У Луцьку молилися за в’язнів, розстріляних у червні 1941 року

Попередня Наступна

У Луцьку молилися за в’язнів, розстріляних у червні 1941 року

Священики Волинської єпархії УПЦ Київського патріархату та Луцької дієцезії Римо-католицької церкви разом з представниками міської та обласної влади і громадськістю пройшли хресною ходою від Театрального майдану до приміщення Луцької тюрми. Під час ходи її учасники поклали квіти до пам’ятника жертвам політичних репресій.

Біля хреста, встановленого під стінами Луцької тюрми на місці поховання розстріляних у 1941 році, православні й католицькі священики відслужили заупокійну панахиду, після чого перед громадою виступили представники влади, громадськості.

Міський голова Богдан Шиба під час свого виступу наголосив, що відновлення усіх подробиць трагедії на даний час – надважливе завдання. Мер закликав усіх сприяти збору історичних відомостей про подробиці розстрілу у Луцькій тюрмі, а також повідомив, що міська влада готова приймати пропозиції щодо того, яким повинен бути меморіал пам’яті, що має споруджуватися біля стін тюрми.

На мітингу також виступила очевидиця розстрілу – жителька Локачинського району Зінаїда Рубіновська. Вона, арештована «за націоналізм», розповіла, як разом з іншими жителями її села сиділа в одній з камер та чула, як за стіною розстрілюють людей. «Підніміться, хто живий, ми більше не будемо стріляти – чули ми голос охоронців тюрми. Але за кілька секунд, мабуть, коли ті піднімалися, знову звучали постріли. Коли ми вийшли з камери, то побачили свіжонасипаний курган. Земля осіла, і з неї виглядали людські руки, ноги. Курган ворушився, і все було у крові», – пригадувала Рубіновська. Вижити жінка змогла тільки тому, що до її камери не дійшла черга.

Довідка ЗІКу.

Початок війни застав у Луцькій тюрмі 2 117 в’язнів – патріотично налаштовану молодь, активістів Організації українських націоналістів, священнослужителів.

22 червня 1941 року війська вермахту просунулись на сотні кілометрів углиб території СРСР і підійшли до Луцька. Паніка, розгубленість, страх не дозволяли представникам радянської влади організувати евакуацію. Керівництво тюрми вирішило питання в’язнів просто – фізична ліквідація, без суду і слідства. Всю ніч і до самого ранку 23 червня, поки німці не увійшли в місто, в Луцькій тюрмі розстрілювали арештантів.

Точна кількість загиблих не встановлена досі. За деякими даними, розстріляно близько 4 000 в’язнів з понад сорока міст і сіл Волині.