Професійні коханки й коханці неньки-України

Цей фах постав і запишався буйним цвітом, як не дивно, після здобуття незалежності.

-A A A+

Погодьмося: тоді, коли потрібно було «мотати» термін за патріотичні переконання, за вікнами була не дуже ласкава до всіляких ізмів радянська влада. Ті, хто обирав патріотизм тоді, у результаті позбувся здоров’я, не надбав жодних матеріальних статків, не став членом жодної владної чи провладної організації. Бідність, маргінес тодішнього суспільства, понівечені долі дітей та рідних… Такі випробування пройшов кожен із радянських дисидентів – кожен, хто повернувся живим з тюрем, таборів. Багато хто там і поліг…

То була любов до України за велінням серця, якої вимагала історія і всесвітні закони справедливості, та любов, на основі якої постала наша нова держава.

Що ж трапилося з патріотизмом сьогодні? Дорогою в капіталізм, все продаючи-купуючи й нарощуючи відсотки, такий товар, як любов до Вітчизни, ми також навчилися запаковувати, як чіпси, і, як кажуть, незле з того мати. Відтак патріотизм у нас педантично розсортований і відповідно коштує: патріотизм ліберально-демократичний, що його декларують колишні непмани та дрібні торговці колготками, котрі нещодавно прийшли до влади; патріотизм комуністично-соціалістичний, що альфою й омегою тримає соціальні стандарти й гарантії (його декларують комуністичні очільники на «маздах» та всілякому іншому дорогому барахлі); патріотизм коричневий, що його рясно розпаковує останнім часом «Свобода»; патріотизм церковних бонзів, що притупують на авансцені під час масових атракцій то тій, то іншій політбанді… Ще є патріотизм мас (натурпродукт), що коштує найдешевше й продається на базарі поряд із бульбочкою та сметанкою. Вибирайте, кому який до смаку!

Кожен любить Україну як свою родину, сім’ю, дітей, як рідне подвір’я, город, гімн, вишитий рушник, герб і прапор. Це – невід’ємна часточка душі кожного мешканця держави. Це природне, нормальне почування, що не потребує особливих слів – воно вкоренилося в нас набагато глибше, ніж логіка та свідомість. Тому кожна пересічна людина сакральну любов до України поклала в свою особисту скарбничку й особливо про неї не розводиться, бо ж не належить багато патякати про інтимне, до речі, не важливо, якою мовою – українською чи перших пророків.

Що ж наші очільники? Спробували винести на торжище свій новітній патріотизм-фальшивку, прикривши сіренький комсомольський піджачок вишиванкою, – народ розкупив. Потім пішли лозунги, потім – фішки-значки-прапорці під видом партійної символіки, футболки з відповідними написами (дякую тобі, мамо, що я не москаль, для прикладу). Потім заволали про любов до України в умовах страшної міжнародної небезпеки – народ проковтнув: а й справді, ворог не дрімає! І став народ думати посилено про того ворога, не помічаючи, що країни, якій звідусюди погрожують, вже практично не залишилося («гірше ката свої сини її розпинають»). Апогеєм такої суперлюбові до України став президент Ющенко, який в умовах нечуваного здирництва банків намагався нам відкрити страшну таємницю: ви – не хохли!

Але не зсохся-таки остаточно від злиднів мозок нації: всі подумали й зробили висновки. Мабуть, ненадовго, та все ж.

Товар з наліпкою «патріотизм», що його пропонують нам часто напередодні виборів, завжди буде ходовим у країні, де не шанують ЇЇ Величність Людину, в країні, яку називають європейським Таїландом. Процвітає корупція, розкрадання державних коштів, одвічні палаци й хати. І основне – все купуємо й продаємо, продаємо й купуємо, не замислюючись над тим, що в упаковці. Така тонка матерія, як патріотизм, розфасована в дуже крикливі блискучі торбинки.

До місця згадати, що фальшивий патріотизм, за словами Достоєвського – це останній прихисток негідника. Патріотизм як любов до хліба й кусня сала засудив Іван Франко, перед ним – Шевченко, котрий волав про патріотів на словах, а в суті – хижаків, що «останню свитину з матері знімають». Патріотизм, не підтверджений реальними справами, викривала українська література впродовж історії, починаючи від Володимира Мономаха, Івана Вишенського й закінчуючи сучасними авторами, яких, як і в часи незапам’ятні, анафемують і таврують сьогодні усілякі каральні інстанції за вічний «гріх» мистецтва – відкривання людям очей на правду.

Врешті, найуспішнішою в історичному минулому була Русь-Україна за часів Ярослава Мудрого та його внука Володимира Мономаха – правителів, котрі будували храми й перші бібліотеки, створювали закони й потім шанували їх. «Не дайте сильним погубити людину» – з цими словами Володимира Мономаха, абсолютного по крові царя, президент Ющенко вступав у права президента після помаранчевої революції. А завершив своє президентство словами про хохлів…

Дико-махрово-печерний свободівський патріотизм також має близьку й далеку ціль – лавки в парламенті та в місцевих владних залах. Сумно, що його сьогодні не можна проігнорувати, як на початку 90-х, отже, збільшилась в умовах початкового накопичення капіталу кількість людей, готових віддати за них свій голос… Значить, процес люмпенізації пішов. І, зазначмо, вже майже ніхто не питає, звідки свободівські дрівця, з яких дрімучих і таємничих лісів.

Після виступів за чистоту мови, що пролунали минулого тижня з уст видатної свободівки; після того, як багато всього надбали собі за цю фальшиву монетку люди з «вищого світу»; після того, як, пропонуючи нам один і той самий товар з маркою патріотизм, вони не можуть одне з одним домовитись і на запах одне одного не переносять, – після цього всього з чистим серцем починаю називати себе громадянкою Всесвіту і вас до цього закликаю.

Марія Кривенко

Фейсбук Твітер Живий Журнал В контакті

Роздрукувати

Коментарі

Додати коментар

- Рідновір Стекові10:35 08.03.10
- Як ви думаєте, звідки в нас беруться такі громадяни всесвіту? Це все результат діяльності імперського християнства - всесвітньої жидівської брехні, яке давно вже себе вичерпало, але ще продовжує робити свою чорну справу. Бо релігія зараз - це великий бізнес (торговці у храмах). Тільки справжня віра від Бога. Наші предки славили Бога-Творця Рода і Матір-Природу, тому шанували свій Рід, Предків і Природу, а особливо Рідну Землю, на яку навіть плюнути було гріхом, а не те що продавати. Це все одно що продавати рідну матір. Захист рідної землі від чужинців був святим обовязком витязів-русичів. А що маємо сьогодні? В теперішніх християнських храмах нас вчать плазувати перед чужим і зневавжати своє, бути рабом на своїй землі і не противитися злу, аби ми мовчки вимирали і звільняли свою, Богом дану нам землю, без спротиву. Тому при владі в християнських державах чужинці, які вважають себе "обраним народом". Чому ніхто не говорить про теперішній геноцид українців? 6,5 млн. українців за роки незалежності в мирний час - той же результат, що й за часи голодомору. Тільки методи трохи інші. Нам просто не дають жити на своїй землі. Молоді сімї не можуть придбати собі житла, яке доступне тільки для "Злодіїв в законі" і бандитів, які мали "сидіти в тюрмах", від народження наших дітей знищують прививками і отруйною їжею, створюють такі умови щоб працездатне населення шукало собі роботу за кордоном і т. д. Народ зомбують телевізором та інтернетом. Але зараз є багато книжок, з яких можна почерпнути хоч трохи правдивої відичної інформації. Нашою Біблією можна вважати "Велесову книгу", читайте книги проф. В. Шаяна "Віра наших предків", який ще в 34р. минулого століття почав відновлювати нашу віру, книги С.Плачинди, С. Піддубного, Відуна Рувита, Г, Лозко, В. Войтовича та ін. Бо як вчив І.Франко "Не пора, не пора, не пора за невігласів лить свою кров..."
- Stek до Відичний коментар18:10 04.03.10
- Чоловіче, ти би схаменувся, та в твоїй душі вже не осталось нічого святого.
- Stek18:02 04.03.10
- Ну , я ж і кажу , що нормальні люди себе в тому не бачать , а зграя бродячих псів зразу завила. В такому випадку ще кажуть що на злодію шапка горить.
- калеснікав17:20 04.03.10
- многа букав не асилил
- stek-ові16:59 04.03.10
- Ти, [***] заздрісне, щодня до цих коментарів лазиш і щось образливе для нормальних людей ляпнути норовиш. Може ти, пес (чи псина?), який (яка?) до своєї блювотини повертається?
  Тоді тут і лишайся.
- До Steka15:10 04.03.10
- Ти, херой інтернетний, спробуй десь на людному місці вислови наголос свої думки про патріотів.
  А знаєш, як казав про таких як ви із Марою, Борис Віан, - "Я прийду плюнути на ваші могили".
- Stek23:36 03.03.10
- Ну і картина вирисувалась, чисто як зграя бродячих собак на вулиці, так і тут причепилися до людини за те , що вона вголос сказала чисту правду. А правда вона така штука, що не всім подобається, особливо людям з нечистою совістю або взагалі відсутністю такої, тому такої реакції з сторони послідовників Фарисея слід було очікувати і взагалі не перейматися тим.
- Східнячка23:08 03.03.10
- пані Кривенко, зараз ви дуже сміливо полили брудом усіх патріотів і посортували їх на власний смак. А де була ваша громадянська мужність раніше і що ви зробили конкретно доброго для своєї землі? для свого народу? Що ви конкретно пропонуєте зробити, щоб покращити життя у нас? На Всесвіт подивляєтеся? Але ж він складається з безлічі маленьків світів...
- Stek20:57 03.03.10
- Не розумію, хто така Каралюс? Похоже на збій системи....
- Відичний коментар19:50 03.03.10
- В тієї Мари проблеми не тільки з патріотизмом, але й зі знанням історії. Бо останнім справжнім князем Київської Русі був Святослав Хоробрий. Його позашлюбний син Володимир незаконно зайняв київський престол, знищивши двох старших синів Святослава. А потім продовжились інші злочини-знищення наших волхвів, жерців і святилищ, насильницьке запровадження чужинської віри та ін. Тому жоден з нащадків Володимира не є руським князем (є відомості, що Малуша обдурила князя Святослава і Володимир є нащадком хозарина) Тому й спокутуємо понад тисячу років те, що поклоняємося чужим богам і засоби масової інформації до сих пір під окупацією чужинців.
- Читач14:53 03.03.10
- Чемно питаю у Пані Кривенко, чи правильно я розумію - то власне пані Фаріон і пан Ющенко дістали кусок сала за свій фальшивий патріотизм, це вони є патріотами на словах а по суті хижаками? Це їх патріотизм не підтверджений реальними справами? Бо як на мене, то деякі реальні патріотичні справи у їх здобутку є, це, до речі, підтверджується шаленою ненавистю окупантів всіх мастей. Але як Ви зі своїм сакральним патріотизмом потрапили у цей хор україножерів? Чемно прошу пояснити, бо мені мій патріотизм би не дозволив, долучитися до того хору, а змусив би підставити патріотичне плече, якби, очевидно, мав такий письменницький талант, як Ви, пані Кривенко.
- RostykS11:38 03.03.10
- "Дико-махрово-печерний" ярлик приклеїно - і пішло-поїхало ! Щирість пані М.К. не має меж ! А приплести "сіренький комсомольський піджачок" - то певне аби ми чогось не подумали ?
- Стефко-Бібліофілу09:37 03.03.10
- А хто б це Кривенко мав забороняти робити таку класифікацію патріотизму? Фашистське, тоталітарне мислення фаріон і компанії очевидні
- ISTYNA23:11 02.03.10
- Stek, ty dribna gnyda...
- Stek22:24 02.03.10
- Як "панове" не крутіть , а стаття таки попала в саму "десяточку", якщо так дико завила та "братія" що побачила себе там головними дійовими особами, а насправді матеріалом для смітника історії.
- The Patriot21:40 02.03.10
- Che ne vmerla Ykraina????
- Андрій17:53 02.03.10
- Це, мабуть, Марія Кривенко роками проводила студентські конкурси плакату на захист рідної мови? А ще - мовні курси для депутатів облради? А ще розліпила по салонах автобусів пам'ятки, як правильно говорити по-українськи? Ні, це зробила Ірина Фаріон. Єдина людина у Львові, яку справді хвилювала доля укр. мови. Шкода, що дала втягнути себе в політику. Там від неї користі нема. Хай краще вертається до громадської діяльності. Але що цікаво! Всіх збурили її, може, не дуже мудрі слова, але нікого роками не хвилює перманентна деградація української ідентичності серед українських дітей. Навіть у П'ємонті! Зате всі стружать статейки про патріотизм.
- Андрій17:46 02.03.10
- Не треба ні великої сміливості, ні великого розуму, щоби 2010 року лаяти Віктора Ющенка. Треба було викривати його на початку 2005-го! Чого тоді бракувало? Розуму, мабуть (русин мудрий по шкоді). А зараз лише лінивий В.А.Ю. не хвицне. Хохли знайшли єдиного відповідального за те, що прос[п]али свій шанс, свої унікальні 5 років. Ще й ображаються, що Ющенко обізвав їх хохлами. А як же вас іще називати? Невже українцями?
- Бібліофіл17:40 02.03.10
- Чому це Кривенко вирішила, що саме вона може класифікуати патріотизм на "правильний сакрально-інтимний" та"неправильний коричневий". Вона що, забездурно викладала укрсучлітературу в Луганську, чи може на кревні заощадження відреставрувала яку пам'ятку минулого, чи принаймні копала протитанкові рови на острові Тузла? Цікаво дізнатися, де авторка використовує свій запас патріотизму (як неважко припустити - маловживаного).
- Стефко15:27 02.03.10
- Фаріонихо, це ти строчиш сюди коментарі
- Бібліофіл13:16 02.03.10
- Статя не сподобалася. Проте, не може не тішити, що в жанрі "скавуління Ярославни на валу" працюють зазвичай невдахи, які в житті собачої будки не збили, і які (як наприклад громадянка Кривенко) не належать до загальновідомих та визнаних моральних авторитетів.
  Караван все одно потрапить туди, куди йому призначено. І ви, нешановані "інженєри чєлавєчіскіх душ" нічогісінько не вдієте. Вмієте тільки паскудити у Інтернеті. Вийди, громадянко Кривенко, на Краківський базар і там розкажи про паскудний український патріотизм!
- Ігор12:41 02.03.10
- Коментар
- До protusicha11:25 02.03.10
- Сверстюк може помилятися, а Ви і Кривенко знаєте абсолютну істину?
- Марьяна09:24 02.03.10
- Низький уклін Вам, Маріє! Але ж накинулися на вас пси навіжені! Ціна їм - дрібка відсотків на останніх виборах. Це вони підставляють і опускають нашу святу Україну! "Свободу" - до суду за провокації проти України!
- protusich08:47 02.03.10
- Надіє, то вихователів варто перевірити на знання мови -- і тихо, без журналістів. Так що "хмиз" від Марії можна виправдати. Бо коли у залі Ратуші зібралося поважне книгознавче товариство обговорювати, як привчати дітей до читання, то журналісти розбіглися зразу після початку конференції -- там не внюхали сенсації. А тут...
  Що ж до цитати із Сверстюка, на яку оперся один із дописувачів, то хіба він не може помилитися? Дискредитацію провокував сам наш екс-Гарант: кумами, Балогою,зрештою, Черновецьким. Дискредитували його й "любі друзі", що хотіли робити велику політику у столиці, а не на Півдні і Сході. Так що тепер будемо писати відкриті листи особі, яка не вміє й читати.