Євген Таліпов: На Львівщині обласна рада тягне ковдру на себе, інші сили – на себе. А Димінський стоїть позаду усіх і регоче

 — Євгене Михайловичу, Ви один з перший голів обласних організацій політичних партій, хто публічно оприлюднив кандидатури на ключові посади у Львівській області. На якому етапі зараз перебувають домовленості з ймовірним губернатором Петром Олійником і чи погодився Петро Михайлович віддати соціалістам посади трьох голів РДА, про які Ви говорили?

 — Розмови про посади є абсолютно неприпустимими. Я декілька разів зустрічався з Петром Олійником, ми домовилися, що після мого повернення з політради СПУ 1 лютого, ми конкретно обговоримо наші пропозиції. Ми запропонували на посаду голови Пустомитівської РДА підприємця, голову фермерського господарства «Цезар» Дмитра Шкляренка. До речі, цю ж кандидатуру підтримує ПРП.

На посаду голови Миколаївської адміністрації ми пропонуємо Петра Петришина. На посаду голови Буської адміністрації ми пропонуємо підприємця Ігоря Грищука. Але, як тільки ми озвучили цю кандидатуру, за нього взялася прокуратура, певні політичні сили, які представляють правий спектр. Його фірму почали «перевіряти», змушують відмовитися. Але він позапартійний! Соціалісти його не висувають, а просто підтримують. Це що: 1937рік !?

Ми також пропонуємо чотирьох заступників голів райдержадміністрацій (Жидачівський район – Роман Шевчук, Старосамбірський район – Микола Харкалюк, Миколаївський район – Михайло Кучмінда, місто Червоноград – Олег Крупін) з питань сільського господарства, промисловості, економіки та соціального захисту. Ми не вимагаємо, ми – пропонуємо.

Ми запропонуємо наших людей в облдержадміністрацію: управління освіти, соціального захисту. Ми ж не поводимося, як Новоженець, котрий кричить: «Дайте мені першого заступника, бо я входжу до коаліції «Сила народу!».

Ми не ставимо це питання в політичну площину. Ми не кажемо: «Дайте нам ці посади!». Петро Олійник буде вирішувати. Якщо він вважатиме за необхідне врахувати наші пропозиції – добре. Ми не будемо випрошувати чи вимолювати жодної посади. Ми вважаємо, що рішення залишається за Петром Олійником.

 — Який, на Ваш погляд, повинен бути оптимальний розподіл посад в нашому регіоні: а) – Петро Олійник, як екс-керівник штабу Ющенка на Львівщині, особисто підбирає кадри; б) – чітко дотримується квота, яка була обумовлена під час підписання угоди про створення коаліції «Сила народу» («Наша Україна» – 50% посад, БЮТ – 25%, решта союзників – 25%), в) – інший механізм?

 — Найоптимальнішим є той варіант, коли команда Петра Олійника підбирає собі кадри. Вони проводять співбесіди, консультації, особисті зустрічі, радяться з політичними партіями.

А що у нас робиться? Договорилися до того, що Рада старійшин буде формувати кадрову політику (Сміється. – Авт.). Десять місяців не працювала Львівська обласна рада. Де ж тоді була Рада старійшин? Чому не допомагала?

Перш за все, губернатор і його команда повинні вирішувати питання. Петра Олійника призначить президент України Віктор Ющенко. Він йому довіряє. І ми повинні довіряти цьому голові Львівської ОДА.

Чому ніхто не задає питання, що 13 років хлопці перебувають при владі на Львівщині. Всі у Верховній Раді і так далі, а яка ж користь для Львівщини? Що вони там роблять?

Команда має відповідати таким критеріям: а) – професіонали; б) – державники; в) – щоб приносила користь регіону. І ця команда не має права бути заполітизованою.

Я ще раз наголошу Петрові Михайловичу: нехай політиканів, які кричать на мітингах, відсунуть на бік. Сьогодні потрібні професіонали, фахівці, прагматики, патріоти. Президентові Ющенкові потрібно підставити плече. Це повинен зробити кожен громадянин України.

На Львівщині обласна рада тягне ковдру на себе, інші сили – на себе. А Димінський стоїть позаду усіх і регоче. Йому не потрібна влада, він розставляє своїх людей у владі, аби потім керувати.

Я коли побачив біля Тимошенко Волкова, Деркачів, Пінчука... Там і Ахметов скоро з’явиться. Це жах! Це – не демократія, а повторення старих варіантів. Хіба ж це боротьба з корупцією? Та це перерозподіл капіталів. Звичайно, частину награбованого віддадуть. Але вони ж і куплять уряд, і не буде жодної боротьби з корупцією.

 — Пане Євгене, Ви брали участь у так званих «круглих столах» в облдержадміністрації, вели переговори з Петром Олійником. Які Ваші особисті враження від цих зібрань, адже, як розповідають очевидці закритих засідань, вони проходять далеко не дружелюбно, якщо не назвати це іншим словом?..

 — На останній «круглий стіл» я взагалі не пішов. Чому? Тому що у мене було запитання: хто і з якою метою готував це зібрання? Там чомусь з’явився Олег Тягнибок, котрого під час помаранчевої революції не було видно, і багатьох інших.

Я вважаю, що жодні «круглі столи» не потрібні. Нехай прийде нова команда і тоді з обласною радою і представниками політичних партій потрібно дійсно сідати за цивілізований «круглий стіл». За такий «круглий стіл», який проходить у Давосі, під час якого не намагаються когось обманути, задурити чи ввести в оману.

Але певні політичні сили лише під час цих «столів» хочуть себе засвітити. Прийшов на цей «круглий стіл» Новоженець, потім пішов на телебачення, «посвистів», і все. А що це дало?

Що це за зібрання, на яке не прийшли «Наша Україна», БЮТ, СПУ та ПППУ? Прийшов лише голова ЛОО НАПУ Володимир Снітинський.

Зараз обласні організації «НУ», БЮТ, НАПУ, СПУ та ПППУ повинні збирати «круглі столи». А не те посміховисько, яке ми бачимо.

Для цього потрібно, аби голова ОДА, голова облради та політичні партії створили б раду навколо губернатора і хоча б раз на два місяці конкретно обговорювали якусь проблему. Одну проблему, а не десять зразу. І потім про це звітували б на наступному засіданні. Це і є громадський контроль, а не те, що зараз робиться на Львівщині.

 — Відтак, чи не виключаєте Ви, що може розгорнутися війна між Петром Олійником та Михайлом Сендаком?

 — Вона ж уже розгорнулася. Невже цього хтось не бачить? А не бачить лише той, хто не хоче бачити. Потрібно бути патріотом, а не виконувати вказівки Димінського, котрий уже давно не є патріотом Львівщини.

 — Йосип Вінський заявив, що половина фракції СПУ у Верховній Раді може перейти на роботу у виконавчі структури. Наскільки ймовірно те, що Ви можете стати парламентарем ще у цьому скликанні Верховної Ради?

 — Я далекий від тієї думки, що половина фракції розійдеться. А хто ж тоді буде займатися партією? Мороз сказав, що для нього головна робота – це робота в партії і фракції. Я теж дотримуюся такої думки. Якби я вчинив, скажімо, як Голуб, то вже давно був би народним депутатом. Навіть у 1995 році, якби перейшов в КПУ, в мене була б посада народного депутата. На виборах 2002 року я був у тридцятці, а потім свідомо сам перейшов у четвертий десяток списку.

Ця каденція у Верховній Раді мене абсолютно не хвилює. А у 2006 році я зроблю все для того, аби представляти Львівщину у Верховній Раді України. Головне – зміцнювати партійну структуру на вибори 2006 року, а не мислити сьогоднішнім днем. Якщо сьогодні хтось думає захопити певні посади і відійти від партійних структур, то він помиляється. Ми плануємо зайняти у наступному парламенті 50-60 мандатів. Ми це зробимо за рахунок того, що повністю займемо місце комуністів.

 — Яке місце вам обіцяне у списку СПУ на 2006 рік?

 — Зараз у лавах СПУ на Львівщині перебуває 3 тисячі членів партії (425 первинних організацій). А для того, аби подолати трьохвідсотковий бар’єр (аби члени СПУ пройшли до сільських, селищних, міських, районних рад), потрібно мати понад 10 тисяч членів партії. А моє місце у списку СПУ до Верховної Ради України обов’язково буде у першій тридцятці. Для партії буде вигідно використовувати мене – етнічного росіянина в Галичині. Аби я міг виїжджати в Донецьк, Луганськ, Запоріжжя, Херсон чи Харків і говорити: «Не бійтеся галичан, у них немає ріг, вони вас не повбивають. Навіть, якщо Ви розмовлятимете російською мовою».

 — Чи реальним є те, що депутатом може стати Микола Мельниченко, – №15 у списку СПУ на парламентських виборах 2002 року, котрого ЦВК зняла з виборів? Чи готові Ви відмовитися від ймовірного депутатства на користь Миколи Мельниченка, адже Станіслав Ніколаєнко заявив, що у разі позитивного рішення Європейського суду він, або хтось із колег, відмовиться від мандата, щоб Мельниченко замістив його у парламенті?

 — Без жодних зволікань. Звичайно, я готовий відмовитися від свого ймовірного мандата на користь Миколи Мельниченка. Це людина, котра підняла Україну, розповіла усьому світові, що таке «кучмізм», як він відриває голови журналістам, як знущається над українським народом. Мельниченко разом із Олександром Морозом розбудив Україну. І така людина повинна бути у Верховній Раді України. Для того, аби показати, що в Україні є справжня демократія, для того, аби показати, що ті люди, котрі змушені були виїхати за кордон, сьогодні повертаються і працюють у вищому законодавчому органі України.

Я б одразу запропонував Миколі Мельниченку очолити парламентський комітет з питань національної безпеки та оборони, або комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Аби всі побачили, що демократія в Україні є.

Я б з великим задоволенням віддав йому своє місце у парламенті.

 — Олександр Мороз та Йосип Вінський уже заявили, що, якщо Ющенко та його команда вдадуться до ревізії домовленостей, які були між СПУ та «Нашою Україною» щодо розподілу посад, доведення до завершення резонансних вбивств і так далі, то СПУ перейде до президента Ющенка (і, зрозуміло, його виконавчої вертикалі) у жорстку опозицію. Наскільки велика ймовірність того, що СПУ на Львівщині може перейти в опозицію до обласної влади, зважаючи на останні події щодо розподілу посад в регіоні?

 — Сьогодні це питання риторичне. У мене особисті стосунки з Петром Олійником, якого я поважаю, як людину. Немає підстав для того, аби переходити на Львівщині в опозицію. Центр приймає рішення, я їм підкоряюся, але я не буду сліпо виконувати ці рішення.

Зараз багато кричать про те, що комусь не дали якусь посаду. Я знаю Олександра Мороза. Він – порядна людина, він не буде триматися за посаду.

Зараз знову піднімається справа Гонгадзе. А хто був головою президентської адміністрації, коли вбили Георгія? Володимир Литвин. Останній герой Кучми. І факти вийдуть на поверхню. І тоді може постати питання, чи може Литвин бути спікером парламенту? Я вважаю, що не може, оскільки він був у Кучми головою АП і знав про усі ці речі.

Олександр Мороз сказав, що підставляє плече Ющенкові та Тимошенко. Але якщо у них будуть помилки та прорахунки, то це зазнає жорсткої, конструктивної критики. І якщо збережеться курс «Олігархів – у владу!», то ми перейдемо в жорстку опозицію до тих структур, які це дозволяють.

І якщо на Львівщині Димінський чи Сенчук «робитимуть» владу, я мовчати не буду.

 — Яка зараз ситуація у Львівській обласній організації СПУ після президентських виборів? Чи не очікуєте Ви перетікання партійців у структури «Сили народу»?

 — У грудні 2004 року ряди СПУ на Львівщині поповнили 95 членів партії. У січні – 67. Партійна організація міцніє, до нас іде молодь. Ми провели два пленуми, де проаналізували ситуацію після виборів. 19 лютого відбудеться пленум обласного комітету СПУ, на якому з доповіддю виступатиме Йосип Вінський.

Жодних проблем у нас немає. Єдине, що комуністи постійно на нас «наїжджають», але це їх справа. Зрозуміло: вони займали завше третє місце. А ми – шосте. А зараз усе змінилося з точністю до навпаки.

Питання №1 – допомогти владним структурам, питання №2 – підготовка до другого етапу ХІ з’їзду СПУ та виборів 2006 року.

 — На вибори 2006 року СПУ піде самостійно?

 — Питання буде вирішувати з’їзд. Але я вважаю, що ми є самодостатньою політичною силою. Я підтримую думку Миколи Томенка, котрий констатував, що в Україні є три самодостатні політичні сили, здатні йти на вибори: «Наша Україна», БЮТ та СПУ. Плюс на підході НАПУ Володимира Литвина.

Я хочу зустрітися з керівництвом «Нашої України» на Львівщині перед виборами 2006 року і укласти справжню угоду про чесні вибори. Адже перед голосуванням 31 жовтня минулого року представники «Нашої України» їздили районами і казали, що той, хто голосує за Мороза, віддає голоси Януковичу. Ми жодного разу не виступили проти Віктора Ющенка.

Якщо «нашоукраїнці» продовжуватимуть діяти таким чином, то у мене є методи, як це зупинити. Чому ми денонсували угоду з комуністами? Тому що вони казали одне, а робили – зовсім інше.

Так само може бути з «Нашою Україною». Вони думають, що домінують в регіоні, нехай їм щастить. Але нам потрібно консолідувати зусилля на проведення чесних виборів з «Нашою Україною», БЮТ, НАПУ, ПППУ. Оскільки, якщо ми чубитимемося між собою, у Верховній Раді більшість утворить «Комуністична партія регіонів об’єднаних». Це – неприпустимо.