В українській науці опонентство перетворилося на заробітчанство

За словами Віктора Бондаренка, зараз в Україні занепадають спеціальності, які потрібні державі. Для прикладу, на захист надійшла дисертація на тему, якої востаннє торкалася робота, захищена ще у 1951 році, і опонентів до доповідача не було. Також була праця про поведінкові наслідки генетики людини, однак написана фахівцями, які апелюють до генетики тварин, рослин, або до іноземних праць. Бо ґрунтовних досліджень у нашій країні з генетики людини немає, – сказав заступник голови ВАК України.

Ця ж проблема стосується і досліджень у галузі місцевого самоврядування та робіт із архітектури. Бондаренко запропонував присутнім ректорам вишів створити 43 експертні наукові ради, які б два рази на рік збиралися та обговорювали проблеми з планування дисертацій, закривали питання пустот, нерозвиненість, налагоджували контакти з владою. Нині існує тільки дві подібні ради – з галузі державного управління та фізичної культури і спорту. Усі присутні визнали позитивний крок збільшення навчання в магістратурі до чотирьох років. Це, мовляв, допоможе не тільки гуманітаріям, але й технічним науковцям.

Крім того, Бондаренко звернув увагу на бюрократичний бік захисту дисертацій. «Треба подивитися, що у цій системі потрібно, а що – ні. Переглянути кількість учених спеціалізованих рад, кількість опонентів. Бо опонентство перетворюється на заробітчанство», – додав він. Під час заходу говорили про брак коштів на експерименти та дослідження, проблеми опублікування дисертацій, проблеми цитування та відповідність спеціальностей, здобутих в Україні та інших країнах світу.