У Львові відбувся показ мод одягу з секонд-хенду. Фото

Попередня Наступна

Організатором та ідейним натхненником такої атракції була директор ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя» Олеся Саноцька. Вона втілила у Львові ідею, започатковану міжнародним рухом «Емаус», який заснований у Франції ще у 1949 році. Його працівники понад 50 років збирають вживані речі і роздають їх тим, хто живе на вулиці.

Схожий показ мод відбувся в Парижі. Однак, моделі та дизайнери були професіоналами, натомість як у нас це були мешканці «Оселі» та волонтери з Голландії. «Ми належимо до руху «Емаус» і ідею перейняли звідти. Наша спільнота також збирає вживані речі. Основне, що ми хотіли показати львів’янам, це те, що речі які вже викинули, можуть послужити ще комусь. Ми можемо самі допомогти людині, яка потребує нашої опіки і обійтись без закордонних спонсорів», – зазначила Олеся Саноцька.

Щоб відбувся показ, допомагати приїхали чотири волонтерки з Голландії. Також дефілювали по подіумі соціальні працівники та мешканці «Оселі». Першу колекцію презентували під назвою «Кольорові люди». Наступна – «Чотири сезони», що уособлювала безпритульну людину під відкритим небом упродовж року.

На час модного дефіле старого одягу припала не менш важлива подія у житті безпритульних – презентація шостого номеру незалежного вуличного журналу «Просто неба», який реалізує ЛМГО «Спільнота взаємодопомоги «Оселя» за підтримки Фонду сприяння демократії при посольстві США в Україні. Особливість його в тому, що дописувачами є «люди вулиці» і придбати його можна теж посеред вулиці. Перший мешканець «Оселі» Саша Головченко, автор статті «Оселя», розповідає, що вперше в житті, коли ставив автограф, відчув себе зіркою. «Жив у спільноті майже п’ять місяці, писав 6 років тому під враженнями. У «Оселі» мені допомогли реабілітуватися. Я повірив в себе, що можу жити нормально і без алкоголю та наркотиків. Вже шість років живу вдома. Працюю кур’єром і продаю журнали «Просто неба». Зауважимо, що половину від вартості журналу отримує продавець. А продавці є безпритульні, які в такий спосіб заробляють на прожиття.

Глядачі купували журнали та речі з колекцій, аби внести хоч якусь лепту для допомоги безпритульним. Один набір одягу з презентованої колекції продавали за символічну ціну – 100 грн.