Вівторок
02 березня 2010
10:58
Апарт-готель «Шале Грааль»: Віримо в правильність обраного формату
Професійні коханки й коханці неньки-України
Ритуальні танці україножерів
Про що насправді говорила Ірина Фаріон з малюками у День рідної мови.
«Россия представляет собой ужасное зрелище страны, где люди самые себя называют не именами, а кличками: Ваньками, Васьками, Стеньками, Палашками».
В. Бєлінський.
«Кожна піч українська – фортеця міцна, там на чатах лежать патріоти».
В. Самійленко.
Якби відео з дитячого садочка не перекрутили україножери і якби не метнулися в один голос підтягати їм запічкові «патріоти», захоплені довгожданою нагодою кинути камінь у «Свободу», чи здійнялась би така істерія? Навряд. Свідомі українці (навіть ті, що волею долі піддалися русифікації, але бажають повернути бодай своїх чад у лоно рідної мови) побачили б у згаданому записі звичайнісіньке заняття з української мови в українському(!) дитячому садочку. Заняття, під час якого педагог спілкується з дітьми – запитує їх, уважно вислуховує, виправляє помилки (а як же без того?), розповідає дещо таке, що потім – в дорослому житті – буде для них безцінне й важливе.
Ми розшифрували запис – слово в слово. Так, як було насправді. Аби видно було фальш коментарів і огидність наклепів. Аби видно було ницість цілого хороводу інквізиторів, який притьмом збігся підтанцьовувати під дудку регіонала Колесніченка коло розпаленого ним вогнища.
Отже, 21 лютого 2010 року – Міжнародний день рідної мови. Заняття в українському дитячому садочку. Ще раз наголосимо – не в російському, єврейському чи польському, а в українському! У діточок – свято з нагоди Стрітення. Малюки одягнули барвисті вишиванки. У декотрих дівчаток на головах національні віночки зі стрічками. Ірина Фаріон, яка принесла малюкам нові наліпки про те, як правильно вимовляти українські імена, бере дівчинку за руку:
– Красуня, як Ти називаєшся?
– Оленка.
– А Ти? – бере за руку малюка, що сидить поруч.
– Міша.
Усміхнувшись до дитини, не підозрюючи, що ці її слова опісля трактуватимуть як «фашизацію», «дискримінацію», «провокацію» і «катування малюків», мовознавець стає на середину класу і продовжує заняття: «От про Мішу ми, дітки, зараз поговоримо. Міша, дітки, – це хто? А насправді Міша – це Михайлик. А якби Міша жив в Англії, то він би був Майклом, правда? А якби Міша жив у Франції, то він би був Мішель. А якщо він в Україні, то він, напевне, мав би бути Михайликом. Як вам більше подобається – Михайлик чи Міша?»
Діти хором: «Міша». «Катастрофа! Катастрофа!» – Ірина Фаріон жартівливо сплескує руками і далі знайомиться з дітьми.
«А Ти як називаєшся?» – «Віка» – «Себто Вікторія. А Ти як називаєшся?» – «Оленка» – «Яка ж Ти красуня!». Мовознавець жартівливо звертається до малюків: «Ніколи не будь Альоною, Оленко. Бо якщо ти станеш Альоною, то тоді треба буде пакувати валізи і виїжджати до Московії».
«Як Ти називаєшся, сонечко?» – «Вітя». – «Ну, може вже бути», – жартує мовознавець. «А Ти як називаєшся?» – «Катруся» – «Катруся? Яка красуня! Поаплодуємо – Катруся!». Хтось із малюків вклинюється у розмову. – «А мого тата звати Віктор Юрійович». «Надзвичайно гарно», – каже Ірина Фаріон.
«А як Ти називаєшся, дитино?» – «Юрчик» – «Гарний хлопчик. А Ти?» – «Софія» – «Чудово. А як Ти називаєшся?» – «Данилко» – «Неймовірна краса! А як називаєшся Ти, хлопчику?» – «Марко». Мовознавець сплескує руками: «Боже, яка краса неймовірна! Марко, дай я тобі ручку потисну. Як тебе гарно назвали!»
Котрась із дівчаток називає закордонне ім’я. Вихователька пояснює, що це наша гостя з Америки. «От бачите дітки, як це важливо, – каже Ірина Фаріон. – Дівчинка назвала своє ім’я, і ми відразу зрозуміли, що вона не українка. Як це важливо – приїздити в Україну і зберігати свою автентичність. А вона тут буде завжди з нами?», – запитує у виховательки. «Ну... Принаймні зараз так». Ірина Фаріон жваво цікавиться дівчинкою з Америки. З’ясовується, дівчатко вже знає декотрі українські слова. «У нас дехто 50 років живе в Україні і української мови так і не знає», – каже Ірина Фаріон.
«Ти як називаєшся?» – «Ромчик». – «Яке ж Ти чарівнятко! А Ти як називаєшся?» – «Ліза» – «Отже, Єлизаветка». Відступивши на крок від дітей і звертаючись до журналістів, які її обступили (а не до дітей!) Ірина Фаріон розповідає про російськомовний журнал, на палітурці якого красується напис «Лиза». І дорослі львів’яни, тим паче журналісти, чудово розуміють контекст цієї розмови. Бо саме Ірина Фаріон, як депутат Львівської облради від ВО «Свобода», не один рік дієво боролася проти засилля чужомовної реклами, яка порушує чинне законодавство України. Проти вивісок мережі «Евросеть» («Євросєть») із зображенням російського триколору, проти реклами іноземною мовою того ж журналу «Лиза» («Ліза») на бортах львівських маршруток… Саме Ірина Фаріон та об’єднання «Свобода» усіма силами захищали український інформаційний простір тоді, коли можновладці (у тому числі реєстрові «патріоти») дивилися крізь пальці на всю цю беззаконну вакханалію повзучої русифікації. Отож мова про один з десятків, сотень, тисяч тих дорогих яскравих у глянцевих обгортках російськомовних журналів, які продаються у всіх газетних кіосках України, лежать на полицях майже всіх книжкових крамниць України, рекламуються по всіх телеканалах України – зомбуючи українців, як у радянські часи, на все російськомовне: періодичні видання, фільми, і навіть – імена… Бо російські форми імен в українських малюків – то лише наслідок, віддзеркалення того, що ми і далі живемо в окупованому Москвою інформаційному просторі. Нас оточує засилля численних російських телепередач, співи численних російськомовних поп-дів і поп-менів, промови численних російськомовних депутатів, які, впродовж усього свого життя в Україні, принципово не вчили, не вчать і навіть не думають вчити державної мови.
Але продовжимо дослівно цитувати ті слова Ірини Фаріон, які викликали такі напади «праведного гніву» у зведеного хору скороспечених «борців проти національної дискримінації», «захисників дітей» та інших войовничих «толерастів».
«…Коли моя дитина читала це «Лиза», питала: «Мамо, що це таке – «лИза»?..», – ілюструє життєвим прикладом безглуздя, що панує у нашому інформаційному просторі, пані Ірина, звертаючись до присутніх дорослих. «…Це якщо маєш інфінітив «лизати» і від нього зробити усічення, то це і буде «лИза». На жаль…», – продовжує мовознавець. А й справді, як інакше може читати це слово україномовна людина? А надто як це мають розуміти мільйони юних українців, що сіли за парти вже в незалежній державі і, відповідно, не зубрили примусово «вєлікій і магучій» з його правописом? І хіба це не є один із безлічі кричущих прикладів порушення права корінного народу на інформацію рідною мовою у власній державі?
До речі, чим саме і кого ображає вищенаведена фраза Ірини Фаріон, зокрема інфінітив «лизати»? Це ж не «Казли, каториє мєшают нам жить», – крилатий вислів Колесніченкового патрона, відомого «знавця» російської культури, щойно інавгурованого на Президента… Це ж не «…дети растут духовными уродами» – саме так, мовою оригіналу, називає молодь, яку, бач, позбавили «пласта русской культуры», поплічник Колесніченка – Міша Чєчєтов… Дивно, чому ці слова регіонала, виголошені 22 лютого, якраз у розпал «дитсадкової» істерії, не викликають жодної реакції у «захисників дітей»? Вони сумирно погоджуються, що їхні недорусифіковані діти – «духовні виродки»? А тим часом їх до глибини ніжної душі обурює інфінітив «лизати» разом з його усіченням? Це ж вам навіть не «кинь в морду», «вонючий газ», «падлюка», «сучка блох», чи, тим більше, «жопа» і «говнюки» – вишукані люб’язності, які полюбляв кидати в ефір наш уже вчорашній ґарант, коханий «месія» запічкових «патріотів»… Очевидно, слово «лизати» викликає нездорові асоціації хіба у збоченій уяві якихось педофілів, яких, як виявилося, немало серед нинішніх можновладців. Бо у невинної дитини це слово може асоціюватися хіба що зі смачненьким морозивом. Що би там не плели у своїх коментарях про «глибокі душевні травми» дітей розмаїті «експерти», навмисне найняті задля такої справи.
Насправді моральні страждання слово «лизати» спричиняє хіба деяким дорослим дядям і тьотям. При думці про своє місце в черзі, в яку вони запопадливо пхаються, аби щось там вилизати прокремлівській владі. І це щось пахне зовсім не морозивом.
Отже, як починається вселенська істерика. Нардеп-регіонал Вадим Колесніченко переглядає в Інтернеті відеозапис акції «Свободи». Переглядає і миттю зчиняє галас. Це ж яка смертельна небезпека для його планів тотальної русифікації, що їх він втілюватиме під крилечком тата-Януковича. Колесніченко затіває кампанію цькування – звертається до Генерального прокурора України – аби доцента Львівської політехніки, мовознавця Ірину Фаріон притягнули до кримінальної відповідальності за статтею 161 Кримінального кодексу України «Порушення рівності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії». Фактично, пересмикуючи і безбожно викривлюючи факти, Колесніченко діє тим самим способом, котрим у часи репресій з українських учених та письменників клепали «ворогів народу»…
Та, зрештою, що з того Колесніченка візьмеш? Людина зі світоглядом радянського ґебіста, для якого боротися з «українізацією» – фактично професія. «Справжніми патріотами» регіонал вважає, наприклад, учасників сепаратистського з’їзду 2004 року у Сіверськодонецьку, які створювали знаменитий ПІСУАР. Не далі як 15 січня цього року нардеп реєструє у Верховній Раді проект закону «Про заборону реабілітації й героїзації фашистських колабораціоністів 1933–1945 рр». «Пособниками» нацистів українофоб, так би мовити, під одну гребінку, називає увесь національно-визвольний рух України (зокрема й ОУН-УПА). Перу Колесніченка належить низка законопроектів (а він їх клепає із заздрісною плідністю), де регіонал пропонує запровадити російську мову у різних галузях життя, зокрема у судочинстві. Такі, як він – «непохитні», наче тьотя Мотя з «Мини Мазайла», якій «прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной».
…Як тільки Колесніченко піднімає сокиру війни з «українізацією», на цей знак, мов зміюки на дудку факіра, піднімають голови всі зачаєні москвофіли, які давно чекали сигналу проявити своє вміння україножерського сичання. Один поперед другого – папір газетний, а тим більше Інтернет, усе стерпить! – кидаються змагатися у вигадуванні трилера під назвою «Ірина Фаріон у дитячому садочку». Хтось угледів в акції «Свободи» «покалєчєние судьби дєтєй», хтось примудрився просторікувати про «злодєянія галіцкіх нацистов», інші взагалі кинулися писати Ірині Фаріон «пісьма протєста протів уніженія рускоязичних».
Але що найприкріше. Історія довкола дитячого садочка стала тим вогнищем, біля якого не оминули нагоди погрітися й численні «хруні» та псевдопатріоти – «дядьки отєчества чужого», як їх влучно називав Тарас Шевченко. А ті чи то взагалі не бачили відео (а повірили Колесніченкові на слово), чи то свідомо перекрутили правду. І загаласували на всі заставки, що, бачте, ВО «Свобода» – а особливо Ірина Фаріон – «не так», «не в тому місці», «не в той час» і «не в той спосіб», «дуже не толерантно» захищає український Дух та українську Душу. Бо ж для них, «хрунів», про любов до України можна лише гомоніти, плакатися, займати тверду позицію винятково на печі (згадайте ще Самійленкове з ХІХ століття: «Кожна піч українська – фортеця міцна, там на чатах лежать патріоти»). «Хруні» «толерантно» мовчали, коли минулої весни в Одесі, фінансовані Москвою «Антіфа», зарізали студента факультету журналістики Максима Чайку. Юнакові завдали смертельних ран тільки за те, що він розмовляв українською і був авторитетним серед молоді націоналістом. «Хруні» не подали голосу, коли нещодавно у Павлограді на Дніпропетровщині звільнили з роботи 18(!) робітників тільки за те, що вони розмовляли українською мовою, яка, бач, не відповідає «корпоративним інтересам». Чомусь у цьому випадку їх не хвилюють ані моральне приниження, ані дитячі сльози. Не ті сльози, які вимальовує їхня нездорова уява у львівському дитсадку. А справжні гіркі сльози – ті, які неминуче литимуться, коли безробітні батьки не те, що іграшки дитині не зможуть купити, а й нагодувати не матимуть за що.
У той час, коли увесь українофобський світ розпочинає злагоджене цькування Ірини Фаріон, усі «великі патріоти» мали б піднятися над амбіціями і, поклавши руку на серце, сказати: «Люди добрі, та не робіть з білого чорне. Та не ліпіть же ви кулю з болота! Ірина Фаріон жодним чином не образила дітей і на мала ані найменших таких намірів». Але «хруням» не дано піднятися і підставити соратнику плече. І «хруні» вкидають – кожен свої 5 копійок – у скарбничку регіонала Колесніченка. «Цією провокацією вже скористалися вороги української мови та української державності і майже весь україномовний простір забитий статтями про приниження маленьких дітей у Львові», – обурюється один такий рафінований «суперпатріот».
То може, взагалі не будемо виправляти помилок дітей – нехай собі говорять суржиком, аби тільки Колесніченка не дратувати? І хай себе називають машами, пєтями, костіками – аби тільки російський сегмент Інтернету не повставав? А може, взагалі скасуємо уроки української мови, аби часом не наступити на болючу мозолю якійсь вражині? І взагалі – що би ще такого усім нам, українцям, зробити, аби нагнутися перед новоспеченим Президентом і його антиукраїнським охвістям? Може, відразу на «фєню» перейти, аби звикати до нових реалій? Стосовно російських форм імен, якими часом називають українських діточок, то російський учений В. Бєлінський у листі до М. Гоголя писав про них так: «Россия представляет собой ужасное зрелище страны, где люди самые себя называют не именами, а кличками: Ваньками, Васьками, Стеньками, Палашками». А коли пірнути ще далі, то з дослідження російського вченого В. Никонова довідаємося, що для більшості населення Росії впродовж кількох століть «уничижительная», тобто зневажлива форма на -ка, була обов’язкова, і навіть можновладний боярин, перед яким тремтіли дрібніші бояри (що вже про чернь казати), підписував чолобитну цареві: «холоп твой Васька». Головна героїня незнищенної «Боярині» Лесі Українки, протестуючи проти російських Аннушек і Ванєчєк, каже: «Ти, Ганнусю, мене таки Оксаною зови!».
То чому ж так забоялися дати відсіч тим, хто у цькуванні Ірини Фаріон використовує страшні речі – звинувачення у нібито приниженні дітей? Адже за їхньою логікою, ми тепер маємо засудити виховательку, яка робить зауваження малюкові. І першу вчительку, яка ставить учневі двійку – бо та «ламає йому все подальше життя».
Замість епілогу – для роздумів. Ірину Фаріон багато хто ненавидить. Ненавидять за прямоту і безкомпромісність. За те, що не гнеться і не підбирає, як то прийнято в «толерантному» товаристві, делікатні слова. Ненавидять ті, кому дісталося від неї за безхребетність і бездіяльність. І ті, українофоби, з яких дрантя летить, коли вони лиш наважуються на пряму дискусію. Так підкуплений ненавидить того, хто ніколи не продається. Так плазуючий недолюблює того, хто не боїться літати. Таких, як Фаріон, одиниці. Але без них наше з вами життя і наша боротьба – втрачають сліпучі барви.
Леонтій Мартинюк, Галина Миць
Коментарі
Додати коментар
ТОП-НОВИНИ
- Львів транспортний: перевізник «Фіакр Львів» знову чудить?
- Жахливе вбивство на Львівщині: чоловік убив маму 11 дітей
- На хабарі спіймали голову сільради Старосамбірського району Львівщини
- Від сьогодні Львівщину накриє друга хвиля морозів
- Обгорілий хлопчик з Львівщини вже у Бостонській клініці
ТОП-КОМЕНТАРІ
- Львів транспортний: перевізник «Фіакр Львів» знову чудить?
- Стадіон у Львові офіційно назвали «Арена Львів»
- Завтра у Львові – спільні збори «Батьківщини», «Свободи» і «Фронту змін»
- На хабарі спіймали голову сільради Старосамбірського району Львівщини
- На Львівщині судитимуть колишнього мера Буська
zmolo.com
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали "Хайль!" охриплими басами
І "Ще не вмерла..." голосно ревли.
Де ви ішли там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям
Плювала кров'ю "ненька Україна"
У морди вам і вашим хазяям
Ви пропили б уже її небогу
Розпродали і нас по всій землі
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись "москалі"
Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом і в роздріб,
Нових катів запрошуєте в гості
На українське сало і на хліб
2. Пані Ірина поводила себе апсолютно непедагогічно.
3. Міша з російськомовної сімї має право залишатись Мішою.
4. Високомірність п. Фаріон відштовхує.
мають право Ліза, Міша та Гюльчатай в Україні жити.
та ж п.Фаріон пишається, що українці закордоном зберігають свою ідентичність, як же тоді бути з представниками інших культур...
Слава Фаріон!!!
дітям потрібне зацікавлення і різноманітність, а не пафосне позування на камери.
хто першим зробить якісне українське "Надобраніч діти" замість солодкої казки від Діми і Алєсі (на Тонісі) той і молодець!!!!
а ще є досить цікав книжка від Івана Малковича "Ліза та її сни". Зробіть кращу про Єлизаветку..
п.с.: для загального розвитку:
"Гандзя-Гандзя кучерява
під решетом ночувала
Як там сім день побула,
шкоди більш не робила."
(с. Почепинці,Лисянського р-ну, Черкаської обл., 1961)
"Коля-Колюнчик
Розбив чавунчик,
Черепочки збира
Ними курочку ганя" (м. Млинів. Рівненської обл, 1961)
зі збірки "Дитячий фольклор",
в-во Дніпро, 1986...
І взагалі, яким правом політичні організації мають вступ у садок і розвішують щось там на стіні? Це що узгоджено з міністерством освіти? Куди дивиться директор, що позволяє на такі речі на своїй території? Чи її також стероризували?
Ірину Фаріон - до кримінальної відповідальності за розпалювання міжнаціональної ворожнечі! Начальника управління освіти Хобзея - у відставку за те, що допустив таке неподобство. порушення прав дитини у дитячому садочку.
І вся розмова. На тому крапка.
ТОМУ ЩЕ РАЗ ЙОГО ПЕРЕДРУКУЮ
Що саме мною написаного є брєдом? Раз ти такий розумний - аргументуй, а то, вибач, ти тільки пьорднул і пропал )) Я як пересічний громадянин, представник середнього класу, хочу жити в нормальній, цивілізованій, європейскій країні, і буду робити все, що для цього потрібно, своєю працею, а не словами я люблю Україну. Подібні Фаріон люди це далеко не патріоти і ніколи їми не були. Вона чомусь не звертає уваги, що таким ганебним і мерзотним вчинком обурила всіх без виключення. І плювали люди на її партійну принадлежність. Справа тут не в тому. І автори цієї статті, а по суті великої бздури, намагаються виправдати дії цього "педагога" (хоча вона скоріше просто викладач, причому з таким підходом до дітей, що викладати їй можно дозволяти тільки в ВУЗах) і знавця мови (хоч сама її мова насичина польско-українським суржиком) ставлячи в противагу вислови Януковича, Ющенко, інших політиків. Я розумію, що це зроблено з причини того, що Колісничєнко здійняв галас першим. Але це вже смішно. Хіба ті політики говорили таке дітям 4-х років? Таке враження, що щира патріотка з не українським прізвищем Фаріон, вважає себе більшим патріотом і українцем ніж багато росіскомовних українців, заслуги і справи яких настільки прославили Україну, або принесли її людям неоціненну користь, що поруч з якими така "патрийотка", як Фаріон немає навіть морального права стояти. Чи може Фаріон вважає, що половині російскомовних українців спакувати валізи і виїхати в Росію? Але щось звосім мізерний процент тих хто підтримує її та Свободу. Вона простий провінційний депутатішка, це навіть не досягнення. І це не дає їй право так себе поводити. Погляньте на це хочаб очима дитини. Приходить стара цьотка в присутності купи людей, камер і мікрофонів ( хоча вже таке треба робити тільки з дозволу батьків, а не дай Боже в когось був туберкульоз? Чи ше щось занесли), що само по собі вже впливає на психологію дитини, починає всю ту промову про імена, і ось спочатку вона пояснює, що Міша то Михайлик, хоч дітям і Міша більш подобаєтся, а потім говорить Олені - не будь Альоною, бо тоді пакуй валізи ( теж польске слово) і виїжджай до моковії (то напевно пані Фаріон шей крім філолога з купою полонізмів в своїй мові, ще й справжній знавець географії і розказала дітям про країну московію), то як дитина тепер має думати? Тепер 4 річний Міша которому, як і всім дітям не подобаєтся Михайлик має пакувати валізи до дуже страшної країни Московії? Чи вважати всіх хто не так назвався як правильно на думку тои страшної цьотки, не українцями і вимагати щоб вони пакували валізи? А про Лізу то як бути? Єлизаветка?То так має лагідно ім"я звучати? То якраз якщо Єлизаветка, то лагідно та скорочено і получаєтся Лиза. А чому Вова має бути Володимирко? Вибачте, але це по [***]ьному звучить. А це діти мають говорити, які завжди між собою називають ім"я скорочене і лагідне.Та й майже всі україномовні українці часто зовуть своїх дітей і Мішами, і Машами, і Вовами, і Сашами, і це їх право, і ніякої загрози для української мови вони не несуть. Ну а наприклад я назвав свою дитину Анною, і вона буде Аня, а не Гануся, томущо якась Фаріон сказала, що так правильно. А між іншим є таке ім"я Анна, і саме Анна, а не Ганна, то треба було б знати, і знати. Це вже не бородьба з русізмами, яких до речі в галичині мало, на відміну від полонізмів, які вживає навіть проводячи урок рідної мови щирий патрийот і філолог Фаріон, а це вже паранойа. Чи Фаріон не задумуєтся,що наші мови дуже подібні з російскою і білоруською?І так сталося, що наша історія тісно зв"язана з цими народами. Ну говорить Україна на двох мовах, і завжди говорила, і треба з цим жити, і поважати один одного. Але ніколи не можна агресією вчити мові. Тому подібне нав"язування в дітячі голови просто аморально і злочинно. Це вже не кажучи, що цей горе педагог міг нанести моральну травму дитині. Чия психіка тільки формуєтся. А ще гірше, що та дитина вирости і буду ненавидіти всіх російскомовних українців ( саме українців, а не етнічних росіян), а це половина свого ж населення. І буде такою, це їх право, і ніколи ви нав"язуванням та зобов"язування не переконаєте їх розмовляти українською. А такими аморальними вчинками в садочку ви тільки відштовхуєте російскомовних українців від української мови, і бажання на ній розмовляти. Навчітся не примусом, а любовью розмовляти українською. Ви все одно не нав"яжете свою волю всій Україні, ви тільки в україномовній Галичині знаходите однодумців, а це далеко не вся Україна. Подивітся на свій рейтинг, і результати виборів, і ви зрозумієте, що ви як політична сила не цікаві, ви і так повний нуль. Про вас то і згадують в основному завдяки таким ганебним вчинкам начебто бородьби за українську мову, а на ділі повністю основаних на національній ненависті до російскомовних українців та росіян Чому ви так сильно боретесь за українську мову на Галичині? В нас тут половина розмовляє на російській? Подивітся скільки російскомовних регіонів, а навіть і туди не треба їхати, далі Рівного чи Тернополя вже хоч і не половина, але коло неї процент російскомовних українців. Борітся там ))) Хоча ніколи
Що саме мною написаного є брєдом? Раз ти такий розумний - аргументуй, а то, вибач, ти тільки пьорднул і пропал )) Я як пересічний громадянин, представник середнього класу, хочу жити в нормальній, цивілізованій, європейскій країні, і буду робити все, що для цього потрібно, своєю працею, а не словами я люблю Україну. Подібні Фаріон люди це далеко не патріоти і ніколи їми не були. Вона чомусь не звертає уваги, що таким ганебним і мерзотним вчинком обурила всіх без виключення. І плювали люди на її партійну принадлежність. Справа тут не в тому. І автори цієї статті, а по суті великої бздури, намагаються виправдати дії цього "педагога" (хоча вона скоріше просто викладач, причому з таким підходом до дітей, що викладати їй можно дозволяти тільки в ВУЗах) і знавця мови (хоч сама її мова насичина польско-українським суржиком) ставлячи в противагу вислови Януковича, Ющенко, інших політиків. Я розумію, що це зроблено з причини того, що Колісничєнко здійняв галас першим. Але це вже смішно. Хіба ті політики говорили таке дітям 4-х років? Таке враження, що щира патріотка з не українським прізвищем Фаріон, вважає себе більшим патріотом і українцем ніж багато росіскомовних українців, заслуги і справи яких настільки прославили Україну, або принесли її людям неоціненну користь, що поруч з якими така "патрийотка", як Фаріон немає навіть морального права стояти. Чи може Фаріон вважає, що половині російскомовних українців спакувати валізи і виїхати в Росію? Але щось звосім мізерний процент тих хто підтримує її та Свободу. Вона простий провінційний депутатішка, це навіть не досягнення. І це не дає їй право так себе поводити. Погляньте на це хочаб очима дитини. Приходить стара цьотка в присутності купи людей, камер і мікрофонів ( хоча вже таке треба робити тільки з дозволу батьків, а не дай Боже в когось був туберкульоз? Чи ше щось занесли), що само по собі вже впливає на психологію дитини, починає всю ту промову про імена, і ось спочатку вона пояснює, що Міша то Михайлик, хоч дітям і Міша більш подобаєтся, а потім говорить Олені - не будь Альоною, бо тоді пакуй валізи ( теж польске слово) і виїжджай до моковії (то напевно пані Фаріон шей крім філолога з купою полонізмів в своїй мові, ще й справжній знавець географії і розказала дітям про країну московію), то як дитина тепер має думати? Тепер 4 річний Міша которому, як і всім дітям не подобаєтся Михайлик має пакувати валізи до дуже страшної країни Московії? Чи вважати всіх хто не так назвався як правильно на думку тои страшної цьотки, не українцями і вимагати щоб вони пакували валізи? А про Лізу то як бути? Єлизаветка?То так має лагідно ім"я звучати? То якраз якщо Єлизаветка, то лагідно та скорочено і получаєтся Лиза. А чому Вова має бути Володимирко? Вибачте, але це по [***]ьному звучить. А це діти мають говорити, які завжди між собою називають ім"я скорочене і лагідне.Та й майже всі україномовні українці часто зовуть своїх дітей і Мішами, і Машами, і Вовами, і Сашами, і це їх право, і ніякої загрози для української мови вони не несуть. Ну а наприклад я назвав свою дитину Анною, і вона буде Аня, а не Гануся, томущо якась Фаріон сказала, що так правильно. А між іншим є таке ім"я Анна, і саме Анна, а не Ганна, то треба було б знати, і знати. Це вже не бородьба з русізмами, яких до речі в галичині мало, на відміну від полонізмів, які вживає навіть проводячи урок рідної мови щирий патрийот і філолог Фаріон, а це вже паранойа. Чи Фаріон не задумуєтся,що наші мови дуже подібні з російскою і білоруською?І так сталося, що наша історія тісно зв"язана з цими народами. Ну говорить Україна на двох мовах, і завжди говорила, і треба з цим жити, і поважати один одного. Але ніколи не можна агресією вчити мові. Тому подібне нав"язування в дітячі голови просто аморально і злочинно. Це вже не кажучи, що цей горе педагог міг нанести моральну травму дитині. Чия психіка тільки формуєтся. А ще гірше, що та дитина вирости і буду ненавидіти всіх російскомовних українців ( саме українців, а не етнічних росіян), а це половина свого ж населення. І буде такою, це їх право, і ніколи ви нав"язуванням та зобов"язування не переконаєте їх розмовляти українською. А такими аморальними вчинками в садочку ви тільки відштовхуєте російскомовних українців від української мови, і бажання на ній розмовляти. Навчітся не примусом, а любовью розмовляти українською. Ви все одно не нав"яжете свою волю всій Україні, ви тільки в україномовній Галичині знаходите однодумців, а це далеко не вся Україна. Подивітся на свій рейтинг, і результати виборів, і ви зрозумієте, що ви як політична сила не цікаві, ви і так повний нуль. Про вас то і згадують в основному завдяки таким ганебним вчинкам начебто бородьби за українську мову, а на ділі повністю основаних на національній ненависті до російскомовних українців та росіян Чому ви так сильно боретесь за українську мову на Галичині? В нас тут половина розмовляє на російській? Подивітся скільки російскомовних регіонів, а навіть і туди не треба їхати, далі Рівного чи Тернополя вже хоч і не половина, але коло неї процент російскомовних українців. Борітся там ))) Хоча ніколи ви туда не поїдите, вас там ніхто не підтримує, і не чекає, а більшість просто не знае хто така Свобода )))