В Івано-Франківську готуються до відзначення 600-річчя Грюнвальдської битви

На першому засіданні ініціативної групи йшлося про важливість відзначення цієї дати для формування історичної пам’яті сучасників, розповсюдження знань про правдиву історію українського народу, як народу європейського, проведення різноманітних заходів тощо. Було запропоновано залучити до організації свята вулиці Грюнвальдської широке коло громадськості міста, заклади освіти та культури.

Наступне засідання ініціативної групи відбудеться 11 березня о 13.30 у приміщенні Центру патріотичного виховання ім. Степана Бандери, що на Європейській площі,1.

Довідка ЗІКу.

Грюнвальдська битва 1410 р. – битва, що відбулася під час «Великої війни» 1409-1411 рр. між військами Тевтонського ордена та об’єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського 15 липня 1410 р.

Майже два століття перед тим німецькі лицарі-тевтони відвойовували метр за метром землі у своїх східних сусідів, здійснивши понад 140 походів на польські та литовсько-руські землі. Нарешті, 15 липня 1410 р. лицарі зійшлися в смертельному ґерці з об’єднаним військом Королівства Польського та Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського. Це була одна з найбільших битв Середньовіччя, якій судилося повернути назад історію Тевтонського ордену і всієї Східної Європи. Військо Тевтонського ордену очолював Великий Магістр Ульріх фон Юнгінген, воно мало 51 хоругву і загальну чисельність близько 27 тисяч воїнів, в основному німецьких і французьких лицарів, а також найманців з багатьох країн Західної Європи. До об’єднаного слов’янського війська входили підрозділи литовських (сучасна Білорусь і частково Росія), руських (сучасна Україна (Києва, Стародуба, Луцька) та жемайтіських (сучасна Литва) земель, 42 хоругви з польських земель (в тому числі 7 хоругв з західноруських земель: по одній із земель Львівської та Галицької, 3 хоругви з земель Подільських). З історичних джерел відомий український лицар, який прославився своїми героїчними вчинками при Грюнвальді – Іванко Сушик з Романова, що під сучасним Львовом. За подвиги на полі Грюнвальдської битви він нагороджений королем Владиславом трьома селами в галицькій землі. Битва відбулась в трикутнику між селами Грюнвальд, Танненберг (нині – Стембарк) і Людвигсдорф (нині – Лодвигово), площа поля битви становила близько 4 кв. км.. Битва продовжувалась близько 3-х годин. Війська Тевтонського ордену були розгромлені (в т.ч. загинув і великий магістр ордену). Історики стверджують, що перемога польсько-литовсько-руської коаліції у битві під Грюнвальдoм у 1410 році розхитала велич Тевтонського ордену та відкрила шлях до створення на його місці польсько-литовської держави та пробудження національної ідентичності народів Східної Європи.

Відзначення 600-річчя Грюнвальдської битви входить в перелік знаменних дат в Україні, Литві та Польщі у 2010 році.