Провід ОУН(р) оприлюднив заяву щодо справи перепоховання останків видатних українців

Заяву подаємо повнотекстово зі збереженням стилістики:

«Тема перевезення тлінних останків видатних українців в Україну і перепоховання їх у рідній Батьківщині стала актуальною із дня проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року. Вона тісно пов’язана з політичним визнанням київською владою Визвольних змагань українців кількох поколінь у ХХ столітті.

Днями цю тему порушено в розмові Голови ОУН(м) М.Плав’юка з представником Львівської облдержадміністрації і висловлено думку про можливе перепоховання останків Командира Корпусу Січових Стрільців і засновника та першого Голови ОУН полк. Е.Коновальця на Личаківському цвинтарі у Львові.

З цього приводу Провід ОУН з-під стягу С. Бандери, який після смерті народного депутата сл. пам. Слави Стецько нині очолює Андрій Гайдамаха, заявляє:

1. Справа перепоховання останків видатних державних діячів в Україні належить виключно до компетенції державної влади в Києві.

2. Справу перепоховання Провідників та Героїв ОУН, які поховані за межами України, слід узгоджувати виключно з родиною та Проводами двох формацій ОУН.

3. Перепоховання Провідників ОУН нерозривно пов’язане з визнанням на державному рівні визвольної боротьби українського народу у ХХ столітті, в тому й змагань ОУН і УПА, а також державотворчих актів – проголошення самостійності Карпатської України 1939 р. і відновлення державної незалежності Актом 30 червня 1941 року у Львові. До того часу всі спроби домовитися про перепоховання на місцевих рівнях не мають реальної юридичної та моральної основи.

4. Провід ОУН з-під стягу С.Бандери вважає справу перепоховання своїх чільних Провідників і національних Героїв не відокремлено, а в комплексі заходів, спрямованих на консолідацію, утвердження тяглості державницької традиції українців різних поколінь, засвідчення соборності Визвольних змагань.

Тому пріоритетним місцем перепоховання видатних державних діячів має бути насамперед столиця України Київ, де держава має побудувати не паркову алею, але монументальний Пантеон героїв національно-визвольних змагань, який має стати Вівтарем Батьківщини з вічним вогнем незнаного Воїна Української Самостійної Соборної Держави.

У Пантеоні героїв національно-визвольних змагань у Києві мають знайти вічну згадку, пошану та спочинок такі державні мужі, як: гетьмани Б.Хмельницький, П.Дорошенко, І.Мазепа, кошовий П.Кальнишевський, діячі і полководці – М.Грушевський, П.Скоропадський, С.Петлюра, Е.Коновалець, о.д-р. А.Волошин, С.Бандера, Р.Шухевич, А.Мельник, Я.Стецько та інші, в тому й церковні діячі.

Таким чином Вівтар Батьківщини з почесною вартою біля незгасного Духу вічного українського Воїна за свободу і незалежність слугуватиме символом – історичної тяглості української державницької ідеї, остаточного об’єднання суспільства зі своїм славним минулим, соборності всіх земель України».