Замок (фортеця) у місті Теребовлі на Тернопільщині датується ХІУ-ХУІІ століттями. Близько 1360 року на місці колишньої дерев’яної фортеці князя Василька виріс кам’яний замок, що став форпостом польсько-шляхетських володінь.

Теребовлянський замок відігравав велику роль в обороні краю від татарських та турецьких нападів. Унаслідок частих боїв Теребовлянський замок став непридатним для оборони. У 1534 році його відремонтували коштом старости Станіслава Тенчинського і його брата Анджея. У 1594 році Теребовлянський замок захопив ватажок козацько-селянського повстання Северин Наливайко. У 1631 році на Замковій горі було споруджено більшу, муровану з каменю фортецю, руїни якої збереглися до сьогодні. Це грандіозне будівництво було здійснено під керівництвом старости Олександра Балабана. Під час національно-визвольної війни 1648-1657 років Теребовля була одним із центрів народного руху на Галицькому Поділлі.

Теребовлянський замок неодноразово витримував ворожі облоги. У 1675 році турецько-татарська армія Ібрагіма-Шишмана оточила замок. Два тижні захисники твердині героїчно оборонялись і витримали облогу, хоча фортеця зазнала значних пошкоджень. Нові напади татар у 1687 і 1688 роках стали для Теребовлянської твердині й міста фатальними. Замок більше не піднімався з руїн.