Львів перетворюється на «сад танучих скульптур». Уже розтанула «Глорія» на пл. Ринок!

«Учора, очевидно, дочекавшись поки «ревіталізатори» демонтують скульптуру й риштовання, замітаючи сліди злочину, Управління капітального будівництва Львова повернуло в інститут «Укразахідпроектреставрація» підписану з нами угоду на проект реставрації фасаду цієї кам’яниці. Це самочинні дії, в яких присутній склад злочину, що на нього я хочу звернути увагу прокуратури: яким правом було встановлено риштовання, який правом знято із фасаду скульптуру та декоративну кам’яну вазу? Це якийсь вандальський бандитизм щодо пам’ятки ЮНЕСКО!», — сказала керівник АРМ-№ інституту «Укрзахідпроектреставрація» Лідія Горницька.

«Є підстави непокоїтися, що автентичні скульптури із цього будинку ніколи вже не повернуться на своє місце. Сумнівно, що знайдуться гроші на їхню реставрацію. Натомість хтось заробить на транспортуванні й виготовленні копії. До того ж, невідомо куди подінуть оригінали, — вони можуть опинитися на чорному ринку, або тішитимуть око якогось колекціонера у приватному маєтку в той час, коли громаді підкинуть чергову казочку про те, що скульптури були в поганому стані й розсипалися під час перевезення чи реставрації», — вважає Лідія Горницька.

За словами Лідії Горницької, за угодою із УКБ її майстерня мала запропонувати архітектурне рішення щодо комплексної реставрації фасаду, його колористики, хіміко-технологічної методики збереження кам’яного декору. «Фасад — цільна річ, яку неприпустимо трактувати по окремості (окремо – архітектуру й скульптуру), усе це разом знаходить відображення в Акті технічного стану. Але коли вже мова йде про скульптуру, то її хіміко-технологічні параметри досліджували найкваліфікованіші хіміки-силікатники які є в Україні. Вони здивовані тим, що у Львові вдалися до такого варварства, бо нема потреби демонтувати навіть найкрихкішу скульптуру, яка розколюється. Сучасні реставрації технології дозволяють здійснити на об’єкті першочергові проти аварійні заходи. В тому нічого надзвичайного нема: зводять риштовання, влаштовують горішній майданчик, обгороджують його сіткою так, що жодна піщинка униз не впаде! А тут на виправдання злочинних дій нагнали страху: мовляв клопочемося про безпеку пішоходів, яким скульптура на голову впасти може. Якщо грамотно виконувати проти аварійні заходи, як того вимагає техніка безпеки, — то не впаде! « – наполягає досвідчений реставратор, якій завдячує своїм порятунком палац Бандінеллі на пл. Ринок, 2.

«Це прецедент, який відкриває шлюзи наступному масовому зрізанню архітектурного декору із історичних будинків у середмісті. За такою мотивацією можна «оголити» до 50 відсотків споруд. Якщо зараз це не припинити законним шляхом, то наступною жертвою стану будинок №4 на пл. Ринок. Чи хтось собі тільки усвідомлює, якою є світова вертівсь бодай одної із фігур на аттику цієї кам’яниці?!», — непокоїться Лідія Горницька.

«Структура, яка здійснює скульптурний дерибан Львова, заробить на копіях, але досить дешеві копії не дорівняються оригінальним творінням давніх майстрів, беззаперечною перевагою яких є історична справжність Львів втратить свою автентичність не внаслідок війни чи якогось катаклізму, а через злочинну недбалість! Якщо цього разу оборудка із несанкціонованим з боку Кабінету міністрів України переміщенням національної пам’ятки зійде крутіям з рук, то Львів пертвориться на сад нетанучих скульптур», — робить сумний прогноз Лідія Горницька.