Твори Франческо Гварді можуть покинути Україну

Про це говорять не тільки у Львові чи Україні, а й у сусідніх державах, де вже цю тему мусують у пресі. Що ж стало причиною такого занепокоєння? Це кореспондент ЗІКу спробував з’ясувати у Львівській галереї мистецтв.

За словами головного хранителя фондів Львівської галереї мистецтв Ігоря Хомина, твори Франческо Гварді наразі кордонів України не перетинали, їх демонструють у столичному музеї мистецтв ім. Варвари та Богдана Ханенків.

Виставка там триватиме від 27 січня до 8 березня. Київські мистецтвознавці не приховують, що така виставка для них неабияка честь, адже завідувачка відділом графіки Музею мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків Олена Шестак стверджувала: «Я вважаю, що ця невеличка на перший погляд виставка - дуже велика подія для нашого музею. Це вперше кияни можуть побачити графічні твори великого венеціанця Франческо Гварді».

Експозиція музею Ханенків репрезентує 7 творів геніального італійського живописця XVIII сторіччя, який свою творчість присвятив зображенню рідної Венеції. Графічні ведути виконані водяними фарбами, лише одним кольором, і належать до пізнього періоду творчості митця. Виставлені в Києві твори потрапили до Львівської галереї мистецтв із колекції намісника Галичини та ректора Львівського університету графа Леона Пінінського.

Виставку творів Гварді відкрив у столиці посол Італії в Україні П’єтро Джованні Доннічі та заступник міністра культури і туризму України Тимофій Кохан. За словами Тимофія Кохана, міністерство культури і туризму України має намір співпрацювати з міністерством культури Італії у царині популяризації культурних надбань, а також сприяти поверненню на історичну батьківщину тих шедеврів мистецтва, які були незаконно вивезені з території України та Італії

«Запевняю, що пропозицій якогось обміну до нас не надходило. Хоч, чесно кажучи, я був противником такої гастрольної виставки, бо транспортування цих речей не було застрахованим. А це колосально дорогі твори: одна така річ коштує на аукціоні близько 400 тисяч доларів, тому транспортування повинно було би бути відповідним. Я як головний хранитель про це говорив, але мене ніхто не слухав! Однак щодо вивозу, то можете бути спокійними: ці фондові твори із збірки Львівської галереї мистецтв перебувають в Україні. Таких прецедентів обміну в масштабах світу не було. Я лишень боюся, щоби нашого Гварді не вкрали…», - сказав Ігор Хомин.

Нагадаємо, Гварді першим відкрив чарівний світ міського краєвиду, але по-справжньому цього художника оцінили лише в часи імпресіонізму. Тоді , його роботи, оцінені у 10 мільйонів фунтів стерлінгів, були незаконно вивезені з Італії до Великобританії. Їхнім поверненням займався Скотланд Ярд.

Свого часу ведути Франческо Гварді із збірки графіки Львівської галереї мистецтв досліджував світлої пам’яті Дмитро Шелест – мистецтвознавець, друг відомого львівського графіка Олександра Аксініна, однин із найперспективніших науковців Львівської галереї мистецтв, якого застрелили зловмисники при збройному нападі із метою крадіжки картин цього музею. Після цього трагічного випадку на вході до галереї поставили пост міліцейської охорони та встановили пам’ятну таблицю вбитим захисникам музейних цінностей Дмитрові Шелесту та Ярославові Волчаку.

Підігрів чутки про обмін творів Гварді й відеосюжет телеканалу СТБ про те, що музеї України не мають чим оплачувати послуги міліцейської охорони.

Окрім іншого сюжет містив таку інформацію: « Амулет-колокольчик, византийская печатка и кольцо времен Киевской Руси. Три бесценных пустячка Украине возвращают итальянские карабинеры. За археологическую мелочь на антикварном рынке в Милане просили всего 500 евро.

Возвращенные сокровища из музея не крали, говорят правоохранители, – вещи без инвентарных номеров. Допускают, из Украины их вывезли черные археологи. Теперь находки будут сохранять в музее истории Украины. Там не знают – радоваться или плакать.

Как уберечь итальянский дар, когда музей вот-вот останется без государственной охраны?

К визиту итальянской делегации Львовская галерея искусств привезла в столицу Франческа Гварди. Подлинность этих семи рисунков художника в начале 80-х доказал львовский искусствовед Дмитрий Шелест. А в начале 90-х его застрелили в родном музее во время вооруженного нападения. Тогда из львовской галереи вынесли несколько полотен польских мастеров.

Анна Банцекова, заведующая Фондом графики Львовской галереи искусств: «Напевне, це було замовлення. Робот досі не шукали, але загинули дві людини. Таких випадків у світі ніколи не було: крали роботи, а люди були живі»

Венецианских видов Гварди не показывали почти четверть столетия. Для украинских музейщиков эта выставка еще и повод почтить память Шелеста».

Коли 29 квітня 1992 року під час розбійного нападу на Львівську картинну галерею вперше у світі було вбито (!) музейних працівників, тоді влада пообіцяла швидке і суворе покарання, але злочин лишився нерозкритим. Бо “двох невідомих осіб, які мали деяку подібність до осіб кавказької національності”(?) та вкрали 2 картини Артура Гротгера й картину „Ян Собеський під Віднем" Яна Матейка так і не знайшли.

Хоча слідство також було загадковим: нагадаємо, що 30 квітня 2002 року директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький отримав лист, у якому після ретельного переказування перебігу вбивства тодішній заступник начальника УКР УМВСУ В. І. Мартиняк зазначав, що: “У ході проведення оперативно-розшукових заходів по розкриттю даного тяжкого резонансного злочину було встановлено, що 06.03.2001 року ( це дев’ять років по вбивстві!) гр. Магола К.В. ДОБРОВІЛЬНО (!) видав правоохоронним органам вогнепальну зброю, а саме пістолет системи “ТТ” та набої, які він знайшов (!) в лісовому масиві. Проведеним дослідженням зброї НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області встановлено, що з пістолета системи “ТТ”, виданого гр. Маголою К.В., скоєно вбивство гр. Шелеста Д.В. та Волчака Я.А. По факту виявлення вогнепальної зброї порушена кримінальна справа, силами УКР УМВСУ у Львівській області проводиться комплекс оперативно-розшукових заходів, спрямованих на встановлення осіб, причетних до скоєння даного злочину, а розкриття вказаного резонансного злочину знаходиться на постійному контролі у керівництва УМВСУ у Львівській області”. Може, й досі на ньому перебуває, коли на ПОСТІЙНОМУ…

Яким би дивним не видавалося те, що Львівська галерея мистецтв такою дорогою ціною заплативши за безпеку творів, згодилася тепер відпустити до Києва незастраховану графіку, досліджувану Дмитром Шелестом, та підстав дивуватися є більше з огляду на незахищеність усього музею. Галерея має фінансування на оплату послуг державної служби охорони тільки на 2 місяці. «Через два місяці побачимо, що буде, наразі навіть міністр культури Вовкун цього не знає», - каже Борис Возницький.

«Галерея мистецтв фінансується із державного бюджету, а коли бюджет ще не затверджений, то діють тимчасові кошториси на період формування бюджету. Зараз ми в себе розглядаємо обов’язкові видатки. Витрати на міліцейську охорону на 1 млн збільшено. Торік було 1200 тис. на наші два музеї, де є міліцейська охорона, а зараз - 2200 тис. Це бюджет обов’язкових видатків, без стимулюючих доплат, як от премії. За раціонального використання ресурсів, культура в обласному бюджеті буде 100-відсоткокво забезпечена,» - запевнила очільниця управління культури і туризму ЛОДА Галина Дорощук.

Почути такі слова у час глобальної кризи вельми приємно, адже не забулися ще ті моменти коли владці ( не тільки місцеві губернатори, а й такі, як екс-віце-прем’єр Дмитро Табачник), «уболіваючи за музейну справу», пропонували музеями твори із сховищ допоміжних фондів виставляти на аукціони й таким чином заробляти на потреби музеїв.

Однак, навіть після успішного повернення творів Гварді до Львова та відновлення фінансування видатків на послуги ДСО, заспокоюватися не варто. Адже попереду у Львівської галереї мистецтв - гастроль скульптури Пінзеля до Лувру. Однак питання охорони й страхування досі не вирішені…

Довідка ЗІКу.

Франческо Гварді (11712-1792) уславився не лише в Італії, а й у Європі як неперевершений ведутист – майстер міських краєвидів XVIII ст. Його манера відзначається особливою легкістю й віртуозністю виконання малюнка. Пейзажі, створені Гварді, базуються на безпосередніх враженнях і переживаннях живописця. Чимало його творів зберігаються у збірках провідних музеїв Європи й Америки.