«Львівський бункер відкритий для світу!» – акція протесту проти руйнування історичного образу Львова. Фото

Попередня Наступна

4 червня 2009 р. Акція протесту проти побудови на розі вулиць Вірменська-Краківська архітектурної потвори.

Близько 50 осіб, а серед них чимало молоді і мам із малесенькими дітками, зійшлося вранці, аби висловити свою рішучу незгоду із незаконним будівництвом готелю в історичному центрі Львова за проектом, що його зневажаючи пам’яткоохоронне законодавство намагаються нав’язати місту чинний головний архітектор Юрій Криворучко, директор департаменту містобудування Андрій Павлів та склад виконавчого комітету ЛМР, який дав дозвіл на проектування.

Окрім патріотів Львова, які розгорнули саморобні плакати із гаслами «Бункерштадт вітає гостей Євро-2012!», «Бункер – на околицю!», «Живий журнал проти мертвого будинку!» «Ні – локації сталкера на Вірманській!» тощо, учасниками акції були з десяток львівських журналістів, восьмеро міліціонерів, перехожі та чиновники міськради, які йшли на роботу. Серед останніх був і начальник управління інформаційної політики і зовнішніх відносин ЛМР Остап Процик, який узяв листівки із вимогами до міськради, що їх розповсюджували активісти акції і з цікавістю стежив за флешмобом.

За сценарієм флешмобу, до встановленого перед Ратушею дерев’яного вказівника, що означував ріг вулиць Краківської і Вірменської» підходили люди із картонними пачками і з них вибудовували за допомогою скотчу чудернацьку архітектурну форму, яка нагадувала обриси запроектованого готелю. Картонну споруду зафарбували, домалювавшли їй вікна й двері та п’ятизіркову вивіску із назвою – готель «Kryvoruchko». До архітектурної дивовижі прикріпили реальний ескіз проекту, резолюцію: «Проект погоджено – Криворучко»та символічний портрет спотвореного обличчя Львова. Після флешмобу його активісти проскандувавши «Львівський бункер відкритий для світу», споруду розібрали й винесли до смітників.

«Проблема, яку спричинило незаконне будівництво на розі вул. Вірменської-Краківської вже вийшла за межі листування пам’яткоохоронних організації із органами влади. Вона взагалі вже виходить з-під контролю, бо проект жваво обговорюється в Інтернеті. Люди його засуджують, бо це наруга не тільки над Законом, а й над Красою. Нас вражає його виняткова потворність в контексті історичної забудови, порушення законів, невиконання вимог ЮНЕСКО, нецільове використання ділянки, брак археологічних досліджень, недотримання ДБН, профанація громадських слухань, хиби в організації конкурсу. Ми запропонували альтернативний проект, він цілком конкурентноздатний: такий же некрасивий і незаконний, але на від міну від справжнього він не принесе шкоди історичному середовищу», – так прокоментував флешмоб координатор акції Ярослав.

Львів’яни вимагали від міськради зупинити незаконне будівництво, скасувати рішення міськвиконкому про надання дозволу ТзОВ «Будінвест» на проектування готелю на вул. Вірменській–Краківській, винести на громадські слухання питання про цільове призначення ділянки, а при загосподарюванні середовища Державного історико-архітектурного заповідника центральної частини Львова, що входить до переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, керуватися чинним законодавством.

«Тут абсолютно не врахована парцеляція, вимоги до поверховості. Вимоги до вікон і входів тощо. Проект готелю постав внаслідок конкурсу, який проведений із порушенням чинного законодавства. Було абсолютно проігнороване історико-містобудівне обґрунтування, щодо спорудження об’єкта в цьому місці, та найголовніше, що всі архітектурна, містобудівна, пам’яткоохоронна громадськість виступає тому, що проігнорована думка львів’ян. Цей проект лобіює може десяток осіб, які мають не знаю які зацікавлення, щоб цей об’єкт постав в цьому місці, руйнуючи дух місця і міста. Щоб повернути все в законне русло, у міськраді треба відновити конкурсні вимоги до проектування, провести нормально конкурс, який би базувався на реальному історико-містобудівному обґрунтуванні. Цей конкурс мав би бети відкритим, а не замовним, – тоді можна було б очікувати нормальних пропозицій, а не ті які нам намагаються нав’язати. Якби перший конкурс відбувся згідно з чинним законодавством, то його учасники мали б представити свої портфоліо (це передбачає законодавство), – тоді цей би проект взагалі не розглядався. Багато з учасників конкурсу не можуть представити своїх порт фоліо, бо ніколи не реалізували проекти в історичних середовищах. Ми ніде в Інтернеті не побачили проектів переможця в історичному середовищі, а якщо їх нема в Інтернеті, то я маю великий сумнів, чи ці порт фоліо були представлені на конкурсну комісію. Такі речі мають бути публічними», – сказав у коментарях журналістам голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк.

Фото: Маріан Стрільців