мандрівки
Новини за темою (22):
    12 серпня 2017 , субота
  • 12:23
    Неочікувана зустріч з Ворохтою
    Ніколи цього зумисне не роблю, але не раз покладаючись на долю, уже не дивуюсь, коли зі мною таке трапляється. Придумуєш собі якийсь маршрут, на мапі шукаєш орієнтири і визначаєш напрямок руху, в Інтернеті щось там вичитуєш про місцини, якими…
  • 1 липня 2017 , субота
  • 12:12
    Дуброва. Пуп землі
    Не часто, але буває, коли я жалкую, що в мене нема автівки. Зрештою, в мене навіть ровера нема. Але не в тім печаль. Просто в деякі таємничі закутки моєї кишенькової Галичини дістатись доста нелегко. Навіть, якщо вони відносно недалеко.…
  • 24 червня 2017 , субота
  • 9:09
    Гринів. Від скіфів до сьогодення
    Це така насолода! Літо не дає зачинити вікно на ніч і спиш, огорнутий пахощами трав, сінокосу, прокидаєшся із пташиним голосінням, вдихаєш ранкове повітря і відразу бадьорієш, струшуєш сон і усміхаєшся сонцю. День все ще безкінечно довгий, дощі…
  • 27 березня 2017 , понеділок
  • 14:25
    «Погані» українські хлопці, – репортаж із Хорватії
    Українців та хорватів цієї п’ятниці об’єднало не лише футбольне поле у Загребі, на якому збірні обох країн провели свій матч у груповому турнірі до Чемпіонату світу 2018 р. Відбиток у спілкуванні накладало минуле і сьогодення обидвох народів – таких…
  • 14 березня 2017 , вівторок
  • 17:23
    Муркотний вечір у теплій хаті
    Муркотний вечір у теплій хаті: коли ноги якось так окремо відпочивають від тіла, бо нині набігались бездоріжжям. Тихо жебонить якась італійська мелодія з тих далеких щасливих вісімдесятих, парує чай в горнятку, голова легка від відсутності новин і…
  • 27 лютого 2017 , понеділок
  • 9:11
    Недільне. Попросити прощення у неба
    Неділя завжди в мене довга, як шнурівка. Бо за суботу віднолююсь від робочого тижня, а неділя... А неділя моя: від півночі до півночі і троха понеділка. Прощенна неділя. Я не вредний і не злопам’ятний, тож ніби нема в кого прощення просити й…
  • 24 січня 2017 , вівторок
  • 10:49
    У швейцарських Альпах відкрили готель без стін «Нуль зірок»
    Готель під відкритим небом, що називається Null Stern, не має ні стін, ні даху. Він розташований в самому центрі швейцарських Альп і являє собою лише ліжко з постільною…
  • 12 листопада 2016 , субота
  • 9:41
    Мрія про простір
    Нині стрівся зі своїм давнім друзякою, повештались Львовом, навідались у прикормлені кнайпи, де туристи не зазирають, і я знову натішився моїм містом.…
  • 26 жовтня 2016 , середа
  • 11:39
    Lonely Planet назвало свою версію найбільш відвідуваних міст світу
    Lonely Planet (видавництво, що займається випуском туристичних путівників) оприлюднило останній список найбільш відвідуваних країн…
  • 13 жовтня 2016 , четвер
  • 4:32
    В Росії знижується активність самостійних мандрівників
    Росіяни масово відмовляються від самостійних подорожей за…
  • 1 жовтня 2016 , субота
  • 10:10
    «Я сі не домахую». Між Львівщиною і Тернопіллям
    У мене є камінь. Плаский, зручний, беручкий. Я об нього вострю ножі. Жодні фірмові куповані нагосрювачі з ним не зрівняються. Може, через те, що це камінь з гірської карпатської річки – вибитий з тіла гори, обточений водою, випещений весняним…
  • 25 вересня 2016 , неділя
  • 11:21
    Лягла дорога, як рушник
    У ці похмурі і холодні дні, коли голова сама втягується в плечі і підсвідомо пригинаєшся під низько навислим небом, я живлюся спогадами із недавніх мандрівок Галичиною. Ще освяченою ясним сонцем і скуйовдженою веселим вітром.…
  • 3 вересня 2016 , субота
  • 9:19
    Бродки: на бистрих водах і тихих лозах
    Стільки разів мандрував долиною річки Зубри, а все не доводилось потрапити в село Бродки. Й не оминав його навмисно, але якось ноги не допроваджували до кінечного пункту в зубрівській долині. Потім річка бере праворуч, оминає Миколаїв і впадає у…
  • 14 серпня 2016 , неділя
  • 8:48
    Межиріччя: між Зуброю і Давидівкою
    Серпень дихає у вікно ранковою прохолодою. Хрипко каркає ворона. Вона щось знає про осінь. Випалена сонцем трава тішиться росі і прохолоді. Люблю цей час. Сонце вигашується, повільно суне небом, його колісниця охляла і вже не мчить вогняним колесом,…
  • 6 серпня 2016 , субота
  • 10:10
    У карпатських долонях
    Це насолода. Просто бачити гори, сходити на вершини, вбирати світ з-під хмар, говорити з птахами, тішитись бойківській і гуцульській говірці... Десь далеко місто, задуха, тлум, ґвалт, скручене дротами небо. А тут – країна простору і веселого…
  • 4 серпня 2016 , четвер
  • 10:37
    «Русские березки» азербайджанського Моршина
    Заголовок такий – просто для інтриги. Насправді блог називається «І знову Моршин». Хоча і про «русские..», і про азербайджанців трохи буде, не висмоктано з…
  • 2 липня 2016 , субота
  • 12:04
    Пара австрійських мандрівників приїхала із Відня до Чернівців на бамбуковому велосипеді
    Із Відня до Чернівців на бамбуковому велотандемі приїхали двоє австрійських мандрівників – Єва Грушик та Роланд Клосс. У такий спосіб пара намагається популяризувати велосипедний рух у…
  • 16 квітня 2016 , субота
  • 10:10
    Франковими стежками
    Якось, мандруючи вздовж долини річки Щирки, зачепився за придорожню кнайпу. Гостинна шинкарка щиро частувала не тільки оковитою, але й жвавою бесідою. Вивідувала звідки й куди йду. Розповів про свою мандрівку, про те, що ходжу від села до села. І…
  • 9 квітня 2016 , субота
  • 14:14
    Милятинські дивовижі
    Часто мандрівку для мене обирає випадок. Усе просто. Виходжу на зупинку і сідаю в першу-ліпшу заміську маршрутку. Привабити може навіть назва села. Сторонибаби якісь, чи Божа Воля. Цього разу було майже так. Майже, бо в мандрівку гукнули мої старі…
  • 6 квітня 2016 , середа
  • 10:48
    Біля водія
    Якось побачив, як до маршрутки зайшла поважна бабуся з внуком. Вона сіла на вільне місце, а дітвак вирвався від неї і побіг до водія та став навколішки біля вкритого килимом двигуна. Акурат так, щоб йому було видко дорогу і кермо. І цілого світу…
реклама
більше новин
реклама
2017-08-20 10:57:55