Садовий так замакітрив голови експертам ЮНЕСКО, що вони проти повернення лева Лоренцовича на пл. Ринок у Львові?

Попри усталені правила громадських слухань, головувала на них замість начальника відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» чомусь очільниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко Швець, котра у програмі та регламенті була записана як доповідачка. Представлення проекту встановлення копії скульптури лева Лоренцовича у Львові здійснили автори проекту Юрій Дубик та Роман Могитич.

Кам’яний лев, вирізьблений скульптором Андрієм Бемером з ініціативи тодішнього бургомістра Станіслава Шольца, постав наприкінці XVI ст на високій колоні, встановленій 1589 р. ліворуч від головної брами ратуші. Від 1618 р. лева, що його вважали знаком честі й гідності, стали називати за прізвищем міського радника Юліана Лоренцовича, котрий урятував бургомістра Уберовича від викрадача – шляхтича-розбишаки Немирича. Лев тримав у лапах щит, на якому був вирізьблений лавровий вінок і напис латиною, що уславлював подвиг рятунку громадянина. Після обвалу вежі ратуші 1826 року, місто будувало нову, тому лева змістили, а 1874 року, у 5-річницю насипання кіпця Люблінської унії у парку Високий замок, захотіли встановити саме там, але здужали занести його тільки до вул. Кривоноса, а згодом влада перемістила кам’яного лева на терасу Високого замку, де він достояв до XXI ст. Кілька років тому з ініціативи «Львівського цеху каменярів» лева забрали з Високого замку, очистили від написів та біологічних нашарувань, зміцнили структуру каменю й перевезли скульптуру до Італійського подвір’я Львівського історичного музею на пл. Ринок.

Ідею повернення лева Лоренцовича на пл. Ринок висунув свого часу відомий львівський охоронець пам’яток Андрій Салюк, який тепер очолює Львівську обласну організацію УТОПІК. Зараз цю ідею підтримують львівські ротарі-клуби, які згодилися профінансувати виготовлення пластичної репліки. Однак висловлювалися пропозиції виготовити дві копії: одну із поновленим щитом для пл. Ринок, іншу – лева, у такому стані, який дійшов до нашого часу – для Високого замку. Приємно, що в обговоренні цих ідей на громадських слуханнях узяли участь такі імениті реставратори й історики Львова, як Іван Сварник, Микола Бевз та Микола Гайда, які загалом позитивно оцінювали ідею повернення лева на пл. Ринок, де є чотири інваріантні місця його дислокації (посеред клумби під балконом кабінету міського голови, правіше середини клумби, та два місця при південно-західному наріжнику ратуші, де є вхід до підвалів.

Натомість, за словами Лілії Онищенко, представники ЮНЕСКО, яким під час їхнього недавнього візиту до Львова виклали «Проект встановлення копії скульптури лева Лоренцовича у м. Львові», не заперечували проти виготовлення копії для Високого замку, бо там бракує престижних атракцій, натомість про повернення лева на пл. Ринок висловилися як про дуже дискусійне питання. І в цьому львівські пам’яткоохоронці вбачають наслідки тої ж політики, яку команда Садового провадить у спілкуванні з інспекторами ЮНЕСКО, маніпулюючи їхніми думками на свій копил.