Вітаю всіх сьогодні, 14 квітня, на нашій конференції, бажаю всім добре провести останні дні перед Великоднем!

У вересні буде 3 роки, як існує наша партія. Від початку своєї діяльності партія працювала, використовуючи ресурс своїх засновників, серед яких є і я. Окрім грошей, які були потрібні на заснування штаб-квартири партії та апарату партії, нам надавали деяку допомогу іншими матеріальними та нематеріальними ресурсами. Але засновники партії не мають можливості, перш за все фінансової, працювати на національному рівні. Тому ми розробили систему внесків, якої немає зараз в жодній партії України. Кожен українець, який поділяє ідеї Маніфесту, може долучитися до фінансування партії власним коштом. Для цього достатньо прийти у будь-яке відділення банку «Райффайзен Банк Аваль» і перерахувати внесок на рахунок, який так і називається: «Велика Україна». Для цього не потрібно знати ніяких номерів чи якихось кодів. Ми не прикриваємося загальними словами щодо фінансування і не ховаємо олігархів за красивими речами щодо фінансування. Тому ви не бачите нас на «Інтері» або ТРК «Україна».

У сучасному світі дуже важко казати про ідеологію лівого або правого напрямку, тому що сьогодні всі партії мають в своїх програмах одночасно і ліві, і праві ідеї. Або партії, які відносять себе до лівих, у щоденній праці діють як партії крупного капіталу.

Тим, хто хоче віднести нашу партію до лівого або комуністичного крила, ми відповідаємо: «Які ідеї несуть комуністи, коли сьогодні вони прислуговують потужному капіталу і кожного разу виступають у змові з потужним капіталом?».

На відміну від деяких лівих партій, у комуністів у тому числі, ми вважаємо Верховну Раду, яка складається за клановими принципами, головним ворогом української державності.

Ми виступаємо за сильну,бажано персоніфіковану владу в Україні. Коли кажуть про очікування сильної руки в Україні, ми кажемо: не треба боятися сильної руки в країні, де 250–400 сімей стервятників, шакалів та паразитів заважають жити сорока мільйонам. Сильна рука, перш за все, є жахом для тих нових баронів та феодалів, на яких гнуть спину десятки мільйонів українців у якості нових кріпаків. Тільки ще у тарантайки замість коней їх не запрягають, але не тому, що не можуть, а тому, що це їм не потрібно.

Ідеологія партії викладена у програмних документах, таких як Маніфест або у програмних статтях. Одна з них «Чи буде Україна великою?» надрукована у газеті «Високий замок» Ще є статті «Як зробити Україну великою», «Комітет ліквідації», «Золоте дно Нацбанку», «За Україну без Ющенка», та ін. Кожен має змогу отримати програмні матеріали при зверненні до штабу за телефоном 8-800-600-5555.

До діючої влади ми ставимося як до окупаційного режиму, при якому більшість українців заради того, щоб виживати, перетворилися на партизанів.

Президент Європарламенту десять днів тому наголосив, що Україну до ЄС у перспективі не приймуть. Він також додав, що це питання варто розглядати після кінця кризи у всьому світі. Але підтримав напрямок України до сім'ї вільних демократичних держав.

Це означає, що ЄС не в змозі перетравити таку велику корупційну машину, як наша держава.

А термін після завершення кризи в сьогоднішніх умовах означає або «Ніколи», або «Ще не знаємо, коли».

Питання з НАТО, незважаючи на те, як ви до цього ставитеся, потрібно закрити років на десять, тому що все це тільки пусті балачки. Вступ до НАТО для України закритий, тому що Америці потрібна підтримка Росії в Ірані, Пакістані та Афганістані. Про це йшлося, коли нова американська адміністрація погодилася з тим, що Україна, а також інші країни пострадянського простору, це зона впливу Росії в обмін на те, що Росія підтримає США щодо іранського питання. Це нова ситуація, яка показує, що для Америки, яка становить в НАТО 92%, свої інтереси набагато ближчі, ніж якесь там прагнення України до НАТО – це кінець питання про НАТО.

Наша антикризова програма – це те, що ми пропонуємо усвідомити всім громадянам України, що нам потрібні інші способи та форми управління державою. Які не будуть базуватися на клановому парламенті.

 З УРСР.

Не варто розмірковувати щось про сучасні ціни, тому що через півроку вони будуть на 20–30% вище, але ті, хто керують країною, або ті, хто в політиці їх обслуговують, або держслужбовці всіх рівнів не мають проблем зі зниженням життєвого рівня.

Для досягнення соціальної справедливості ми йдемо шляхом зміни суспільно-політичного устрою нашої країни і пропонуємо всім усвідомити необхідність цих змін.

Моєю Батьківщиною є УРСР.

Я буду розмовляти як українською, так і російською мовою. Розмовляти тільки українською – це вимоги до державних діячів, до яких ми ще не належимо.

Дякую за Ваше бажання щодо нашої підтримки.

Ще раз маю можливість подякувати львів'янам та галичанам загалом за подаровані книжки. Ми зібрали понад 7 тисяч книжок з вашою допомогою.

Всі ці книжки були передані дітям Луганської області, Криму, зокрема, Севастополя. Крім того, діти побачили дитячу виставу «Дивовижна історія».

Тому що модель держави, коли головними джерелами корупції є парламент, Секретаріат Президента, Кабмін, не налаштовані на те, щоб боротися з корупцією.

Для того, щоб боротися з корупцією, тим новим лідерам української нації перший час потрібно буде використовувати два головних принципи:

1. При розслідуванні корупційних дій користуватися доктриною переваги суті дій над формою дій.

2. По-друге, це діяти за принципом: будь-яке рішення вірне, якщо воно доведене до кінця. А для цього потрібен інший державний устрій.

Епоха, яка розпочалася у 91–92 роках і має закінчитися у 2011–2013 роках, для нашої держави має назву «епоха нездійснених надій».

Вона поділяється на дві частини: перша частина до 2002–2004 року – це захоплення крупним капіталом – «кланами» – усіх досягнень минулої УРСР.

Друга частина, яку ми бачимо зараз, це захоплення всіх державних інститутів цими кланами. Цей період ще продовжується зараз, але ми вже бачимо ситуацію розмивання держави, яка не має шансів вижити, коли 50 родин володіють 80-ма % всього національного багатства, коли їм належать всі центральні ЗМІ і телеканали, коли їм належать всі найбільші банки, коли їм належать всі головні державні посади та на них працюють всі гілки влади. І більше цього - їм належать всі гроші нашої країни.

У травні вийде програмна стаття під назвою «Україна 2011. Кінець епохи нездійснених надій».

Я більше знаю Тягнибока, ніж людей, які складають партію «Свобода».

Ми оцінюємо результати виборів в Тернополі як таке, що люди не бачать свого майбутнього з існуючими партіями великого капіталу. Сподіваюсь, що в майбутньому ми будемо мати цікаві дискусії з Олегом, а також з партією «Свобода».

Ставлення наше, якщо коротко, до партії «Свобода» – дуже рівне, тому що її дії нам зрозумілі.

Обсуждать идеи пользователей Интернета – процесс долгий и бессмысленный.

Украина с нынешней системой устройства государственной власти, по нашему мнению, является нежизнеспособным образованием. Большая страна, оставшаяся без армии, без сильной государственной власти, подверженная вымиранию и разграблению, не в состоянии принять ни один внешний вызов – ни экономический, ни военный. И в следующем десятилетии пойдет речь об отторжении территорий в пользу соседей:  Бессарабия до Приднестровского Лимана – в пользу Румынии, Крым – в пользу Турции, часть Галичины – в пользу Польши. И далее – Буковина, Донбасс.

Потому что нет сегодня никаких политических сил или лидеров, которые способны сковать Украину и подготовить ее к вызовам, которые обязательно возникнут в следующем десятилетии.

З Росією мене та Вас, як і всіх нас, перш за все, повязує 2063 кілометри сухопутнього кордону.

Народився я в УРСР, все останнє в мене таке ж, як у більшості чоловіків 64-го року народження. Нічого особливо цікавого.

Мені не зовсім зрозуміло, які вибори Ви маєте на увазі – президентські чи парламентські? Щодо президентських, то я не планую брати у них участь, тому що розраховувати на перемогу не розумно, а гроші, які на це потрібні, краще використати на роботу партії.

Також ми вважаємо, що наступні президентські вибори – це початок війни всіх проти всіх. Чи можете Ви собі уявити, що, наприклад, хтось – чи Тимошенко, чи Янукович – погодяться зі своїм програшем.

Ми прогнозуємо, що нас чекають багатомісячні політично-судові війни з використанням туристів від Януковича та Тимошенко у центрі Києва.

У мене сьогодні немає такого завдання, щоб Вас переконувати. Нехай Вас переконують в чомусь центральні телеканали. Якщо Вам цікаво або якщо Ви шукаєте відповіді на питання, що буде з Україною наприкінці епохи нездійснених надій, будь ласка, почитайте:

а) багато відповідей на багато питань на «Обозі», «Главреді», на «Ліга.Нет»,

б) в програмних статтях партії, які написані або мною, або мною у співавторстві,

в) послухайте мене на «Радіо Ера», бо це на сьогодні єдине радіо мовного формату.

А наприкінці, якщо вже буде зовсім цікаво, почитайте технотрилер «БРАТ», де ми розробили сценарії щодо майбутніх війн, в які може бути втягнута Україна.

Діючий прем'єр намагається зробити щось в Україні, перемогти на майбутніх виборах, не розуміючи, що в обставинах кланово-політичного парламентаризму неможливо нічого здійснити без того, щоб не зруйнувати цю модель, яка є для країни нежиттєздатною.

Ми окреслюємо трьох головних ворогів української державності і загалом української політичної нації:

1. Це квазіполітичний клановий парламентаризм.

2. Це центральні телеканали, які будуть відстоювати і захищати цю модель, яка працює на їх власників.

3. Це зграя державних високопосадовців, яка складається зі стервятників, шакалів та паразитів, які мають можливість жити за рахунок бюджету, розкрадати його та копіювати спосіб життя мультимільйонерів.

Виходячи з цього, для нас головне завдання – це не створення будь-яких симуляторів – коаліцій, опозицій, фракцій, – а руйнування цієї моделі. І будемо працювати з будь-яким лідером чи партією, які це розуміють як необхідне.

На нашу думку, у головах більшості українців тільки тоді виникне відчуття справедливої країни, коли вони побачать за гратами п'ять міністрів та їх заступників, п'ять банкірів, п'ять прокурорів, п'ять суддів, п'ять власників центральних телеканалів, п'ятдесят депутатів національного рівня і т. д.

Ми можемо взяти або американську, або китайську модель, як кому більше подобається, можна інші. Але, для прикладу, за американською моделлю Олексій Івченко (Льоша Мерседес) отримав би три довічних увязнення, якщо б він наступні двадцять років мав гарну поведінку, то йому б зменшили строк вдвічі – він би сидів півтора довічних увязнення.

За китайською моделлю, його було б страчено через розстріл з транслюванням всіма національними телеканалами, як то було зроблено не так давно з групою китайських корупціонерів-високопосадовців. Льоша Мерседес – не один, ми взяли його як яскравого представника державної злочинності. Більш детально про це можна прочитати в Маніфесті нашої партії у розділі «Ліквідувати злочинність».

До приїзду російських політтехнологів ставлюся точно так, як і до приїзду польских політтехнологів, американських чи казахських (вибори мера Києва – Бектурсунов).

Якщо партії мають на це гроші та бажання, то за сьогоднішніми законами це неможливо заборонити.

Якщо ми заборонимо можливість працювати в Україні на виборах американським чи польским політтехнологам, то нам потрібно усвідомлювати, що нам також доведеться заборонити роботу російських політтехнологів. Нас це повністю влаштовує.

Ми дуже добре розуміємо, що у Львові словосполучення російський політтехнолог, американський політтехнолог, польский політтехнолог, турецький чи румунський політтехнолого – це все синоніми ворогів української державності, україножерів.

Подумайте, може було б краще нічого і не чути, бо якщо долучитеся до процесу, в житті можуть з'явитися нові хвилювання.

Націоналізм є в будь-якій країні. Наша – не виняток. Він є в багатьох існуючих європейських країнах, не кажучи вже про інші.

Існує дуже сильний американський націоналізм, який маскується під гаслами демократії, але проводить головну доктрину «Американці – понад усе». Звичайно, існує також російський націоналізм, але він маскується під гаслами захисту російської нації від інородців.

Партії, які керуються націоналізмом як головною ідеєю, будуть мати свій відсоток прихильників, і це нормально. В Україні, яка не є моноетнічною державою, ці ідеї не можуть опанувати чи захопити всю країну.

Якщо ми подивимося на інші країни, то там ідеї інтернаціоналізму мають набагато більше послідовників, але націоналістичні партії мають свою нішу та місце у політиці.

З москаля неможливо зробити українця. Якщо користуватися термінами одного рівня, то питання повинно звучати: «Як зробити з москаля хохла, або як зробити з кацапа хохла?».

Бо питання, якщо поставити його навпаки, буде звучати як: «Як зробити з росіянина хохла?»

Усі згодні, що українці є правильні українці та другосортні. Правильні українці не крадуть державні кошти, їх діти служать в українських збройних силах, вони одягають вишиванку під костюм за 3–5 тисяч євро та працюють виключно не на користь собі, а на користь державі.

Якщо Ви чоловік, Вам вже за 40 і в Вас ще залишився хоча б один друг, Вам дуже-дуже пощастило.

На цьому наш час вичерпано, ми відповідали на всі питання, без винятку. У нас не вистачило часу відповісти ще більш ніж на десять запитань, але наступного разу ми спробуємо долучити їх.

До наступної зустрічі! Бережіть себе!