Галицька інтелігенція – проти партійних квот у призначенні на посади

На прохання прокоментувати призначення директором Львівського палацу мистецтв Ярослава Пітка, який претендував на посаду заступника голови Львівської облради, багатолітній директор Львівської галереї мистецтв Герой України Борис Возницький, ухилившись від прямої відповіді, оцінив більше діяльність Юрія Гнатковського на посаді директора Палацу мистецтв.

«Палац останнім часом почав працювати краще, більш інтенсивно і більш для культури. Там великі проблеми з тим, що грошей немає, а палац величезний, тому треба заробити гроші, і вони заробляють ті гроші всякими методами, бо треба було гроші і на опалення, і головне утримати той палац. Зараз він трошки перетворюється все таки в якийсь мистецький центр, де виставки робляться більш мистецькі, більш цікаві постійно. Вони відійшли від ринкових виставок, коли там торгувала Білорусь. Якийсь є здвиг в цьому. Ми з ним маємо контакти, бо хочемо тут у дворі на рельєфі поставити всі українські замки, і він там десь гроші із своїх зарібків дає, допомагає мені в цьому. Ще я бачу, що якісь там кінофільми почали показувати. А зараз хочуть поставити рельєфи в шести нішах, де мають бути Кондзелевич, Архипенко і всі наші відомі українські художники. Там є якість проблеми між Спілкою художників. Я говорив, що треба більше співпрацювати із Спілкою художників. Бо все таки основою початку будівництва того палацу була Спілка художників. Це вже на початку 1990-их кусочок продали ресторану. І йдуть розмови, що ще хтось там хоче купити. Але ми проти цього. Я чув, що й директор проти того, щоб розпродувати цей палац», – сказав Борис Возницький

Натомість Володимир Парубій знайшов пояснення для мотивів призначення у засадничих принципах формування номенклатури, які вважає хибними.

«Я знаю Пітка, бо він був в облраді, має певний досвід. Той приходить, той відходить, – це вже таке чисто технічне питання. Але за всі роки останнього десятиліття формування владних структур відбувалося за партійною квотою. Ті, що це роблять, не розуміють згубність того принципу. Так було в радянський час, а більшість у нашій владі – ті самі совки і сталіністи в голові. Вони так само мислять. Колись партія була одна, й посаду давали тільки партійному. Але це стало одною з причин руйнації тої системи, тому так легко розпався Союз, він не мав сили. Тепер у нас є вже 170 партій, і кожна із них вважає себе, як колись КПСС, – головною, керівною, спрямовуючою. Як «ум, честь і совєсть епохи». Тепер 170 умів, – і куди дітися? Коли я був в обласній раді на початку 90-их, у нас не було жодної фракції! Тепер смішно – в сільських радах партійні фракції! Тому й буксуємо на місці. Партійні квоти формування органів влади, партійні домовленості повинні бути ліквідовані. Конгрес інтелігенції буде ставити цю вимогу і виховувати у людей державницьке мислення. Формувати органи влади треба не за квотами, а за принципом професійності, моральності й патріотичності. Тепер на перше місце ставиться партійна приналежність. У Верховній Раді є люди, які кілька разів суджені, те саме можна сказати і про обласні та місцеві рівні: там є депутати, які відсиділи не з політичних мотивів. З політичних мотивів були суджені депутати в 90-ті роки. Нині прийшов до влади криміналітет за партійними списками. А як вони формуються? Елементарно – плати! Приходять ті, хто має великі гроші, і не завжди ці гроші здобувалися тяжкою і чесною працею», – сказав Володимир Парубій.