаконно заволоділи моїм майном ( у т. ч. відеокамерою!) не пред’явивши жодних документів та не склавши акту вилучення. Докладніше перебіг подій описаний у моїй скарзі та поясненні до неї, відправлених рекомендованим листом на Ваше імя 05.01.2011 р. Також подробиці можна дізнатись з публікації на сайті «Свободный журналист» ( матеріал «Плювок в лице міністра МВС?»)
Подальші події розвивались наступним чином :
30.12.2010 р. семеро працівників того ж Галицького РВВС м. Львова ( у т.ч. ті, що вчинили погром у моєму будинку 22.12.2010 р) в центрі міста , о 18.00, на очах у 16 свідків по – звірячому напали на мого сині, Бойко Д.Б., жорстоко побили його, цілу ніч катували у райвідділі, вимагаючи, аби «заткнув своїй мамаші рот, бо живим звідси не вийдеш». Коли я прибула о 19.00 до Галицького РВВС зі своїм адвокатом – мені повідомили, що мого сина ніхто не затримував і у райвідділі його немає.
09.01.2011 р. коли я поверталась додому, мене мало не збив автомобіль, водій якого крикнув мені через вікно: « а наступного разу – переїду твій балакучий язик!»
10.01.11. ті ж...
Бойко Олени Борисівни,
журналіста Міжнародної асоціації
журналістів – розслідувачів SCOOP
Відкритий лист
Вельмишановний Анатолій Володимирович!
Вже минуло понад два місяці з моменту мого звернення до керівництва МВС з приводу незаконних дій працівників карного розшуку Галицького РВВС м. Львова щодо мене та членів моєї родини. Відповідні скарги та повідомлення про злочин надіслані та зареєстровані мною також керівництву Львівського обласного УВС, Львівської обласної прокуратури м. Львова ( 23.12.2010 р., 05.01.2011 р., 11.01.2011 р., 25.01.2011р., 10.02.2011.р). Коротко повторю суть своїх звернень:
З жовтня 2010 р. я проводжу журналістське розслідування щодо причетності працівників КР Галицького та Шевченківського РВВС м. Львова до «дахування» наркоторгівців та передачу наркотичних засобів у місця позбавлення волі. У ході розслідування 21.12.2010 р.мені вдалося зробити відеозапис, на якому зафіксовано декілька працівників вище згадуваних райвідділів міліції які прийшли до наркопритону для отримання коштів та взяли з собою певну кількість маріхуани ( канабісу). Дізнавшись, що у приміщенні наркопритону знаходилась відеокамера, вище згадувані працівники КР 22.12.2011 р. влаштували у моєму будинку справжній погром, незаконно заволоділи моїм майном ( у т. ч. відеокамерою!) не пред’явивши жодних документів та не склавши акту вилучення. Докладніше перебіг подій описаний у моїй скарзі та поясненні до неї, відправлених рекомендованим листом на Ваше імя 05.01.2011 р. Також подробиці можна дізнатись з публікації на сайті «Свободный журналист» ( матеріал «Плювок в лице міністра МВС?»)
Подальші події розвивались наступним чином :
30.12.2010 р. семеро працівників того ж Галицького РВВС м. Львова ( у т.ч. ті, що вчинили погром у моєму будинку 22.12.2010 р) в центрі міста , о 18.00, на очах у 16 свідків по – звірячому напали на мого сині, Бойко Д.Б., жорстоко побили його, цілу ніч катували у райвідділі, вимагаючи, аби «заткнув своїй мамаші рот, бо живим звідси не вийдеш». Коли я прибула о 19.00 до Галицького РВВС зі своїм адвокатом – мені повідомили, що мого сина ніхто не затримував і у райвідділі його немає.
09.01.2011 р. коли я поверталась додому, мене мало не збив автомобіль, водій якого крикнув мені через вікно: « а наступного разу – переїду твій балакучий язик!»
10.01.11. ті ж...